Як українці шукають зниклих рідних у телеграмі. "Відштовхую від себе найгірші думки"
Катя Осадча заснувала телеграм-канал "Пошук зниклих"Тисячі сімей розділились у хаосі війни в Україні. Через відключення електроенергії та збої в роботі інтернету та мобільного зв'язку багато хто тижнями не чув новин про своїх близьких із районів, що постраждали від інтенсивних російських обстрілів.
Сергій ховався зі своєю сім'єю у бомбосховищі, коли пішов за їжею. Запеклі бої означали, що він міг не повернутись, і наступного дня його телефон вийшов із ладу.
У відчаї, його брат Володимир звернувся до телеграм-каналу, створеного українською телеведучою, де діляться інформацією про людей, зникли безвісти.
Ця група, що має назву "Пошук зниклих" виросла до 80 тисяч членів відтоді, як її заснували на початку цього місяця, та щодня отримує тисячі прохань про допомогу.
Через кілька годин після посту про брата, і через чотири дні після зникнення Сергія, Володимиру подзвонила сім'я дружини Сергія у Києві, де побачили пост. "До кінця дня вони подзвонили сказати мені, що мій брат добрався до них", - каже Володимир.
Сергія відстежили через телеграмСергій потрапив до іншого укриття, але без їжі та води він та люди, з якими він був, вирішили здатися російським військам. "Вони взяли білий прапор та вийшли до росіян. Після обшуку їх відпустили. Потім з допомогою волонтерів він доїхав до Києва", - каже чоловік.
Решта сім'ї Сергія зрештою вибралися з Бучі до безпечного Гданська, до Польщі. "Я відчув емоції, які ніколи раніше в житті не відчував, - сказав Володимир. - Це були такі бажані новини у ці складні дні". Після того, каже він, Сергій повернувся до України, щоб приєднатися до армії.
"Пошук зниклих" заснувала Катя Осадча, колишня модель, журналістка та популярна телеведуча. Коли почалась війна, вона відчайдушно хотіла допомогти, але відчувала, "що не вміє стріляти чи стати солдатом", оскільки у неї двоє маленьких дітей.
Натомість вона попросила про допомогу в друзів у інстаграмі, і сьогодні Осадча разом із 15-ма волонтерами керує групою 24 години на добу, перевіряючи кожне повідомлення на наявність деталей та відфільтровуючи дублікати.
"Перевантажені"
За словами Каті, вони допомогли вже 300 людям знайти своїх зниклих родичів, кожен із яких отримав щасливе оновлення - шквал червоних сердець та смайли, що моляться та плачуть - серед нескінченного потоку відчайдушних прохань про інформацію на телеграм-каналі.
"Ти отримуєш фото щасливих людей на свята, а їхні рідні та друзі кажуть нам, що вони зникли безвісти і останній дзвінок був п'ять днів тому з укриття, а потім там було багато бомбардувань", - каже Катя.
Емма Шиманович, яка допомагає з каналом, говорить, що маленька команда перезавантажена: "Дуже боляче читати запити про втрачених дітей, або про дітей, які шукають своїх батьків. Важко висловити те, що ми відчуваємо".
Коли Юля поїхала з Маріуполя, там залишилась її сім'я25-річна Юлія залишила свою маму, брата та сестру, коли разом із своїм чоловіком та двомісячною дитиною втекла з Маріуполя. "Коли я востаннє з ними говорила, у них не було електрики, води, тепла та зв'язку вже декілька днів".
Коли їй не вдалось до них зателефонувати, Юлія зв'язалась з місцевою владою та друзями, які могли ще перебувати у місті, щоб спитати, чи знають вони щось, але даремно, і вона зробила пост у телеграм-каналі.
"Я відштовхую від себе найгірші думки, - сказала вона. - Дуже сподіваюсь, що вони в безпеці, й просто не мають зв'язку. Сподіваюсь лише на негайне припинення вогню".
Незабаром після нашої розмови Юлія написала мені, щоб повідомити, що її мама нарешті вийшла на зв'язок, але все ще перебуває у Маріуполі. "Вона говорила лише хвилину. Слава Богу!"
Зникла донька
Ірина опублікувала фото доньки свої подруги, 23-річної Юлії, коли та зникла у Києві. "Її мама постійно плакала", - каже вона. Жінка намагалась знайти якісь новини у фейсбуці чи інших телеграм-каналах, і зрештою вийшла на "Пошук зниклих".
Юлія впустила телефон, коли бігла до бомбосховища"Протягом 24 годин я отримувала відповіді від людей, які її знали. Дехто казав, що нічого не чув, але потім на зв'язок вийшли її друзі та сказали, що Юлія розбила свій телефон та не могла зв'язатись".
Юлія впустила телефон, коли бігла до бомбосховища, і не знала напам'ять номер телефону мами.
Тисячі інших людей досі перебувають у пастці в Маріуполі. Ольга, яка живе у Стамбулі, написала у телеграм-каналі, що втратила зв'язок із її 31-річною донькою Дарією та двома внуками, 4-річним Марком та 5-річною Лідією, які там живуть.
Ольга втратила контакт із донькою та внукамиВостаннє Ольга чула свою доньку 28 лютого. У текстовому повідомленні Дарія написала, що від бомбардування постраждав багатоквартирний будинок, де вони жили, і що там немає електрики та тепла. "Я зовсім не знаю, що робити, - написала вона. - Мені страшно. Діти одягнені, повно пледів. Маріуполь оточений ворогом. У нас дуже поганий зв'язок".
Ольга майже втратила надію почути їх. У понеділок був день народження її доньки. "Я боюсь усього, і ніколи не думала, що моя сім'я постраждає від війни", - каже вона.
Очікуючи на звістку
Ольга з Бахмута написала у групу, сподіваючись дізнатись новини про її доньку. Аліса та її 8-місячний внук Тимофій у Маріуполі. Востаннє вона розмовляла з ними, коли вони ховались із сусідами у підвалі супермаркету, де не було електрики, води та тепла.
Аліса і Тимофій востаннє озвались з укриття в супермаркетіВідтоді вона отримала повідомлення, що будівлю, де вони ховалися, бомбардували, і тепер нетерпляче чекає, щоб дізнатись більше. "Чи живі вони, і де зараз - я не знаю", - каже Ольга.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!