getty imagesА що у нас з експортом та імпортом? Як Україна торгує в умовах війни
Як працюють експортоорієнтовані підприємства, чи вистачає імпортних критичних товарів, та які в України наразі є можливості для вивезення продукції?
Українська інфраструктура вже місяць існує в умовах часткової окупації та постійних обстрілів ворога. Порти заблоковані, залізничний транспорт працює нестабільно. Торгівля з РФ та Білоруссю припинилась, а можливості для диверсифікації – обмежені.
В першу чергу від цього страждає торгівля, яка забезпечує країну енергоресурсами та притоком іноземної валюти.
Ніхто не знає, скільки ще триватиме війна, а отже перед урядом постало непросте завдання – у короткі терміни поміняти розірвані ланцюги постачань та забезпечити якісну альтернативу морським портам.
На карту поставлені не лише стабільна робота енергосистеми та питання обороноздатності країни. Від експорту української агропродукції залежить продовольча безпека всього світу, адже Україна є житницею для 400 мільйонів людей по всій планеті.
Що відбувається з торгівлею, як працюють експортоорієнтовані підприємства, що з імпортом, та які в України наразі залишаються можливості для вивезення продукції?
Експорт
Сільське господарство
Агропродукція традиційно посідає перше місце в українському експорті. За 2021 рік українські аграрії експортували соняшникової олії та зернових на 18,6 мільярда дол.
Світові ціни на зернові у 2021 році стрімко зростали. Деякі фермери, маючи на руках достатній запас грошей, притримували урожай в сховищах, розраховуючи продати його ще дорожче під час посівної. І поплатилися.
Після початку війни всі порти опинились у блокаді. Для аграріїв залишилось лише невелике вікно – 20 тисяч тонн на добу, які можна експортувати залізницею.
За оцінками консалтингової компанії Barva Invest, в українських сховищах на продаж залишається близько 25 млн тонн пшениці та кукурудзи. Якщо припустити, що всі ці обсяги вціліли, то при збереженні такої ситуації залізницею у поточній пропускній спроможності їх можна вивезти, щонайменше, за три роки.
Проте це не все, є ще олійна галузь, яка теж опинилась у важкому становищі. Проблема в тому, що насіння соняшнику не можна зберігати так довго, як кукурудзу або пшеницю, а продати його зараз майже неможливо як у сирому, так і у переробленому вигляді.
"Перенаправити експорт олії в напрямку західного кордону складно. Європейський ринок не має власних переробних потужностей, які б могли спожити такі обсяги соняшнику та не має експортних потужностей для перевалки олії.
Потрібна велика кількість автомобільних та залізничних цистерн для перевезення харчової олії, які підуть в чергу на і без цього перевантажені пункти пропуску", – зазначив аналітик Barva Invest Віталій Кордиш.
За його словами, війна та різка переорієнтація на залізницю призвели до хаосу на логістичних маршрутах. Через черги та зриви у роботі експортери не можуть повністю використати навіть вже наявну пропускну здатність.
Нагодувати країну в умовах війни. Як українські аграрії готуються до нового сезону
В Укрзалізниці заявили, що збільшать пропускну спроможність прикордонних переходів з ЄС щонайменше удвічі. На польському напрямку вже відновили роботи з електрифікації додаткових залізничних шляхів, які мають закінчити до червня.
"До війни у високий сезон перевалювали максимум 7 мільйонів тонн зерна на місяць через порти. Зараз порти не працюють, зерно перевозять залізницею в обсязі близько 1 мільйона тонн на місяць. З часом перевалка через залізницю може зрости до 5 мільйонів тонн. Для цього потрібна комплексна програма", – повідомили ЕП в "Укрзалізниці".
Ця програма включатиме встановлення мобільних перевалочних потужностей, будівництво терміналів, створення програм страхування для міжнародних перевізників, які бачать ризики у роботі в Україні, тощо.
Про терміни реалізації цієї програми в Укрзалізниці не повідомляють, однак на підприємстві вже взялись за її розробку. Та навіть після її реалізації пройде немало часу, поки експортери переорієнтуються на нових клієнтів та ланцюги постачань.
Металургія
Чорні метали займають друге місце, після сільського господарства, за обсягами експортних надходжень в країну. У 2021 році ця сума перевищила 14 млрд дол.
Найбільше серед чорних металів Україна продає за кордон виробів зі сталі (11,3% всього експорту) та чавуну (2,3%). При цьому ЄС майже наполовину залежить від українського експорту залізної руди, якої торік за кордон продали на майже 7 млрд доларів (10,1% всього експорту).
Головними експортерами є "Метінвест" Ріната Ахметова, ArcelorMittal Кривий Ріг Лакшмі Міттала та Ferrexpo Костянтина Жеваго. Проте більшість їхніх підприємств знаходяться на сході країни, де ведуться активні бойові дії, через що змушені або законсервувати, або суттєво скоротити виробництво продукції.
Частина заводів знаходиться в режимі гарячої консервації і фактично нічого не виробляє. Зокрема, це заводи "Метінвесту" у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі. Авдіївський коксохім та "Азовсталь" зазнали масованих обстрілів окупантів, тож швидко відновити їхню повноцінну роботу неможливо.
Як пояснюють фахівці, коксові батареї після зупинки виробництва потрібно повністю реконструювати. Відтак металургійні заводи будуть збільшувати періоди виробництва коксу.
Інші заводи "Метінвест" працюють, хоч і не з повним завантаженням. Так, підприємства з виготовлення залізної руди та коксівного вугілля групи працюють відповідно на 40% та 60% від обсягів виробництва у 2021 році. Наразі завантажується завод "Каметсталь" у Кам’янському, а решта продукції експортується залізницею.
Сама "Каметсталь" працює на 60% від рівня 2021 року та використовує залізницю, аби постачати товари болгарському перекатнику групи, а також українським та міжнародним клієнтам.
Бізнес в умовах війни: хто зазнав найбільших втрат та як відновлюються підприємства
"Запоріжсталь", яка також входить до групи "Метінвест", навіть розглядає план часткового запуску виробничих потужностей, розповідав раніше гендиректор комбінату Олександр Мироненко.
Як повідомив ЕП гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо, наразі завод експортує залізорудний концентрат та частину продукції з залишків на складах та в порту.
"Це весь асортимент продукції заводу, але дуже невеликий обсяг в порівнянні з довоєнним періодом. Логістика залишається головною проблемою, оскільки нам потрібно було відбудувати абсолютно нові ланцюжки поставок", – зазначив він.
Доки українські порти не будуть розблоковані, в "АрселорМіттал" покладаються на залізницю, а з експортом та імпортом критичної сировини допомагає уряд та Укрзалізниця.
Ferrexpo Жеваго, який є третім у світі експортером залізорудних окатків, повідомив інвесторам у перший день війни, що Полтавський ГЗК продовжує працювати на власний склад та має змогу відвантажувати на експорт частину продукції через західний кордон завдяки залізниці.
Складові для авто
Це не найбільша стаття українського експорту, але від неї залежний світовий автопром.
Серед статей українського експорту є мережі кабелів, які відповідають на 2,3% проданих за кордон товарів. Лише торік виручка від їхнього експорту сягала 1,6 млрд доларів.
Від постачання українських джгутів та кабелів залежать заводи таких світових автовиробників як Volkswagen Group (зокрема, Porsche та MAN), Opel, Lamborghini, Mercedes, BMW та Audi.
Кабельні джгути українського виробництва забезпечують 7% всього імпорту автопрому в ЄС. Елемент є критичним для виробництва авто, адже джгути індивідуальні під кожну модель і утримують до 5 км кабелів всередині автомобіля.
В Україні їхнім виробництвом займаються чотири заводи: "Електроконтакт Україна", яка є підрозділом німецької фірми Elektrokontakt GmbH, японська Fujikura, німецька LEONI та німецько-японська Sebn.
Усі вони розташовані у західних регіонах України, де не ведуться активні бойові дії.
Заводи, які працюють на Mercedes, Porsche та Audi. Що Україна виробляє для світового автопрому
Проте після повномасштабного вторгнення всі заводи зупинилися і не могли постачати продукцію. Як наслідок, автовиробники у східній Європі та Німеччині зіткнулися з дефіцитом необхідних запчастин, а Volkswagen навіть тимчасово зупинив свій основний завод у Вольфсбурзі. До зупинок вдалися й у BMW, а Mercedes-Benz скоротив виробництво.
Після паузи виробництво майже повністю поновили, адже заводи в Україні почали відновлювати свою роботу. Та навіть зараз проблемою залишається логістика, аби безпечно доставити продукцію в ЄС.
Імпорт
Газ
У 2021-му році Україна скоротила імпорт газу в 6 разів, однак через високі європейські ціни все одно виклала за нього немалі гроші – 5 млрд дол.
Від забезпечення газом залежить робота багатьох підприємств, важливих для функціонування економіки. Йдеться про металургію, переробку олії, молока, птахівництво, хлібопекарів, виробництво добрив тощо.
Уряд тимчасово заборонив експорт блакитного палива з України. Власним видобутком наразі можна забезпечити дві третини власних потреб.
За словами голови Оператора ГТС Сергія Макогона, Україна повністю забезпечена газом. Споживання залишається на рівні 88 млн кубометрів, а видобуток – 50 млн кубометрів на добу.
Росія поки не зупиняє транзит газу в ЄС через Україну, а отже "Нафтогаз" має змогу імпортувати щодня 10 млн кубометрів через Словаччину.
Ціна газу в ЄС залишається високою – 1150 дол за тис кубометрів. Це сильно б'є по економіці багатьох підприємств, щоправда, ті вже звикли до цього – такі ціни тримаються з осені 2021 року.
Вартість блакитного палива на європейському ринку контролюється Росією. Окупант може в будь-який момент зупинити постачання газу, що призведе до кратного його здорожчання, як це було нещодавно.
Цього тижня путін оголосив, що "недружні країни", в списку яких Україна, мають розраховуватись за газ в російських рублях. І це не остання спроба агресора тиснути на Європу через енергетичне питання, яка загрожує постачанням.
Оператор ГТС забезпечує імпортні потужності на різних напрямках, зокрема на українсько-польському, щоб мати можливість купувати блакитне паливо у випадку зупинки транзиту через Україну. Цим же шляхом можна постачати СПГ зі Сполучених Штатів через польські термінали.
Нестабільність постачань та ризик пошкодження видобувної інфраструктури змушує замислитись про поповнення запасів. Зараз в українських газосховищах знаходиться 9,5 млрд кубометрів палива.
Чим тепліше, тим менше споживання. Якщо 10-15 березня споживання газу не перевищувало 110 млн кубометрів на добу, то з 22 березня цей показник становить вже 88 млн кубометрів. Зараз щодня зі сховищ відбирається до 28 млн кубометрів газу, а отже його повинно вистачити, щонайменше, на всю весну.
Інше питання – як влада готуватиметься до наступного опалювального сезону та як робитиме запаси із такою низькою базою. Втім, до цього часу може багато що змінитись.
Корупція, лобізм та погрози. На чому тримається газова монополія режиму Путіна
АЗС
У 2021 році Україна імпортувала нафтопродуктів на 6 мільярдів доларів.
Після початку війни постачання нафтопродуктів здавалося великою проблемою, адже припинились постачання з Білорусі та РФ, на які від загального споживання припадало 43% бензину та 67% дизелю.
Головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев вважає, що Україна здатна повністю покрити втрачений імпорт, переорієнтувавшись на європейський ринок.
Зараз Україна щотижня нарощує постачання з Польщі, Литви, Румунії, Азербайджану (через заміщення) та інших країн. Повністю компенсувати втрачений імпорт можна після розблокування портів.
Дефіцит пального призвів до зростання цін, однак їх нівелювало зниження ПДВ, нарощування постачань через західний кордон та поступове падіння попиту на пальне у зв’язку з бойовими діями. За даними порталу Мінфін, зараз ціни на АЗС повернулись на довоєнні показники.
За даними ЕП, постачань пального наразі повністю вистачає й для потреб української армії. Зараз продовжується нарощування імпорту для забезпечення бізнесу та насичення ринку.
Вугілля
У 2021 році Україна імпортувала вугілля на 2,5 млрд дол. Цей енергоносій є важливим для України, адже на ТЕС припадає близько третини генерації електроенергії.
Першого удару теплоенергетична галузь зазнала ще у листопаді, коли припинився імпорт вугілля з Росії – на нього припадало близько 60% постачань. З низькими запасами та призупинками теплові електростанції все ж змогли пройти зиму і почати перелаштовуватись на альтернативних постачальників: Південно-Африканська Республіка, Колумбія, США тощо.
З початком війни морські шляхи для імпорту вугілля були заблоковані, а отже тепер доведеться шукати варіанти для постачання енергоносія залізницею.
Попит на вугілля всередині України зменшився із зупинкою металургійних підприємств та потеплінням. Отже, ТЕС мають змогу більше поповнювати запаси за рахунок власного українського видобутку, який за останній рік збільшився на 2% і становив 29,4 млн тонн.
Поступово налагоджуються постачання через західний кордон. Наприклад, компанія ДТЕК уклала контракт на постачання 60 тисяч тонн вугілля з Польщі.
Також Україна очікує на прибуття 70 тисяч тонн вугілля з Австралії, яка передасть його безкоштовно. За даними ЕП, судна доставлять його до польского порту в Гданську, а потім залізницею вантаж дістанеться до України.
В теорії, цим же шляхом можна в майбутньому користуватись для постачання інших партій. Щоправда, це вийде значно дорожче, ніж доставка у порти на півдні України.
Наразі запаси вугілля перебувають у нормі, а тому енергосистема працює стабільно. Щоб надмірно не витрачати українські запаси вугілля, уряд дозволив ТЕС купувати природний газ за пільговою ціною.