Компанії-колаборанти: чому міжнародний бізнес залишається в РФ та як це змінити

За даними Єльської школи менеджменту, за місяць війни більше 400 компаній так чи інакше заявили про обмеження бізнес-зав’язків з Росією.
Але для декого гроші не пахнуть, навіть якщо вони зароблені на крові. Це стосується компаній, які досі залишаються в РФ і ведуть business as usual. Або ж обмежився дуже абстрактними заявами і тих, хто збрехав про свій вихід. Зараз таких щонайменше 107 компаній.
Щоб зрозуміти їх мотивацію, логіку та потенційні дії, варто розглянути найбільш яскраві приклади компаній-колаборантів:
Роздрібні мережі: METRO, Leroy Merlin, Auchan-Retail
Три ритейлери, мабуть, найбільш на слуху, бо всі бачили їх великі гіпермаркети у своїх містах. У кожній з цих компаній з початком війни розгорнулася драма, яка широко висвітлювалася в ЗМІ: український офіс зайняв патріотичну позицію та вимагає виходу з ринку РФ, а центральні офіси роблять зрадницькі заяви та ще й погрожують українським підрозділам.

Так, яскравий приклад – німецький ритейлер METRO, який проігнорував вже другу акцію у Дюссельдорфі. У компанії нічого не поворушилося, навіть коли активісти принесли труну під їх центральним офісом – здавалося б, куди ще більш прозорий натяк, що саме компанія фінансує своїми податками у Росії. Замість цього, топ-менеджмент METRO погрожує українському офісу відключити країну від поставок товару через тиск співробітників щодо виходу з РФ.
Свою позицію в METRO обґрунтовують тим, що не хочуть щоб «10 тис співробітників у Росії залишилися без роботи, а санкції, які вводить цивілізований світ у відповідь на агресію Росії, повинні впливати на керівництво країни та її економіку, а не на населення».
Насправді ж причина банально в грошах. Російський підрозділ раніше був одним з найбільш швидкозростаючих і найприбутковіших для компанії. У минулому фінансовому році на нього припадало 10% доходу групи та 70% операційного прибутку (3 млрд доларів). І те, що у зруйнованому Маріуполі у приміщенні магазину компанії відкрили філіал «Єдиної Росії», для менеджменту, схоже, не є приводом втрачати такі прибутки.

Схожа ситуація з Leroy Merlin та Auchan-Retail. Обидві належать французькому холдингу Association Familiale Mulliez та приносять у рік 4 та 3,5 млрд дол. прибутку відповідно. За такі гроші компанія готова пробачити росіянам зруйнований їхньою ракетою магазин Leroy Merlin у київському ТЦ Ретровіль.
Ринок РФ для цих компаній значно вигідніший, ніж в України, де окрім проблем війни є потужні конкуренти типу «Епіцентру», «Нової лінії» та Fozzy. Тому гроші стають вище за будь-які моральні орієнтири.
Східні авіакомпанії: Emirates, Turkish Airlines, Qatar Airways
З початком війни та західних санкцій російський ринок авіаперевезень став лакомим шматком для авіакомпаній зі Сходу. Причин для цього одразу кілька. Перша – Європа, Канада та США закрили небо для російських літаків. Друга – міжнародні лізингодавці почали відкликати свої борти у російських авіаперевізників та арештовувати ті, які вилетіли з країни. Третя – у російських авіакомпаній почалися значні проблеми через значне скорочення рейсів та навіть неможливість отримати деталі для ремонту літаків.
Саме тому типова відповідь східних операторів авіаперевезень на тиск щодо роботи з Росією звучить приблизно, як у президента Emirates: «метою санкцій не повинен бути народ Росії», а також інші аргументи про гуманітарні грузи.
В цілому ситуація зрозуміла – ці компанії просто значно збільшили прибутки, а аеропорти Дубая, Дохи та Стамбулу використовуються як єдині можливі стиковочні пункти для росіян.

І тут залишається лише надія на вторинні санкції та позицію лізингодавців, страховиків та виробників літаків по відношенню до використання своїх літаків у повітряному просторі країни-агресора.
Іноземні банки: кейс Société Générale
Один з найскладніших виходів з ринку РФ – це вихід банків. По-перше, на відміну від офісу умовної IT-компанії у них є багато зобов’язань. Їх вихід «вже завтра» дорівнює подарованим мільйонам кредитних коштів росіянам та російським компаніям.
По-друге, в Росії діє сильний регулятор – Центральний Банк Росії, – і вихід будь-якого банку це довгий та достатньо зрегульований процес.
І хоча більшість іноземних банків в Росії не надто багато заробляють, а сам ринок не є пріоритетним через пріоритетні позиції місцевих держбанків, але складність виходу відіграє ключову роль.
Навіть за таких умов частина іноземних банків вже наважилася та заявила про згортання операцій та потенційний вихід з ринку: Deutsche Bank, CitiBank. UniCredit, Raiffeisen Bank та гравці поменше принаймні повідомили про наміри розглянути повний вихід з російського ринку як опцію (і чекають мітингів українців вже під своїми центральним офісами).
Втім, залишаються і фінустанови, які відмовляються виходити з РФ. До таких належить і французька Société Générale з net exposure у 20 млрд дол та 2,8% доходу з російського ринку.

Окрім активів та доходів, у випадку Société Générale свою роль зіграла ще й позиція політичного керівництва Франції. За даними Financial Times, французькі чиновники захищають присутність Société Générale в РФ.
На зустрічі, яку на початку березня провів президент Франції Еммануель Макрон з Міністерством фінансів та топ-менеджментом низки французьких компаній, зокрема і банку, влада запевнила компанії, що не буде тиснути на них та схиляти до якнайшвидшого виходу з країни-агресора.
Економічна доцільність та політичне сприяння аж ніяк не мотивують компанії приймати важкі та болісні для бізнесу рішення.
Виробник упаковки Tetra Pak
Зазвичай, вихід однієї міжнародної тягне за собою проблеми у інших компаній з різних галузей. Наприклад, виробники молочної та іншої рідкої харчової продукції не могли поставити свій товар в магазини, бо банально не мали достатньої кількості упаковки, коли російський ринок залишив норвезький постачальник відповідної упаковки Elopak.
Але деякі компанії лише роблять вигляд, що виходять з Росії, і в таких випадках жодний ланцюг поставок не страждає. Серед таких компаній-брехунів, які намагаються всидіти на двох стільцях одночасно – них шведсько-швейцарський виробник упаковки Tetra Pak.
З самого початку війни компанія заявила, що з російського ринку не піде. Потім випустила реліз, що «діяльність обмежена найважливішими продуктами, такими як молоко та дитяче харчування». З цієї заяви було зрозуміло, що компанія продовжує обслуговувати російських споживачів та підтримувати роботу заводів, але з якимись обмеженнями.

Втім, на цьому тижні вийшла новина, що Tetra Pak «відмовиться від виробництва дволітрових упаковок для вина та напоїв, за винятком соків». Причина навіть не в їх зміні позиції, а у нестачі сировини, яку вони намагаються знайти в РФ та Китаї.
Виходить, що для Tetra Pak дволітрові паки вина вважаються важливими продуктами дитячого харчування.
Тютюнові гіганти та маніпуляція від Imperial Tobacco
9 березня міг би бути поганим днем для російської економіки. Всі великі тютюнові компанії заявили про наміри обмежити бізнес в РФ, а це питання великих податкових відрахувань у бюджет агресора.
Наприклад, у 2020 році Philip Morris сплатив податків на 4,7 млрд дол, Japan Tobacco International – 3,6 млрд дол, Imperial Tobacco – 849 млн дол та British American Tobacco – 371 млн дол.
Втім, більшість компаній зупинилася на обмеженні інвестицій та маркетингу, дехто пообіцяв зупинити експорт чи скасувати запуск нових продуктів, як це зробила Philip Morris.
Найжорсткіша позиція була у компанії, яка першою вийшла зі стейтментом – Imperial Tobacco. Тютюновий гігант заявив, що призупиняє абсолютно всі операції в Росії. «Це включає зупинку виробництва на нашому заводі у Волгограді та припинення продажів та маркетингової діяльності», – значилося у релізі компанії. Але вже за тиждень виявилось, що це була відверта маніпуляція, а Imperial Tobacco вирішила передати свої активи та операції на російському ринку місцевій юрособі. І виглядає це як спроба обійти санкції та зберегти хорошу міну при поганій грі.

Всі ці випадки – найяскравіші приклади того, як компанії намагаються ігнорувати вбивчу війну, розв’язану Росією проти України. Весь перелік таких компаній, звичайно, набагато довший. Та добра новина полягає у тому, що зараз кожен такий випадок знаходиться під пильною увагою урядів та громадськості, тож кількість компаній-колаборантів знижується з кожним днем. Відповідно, сили twitter-фронту, комунікації з місцевими політиками, ЗМІ, посольствами та ті ж самі мітинги під дверями Центральних Офісів проводити значно легше. Допомагають переконувати міжнародні бізнеси і безглузді заяви російських чиновників про кримінальну відповідальність менеджерів міжнародних компаній та майбутню націоналізацію активів.
Ну і на останок, ми з колегами-депутами вже зареєстрували у Верховній Раді законопроект №7232 про підвищення на 50% податків, для тих компаній, які залишаються в РФ. 30 березня податковий комітет рекомендував прийняти його за основу, а отже найближчим часом він опиниться на розгляді сесійної зали. Головна ідея законопроекту – не стільки навіть зібрати з них більше коштів в бюджет України, скільки впровадити дзеркальні зміни на рівні OECD та окремих західних країн. Це зробить російський ринок набагато менш привабливим та буде потужним стимулом для всіх міжнародних компаній все ж розірвати токсичні бізнес-зв’язки з державою-агресором.
Боротьба триває.