фото Дмитра РясногоМіністр енергетики: хтось має пояснити цим "обізянам", що не варто стріляти з танків по атомних об'єктах
Голова Міненерго Герман Галущенко розповів про обстріли атомних станцій з важкої зброї, втрачені активи, збитки галузі від російської агресії та про розрахунки в рублях.
Питання до голови Міністерства енергетики у ЕП почали з’являтись ще восени минулого року, коли галузь один за одним почали трусили виробничі стреси.
Тоді у Германа Галущенка не було часу, але наразі, в розпал бойових дій, ситуація змінилась. Парадоксально? Ні.
Просто міністр розуміє, що в ці дні його безглуздо питати про провал підготовки до проходження поточного опалювального сезону, чи про зв'язки з радником голови Офісу президента Сергієм Шефіром. Адже очевидно, що головна тема – це війна Росії проти України.
Проте не очікуйте, що більшість відповідей – це заспокоюючі мантри. Ситуація настільки важка, що навіть Галущенко, відомий своїм талантом згладжувати найгостріші кути, не підбирав слів. "Вчора в Білорусь з Росії заїхало 16 "Іскандерів", в яких задача – бити по нашим нафтопроводам", – каже міністр.
З неочікуваного оптимізму – українська енергосистема, як стверджує Галущенко, буде здатна працювати в синхроні з європейською навіть в сьогоднішніх умовах, коли не контролює значну частину своїх генеруючих потужностей. Більше того – уже цього року Україна планує побудувати на вільній від бойових дій території нове сховище для відпрацьованого ядерного палива.
Всі ці зусилля направлені на позбавлення залежності від збожеволілої Росії. Однак в українській енергетиці є окремі сфери, які приречені піти на дно навіть у разі нашої перемоги в цій війні. Головна – неминуча втрата ролі головного транзитера газу в Європу.
Які об'єкти зруйновані та як в таких умовах працює енергосистема
– В перші дні війни ворог не бив цілеспрямовано по енергетичних об’єктах, а пізніше почалась прицільна руйнація. Як об’єкти постраждали найбільше?
– Луганська ТЕС ДТЕК – ми її втратили, але вона не розбита. Фактично повністю розбита Охтирська ТЕЦ, там було пряме потрапляння двох снарядів.
Також намагались обстрілювати Трипільську ТЕС "Центренерго", не один раз снаряди попадали в Чернігівську ТЕЦ. Це я не говорю про мережі, які почали обстрілювати з перших днів.
– Як в таких умовах працює енергосистема?
– Ви ж знаєте, що війна почалась фактично одночасно з нашим виходом в ізольований режим і велись дискусії про доцільність та недоцільність тестової роботи, однак система відпрацювала стабільно навіть не три, а 21 день. І це з урахуванням того, що захопили Запорізьку АЕС і відрізали від постачання вугілля Запорізьку ТЕС.
– Наскільки за місяць війни впало споживання електроенергії?
– Приблизно на 30%. Це сталося через декілька факторів. По-перше, розбиті мережі і сьогодні близько мільйона споживачів залишаються без електроенергії.
По-друге, багато людей переїхали. Також промисловість зменшила споживання. До того ж це об’єктивний процес, тому що навіть в мирний час в кінці березня – на початку квітня споживання падає.
Коли завершиться синхронізація з європейською енергосистемою та що отримає Україна
– Недавно українська енергосистема синхронізувалась з європейською. Коли може відбутись повноцінне об’єднання ринків?
– Ми над цим працюємо і безумовно хочемо, щоб комерційні експортно-імпортні операції стали можливими якомога швидше. Синхронізація відбулась за прискореною процедурою, і ми розраховуємо на аналогічну прискорену процедуру з об’єднання ринків.
Я думаю, що перший експорт з України піде найближчим часом, але це не буде великий об’єм, це буде одна з ліній яка буде для цього використана.
– Скільки ми зможемо експортувати в Європу?
– Зараз перетин технічно дозволяє 2 ГВт, але в принципі у нас є план збільшити до 4,5-5 і навіть 6 ГВт.
– В умовах захоплення Запорізької АЕС чи не носить синхронізація вельми умовний характер, оскільки у нас де-юре розбалансована система і ми не можемо гарантувати, що вона працюватиме стабільно?
– Точно ні. Ми прораховували всі варіанти. Включаючи сценарій, якщо ЗАЕС "сяде на нуль". По-перше, ми навіть не розглядаємо сценарій, що росіяни залишаться на "запоріжці", але з точки зору енергосистеми ми забезпечуємо стабільність в мережах за рахунок технічних перетоків.
Звичайно, знищення інфраструктури впливає на стабільність енергосистеми, але говорити про те, що це умовно, тому що під окупацією Запорізька станція – абсолютно ні.
– У нас же випадає 6000 МВт.
– Так, навіть більше. В цьому році ми її розігнали на 6190 МВт.
– Плюс Запорізька ТЕС – це багато. Як балансувати систему в умовах, якщо конфлікт консервується?
– Будемо збалансовувати, ми маємо резервні потужності. Як опція – зможемо скористатися перетоками або покупкою електроенергії з Європи.
Про розрахунки на енергоринку та обстріли атомних станцій з танків
– Наскільки за останній місяць впав рівень розрахунків на енергоринку?
– По населенню ми бачимо падіння приблизно на 30%. По генераціям, по ринку він набагато більший – близько 40% розрахунків.
– Тобто, впав на 60%.
– Так, можна сміливо говорити про падіння на таку цифру. Зараз ми кожен день працюємо з НКРЕКП, вони ведуть моніторинг, як відбуваються розрахунки, скоро мають завершити цю роботу і у нас буде повне розуміння того, що відбувається.
Тут теж є об’єктивні причини. Безумовно, зупинилися заводи, знищена інфраструктура тощо, але є і суб’єктивні. Важливо, щоб ті регіони, де люди мають можливість платити за енергопостачання, не нехтували своїми зобов’язаннями, тому що підтримка енергосистеми дуже важлива сьогодні.
– Чи відомі вам плани МАГАТЕ стосовно можливого проведення інспекцій на ЧАЕС та ЗАЕС?
– З МАГАТЕ постійно спілкується наш ядерний регулятор. Ми самі пропонували і писали спільний лист на МАГАТЕ про те, щоб вони зробили спільно з ОБСЄ якийсь формат постійно діючої місії на атомних об’єктах України.
Але передумовою заходу цієї місії має бути фізичний вихід росіян звідти. Тому що місія не зможе нічого гарантувати за присутності озброєних людей на станції. А сьогодні на ЗАЕС перебуває від 300 до 500 військових, вони живуть там. І близько 50 одиниць техніки стоїть, прямо біля блоків.
Там також знаходяться 11 представників "Росатома". Велике питання – навіщо вони там. Але, може, хоч пояснять цим обізянам, що не варто стріляти з танків, мінометів та гранатометів по атомних об’єктах.
– Прокоментуйте інформацію щодо затримання СБУ директора з персоналу "Енергоатома" Олега Бояринцева. Він дійсно був затриманий за підозрою в співпраці з окупантами?
– Я чув про цю історію... Це питання до Петра Котіна, до "Енергоатома". Але те, що я раніше читав від цієї "експертки" (про затримання першою повідомила учасниця колегії Держінспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна 23 березня. – ЕП), то для мене велике питання на кого вона працює.
Як через війну постраждав газовидобуток
– Наскільки впав газовидобуток в країні і скільки інфраструктури під окупантами?
– "Укргазвидобування" заморозила певні об’єкти в Харківській області, в тій частині, яка ближче до сходу.
– Заморозила – це як?
– Припинили видобуток. Там було декілька ситуацій на перший-другий тиждень війни, коли на Шебелинку почали долітати снаряди, і вони потроху почали консервувати.
Зараз видобуток впав приблизно на 15% по країні. Це якщо брати разом "Укргазвидобування" і приватні компанії.
– Певні ділянки магістрального газопроводу теж контролюються росіянами?
– Вони заходили на кілька газорозподільних станцій. Наразі поки ми не бачимо якихось дій щодо намагання їх пошкодити.
– Щодо економічних ультиматумів від Росії. Якщо завтра "Газпром" скаже, що вони будуть розраховуватися з нами за транзит в рублях, то якою є наша відповідь?
– Це складно. Це ж не двосторонні домовленості. Спочатку треба, щоб європейці платили рублями. Воно все пов’язано. Неможливо тут розраховуватись рублями, а тут платити чи отримувати євро і долари.
– Яка позиція України на цей рахунок?
– Ми не перейдемо на рублі. Це неможливо.
– Тобто, в разі їх незгоди ми припиняємо транзит?
– Це росіяни мають тоді сказати європейцям: якщо ви не хочете платити в рублях, тоді до побачення, ми перекриваємо постачання газу.
– Європа готова до цього сценарію?
– Я думаю, ще ні. Але наразі уже всі говорять про те, що треба максимально диверсифікувати постачання в Європу. На це безумовно потрібен час, зробити це миттєво складно.
Чому Україна закликає світ відмовитись від російських енергоресурсів, але продовжує транзитувати газ окупантів
– Зараз "Газпром" тримає обсяг транзиту на максимальному рівні від можливого.
– Так, він дійсно виріс. По факту це близько 107-109 млн кубометрів за добу. Знову ж таки, це до питання, чи готові вони перекрити постачання. Зараз я цього не відчуваю.
– Транзит російського газу через Україну йде на максимальному рівні, і в цей же час Київ, який отримує за цю операцію гроші, закликає світ відмовитись від економіки з РФ і російських енергоресурсів.
– Тут складна ситуація, тому що ми надаємо послугу з транзиту, а споживачі, або контрагенти – це європейські компанії. Але потрібно чути ключове, що ми всім кажемо: ви не можете платити росіянам ці кошти.
Треба ввести окремі ескроу-рахунки, на які гроші за російські енергоресурси будуть депонуватись. А вже питання перерахування цих грошей росіянам буде вирішуватися у залежності від того, як швидко вони підуть геть з України. Ці кошти можуть бути використані для компенсації наших втрат.
– Хіба це не є все тим же порушенням контрактів з "Газпромом"?
– Ні, бо гроші за контрактом сплачуються, просто росіяни не можуть фізично їх отримати. Юридично це можливо обґрунтувати.
– Європа опинилась в ситуації, коли вона вже не може розглядати Росію як надійного партнера, а відтак, чим би не скінчилась ця війна, ЄС не повернеться до минулих обсягів споживання російського газу. Відповідно, Україна приречена втратити роль транзитера.
– Я теж думаю, що це відбудеться. Ми маємо готуватись до цього, і зменшення чи припинення транзиту ми зможемо компенсувати в тому числі за рахунок імпорту, який вже системно відбувається. І "Нафтогаз" вже дуже серйозно цю ситуацію розглядає.
Що відбувається на ринку нафтопродуктів та чи вистачить Україні вугілля
– З початку війни український ринок втратив десь 60% дизельного палива і більше 50% бензинів. Чи можна сказати, що імпорт нафтопродуктів з Білорусії і Росії в Україну складає нуль, і чи можливо фізично замістити цей обсяг з Європи?
– Так, з Білорусі та Росії нафтопродукти вже біля місяця взагалі не закуповуються. А щодо альтернативи, то я не хочу розголошувати цифри, і розповідати, як це відбувається. Але це вже відбувається.
– Наразі на заправках український бензин продається по 33-34 грн, а європейський по 45. Ці 11-12 грн різниці і є плата за складну логістику?
– Це скоріше похідна від курсової різниці та інших складових реального ціноутворення.
– Яка ситуація із запасами вугілля?
– Його наявність зараз у нас в достатньому обсязі. Окремо треба враховувати, що також впало споживання електроенергії. Більша проблема – як довезти це вугілля. Для прикладу – та ж Запорізька ТЕС.
До війни канали постачання вугілля були диверсифіковані – у нас були порти "Південний", ТІС і Чорноморка. Зараз все це зупинилося. І ми пропрацьовуємо варіанти, чим їх замінити.
– Польща здатна компенсувати втрати вугілля через море?
– Здатна з точки зору логістики, але питання в тому, що потрібен ресурс, бо близько 70% генерації поляків працює якраз на вугіллі. Тому потрібна диверсифікація постачання з іншими країнами також.
– З якою кількістю шахт міністерство втратило зв’язок/контроль?
– Міненерго підпорядковані 33 шахти, з яких дві шахти в стані затоплення – "Золоте" і "Тошківська". Вони вже не підлягають відновленню. Також є загроза затоплення шахт ЮД-1. Видобуток вугілля знизився десь на 30%.
При цьому є питання щодо видобутку вугілля в частині його відвантаження. Ідуть обстріли залізничних колій і не завжди є можливість вивезення. Раніше вивезення могло проводитися цілодобово, зараз тільки вдень. По приватним шахтам щодо втрат інформації немає.
Про нове сховище ядерного палива та збитки від війни з Росією
– В яких енергетичних галузях ми збережемо залежність від РФ чи РБ?
– Ні в яких. Навіть від ядерного палива відмовились – "Енергоатом" вже публічно заявив, що вони розриватимуть контракт.
– Але ж ми втратили контроль над сховищами відпрацьованого ядерного палива.
– Так, ми втратили ЦХОЯТ – якраз у кінці квітня-травні мали туди вивантажуватись. Але ми розглядаємо опцію побудувати нове сховище, яке буде аналогом тому, що є на Запорізькій АЕС.
Ми можемо побудувати його досить швидко. Інших деталей не скажу. Обмежимось тим, що воно буде збудовано на одній з наших атомних станцій.
– Як виглядає зараз звичайний день міністра протягом останнього місяця?
– Життя змінилося кардинально. Був період, коли я спав в міністерстві – у нас тут є умовне бомбосховище, в стилі "совєт-стайл". Працюємо нон-стоп.
– Чи ведуться зараз підрахунки збитків в енергетичній галузі, і якими вони є на сьогодні?
– Так, ми робимо це на щоденній основі, є відповідний механізм. Сьогодні збитки оцінюються вже на рівні близько двох мільярдів доларів. Тут враховується не тільки вартість самого активу, а і те, скільки б він міг виробити електроенергії, і заробити на її продажі.
– У вас вже півроку немає заступників по вугіллю, по нафті і газу. Чи може міністерство ефективно працювати за таких умов?
– Ми якось уже увійшли в цей режим, і по факту вирішуємо питання в тій кадровій конфігурації, яка є. Ми не відчуваємо такого, що нам вкрай когось не вистачає.
Працюємо як багатопрофільна команда. Міжнародна комунікація забирає найбільше часу. Але дипломатія зараз відійшла на другий план, на перший вийшли людські стосунки.
Можу в будь-який час набрати єврокомісара з енергетики, міністрів енергетики США, Британії, Литви, Польщі, інших колег, які готові миттєво відкликнутись на нагальні запити. Війна не тільки прискорює процеси, вона розкриває людей.