Агроаналітик Андрій Ярмак: понад 700 млн. людей у світі постраждають через війну рф проти України

Олександр Децик: Чи буде зірвана посівна в Україні?
Андрій Ярмак: Посівну вже зірвано – на півдні терміни багатьох робіт збігають. Фермери пробують щось робити, але вони відрізані від постачань паливно-мастильних матеріалів, добрив, насіння, засобів захисту рослин (ЗЗР). У багатьох поля знищені військовою технікою рашистів. Знищені сховища, сільгосптехніка тощо. У них також активно відбирають техніку і кошти окупанти. В регіонах, які не є під окупацією, найбільше бракує буквально всього, але головним чином людей для роботи в полях. Адже багато кого забрали до лав ЗСУ. Також є проблеми з доступом до фінансів, добрив, ЗЗР. І ці проблеми надзвичайно важко вирішувати. Знищено інфраструктуру. Тому годі думати, що в 2022 році Україна щось буде експортувати в значних обсягах з агропродкції.
О.Д.: Які наслідки цього для України та світу?
А.Я.:Крім того, що Україна не буде експортувати, вона ще й може імпортувати продукти харчування і вже зараз потребує значних обсягів імпорту. Відповідно, це повністю зруйнувало всю систему логістики в Європі, яку зараз потрібно розвертати в зворотній бік, адже Україна була експортером. І експорт йшов через порти.
Рф теж є важливим експортером зернових, але там теж врожай знизиться, бо є великі проблеми з фінансуванням польових робіт і зараз дуже мало зерна відвантажується з цієї країни, бо з агресором ніхто не хочу працювати: ні логістичні і транспортні компанії, ні трейдери, ні переробники.

Україна та рф - великі постачальники соняшникової олії світу - понад 65% загалу, а зараз експорт майже не відбувається. Соняшникова олія є надзвичайно важловою для харчової промисловості світу і теж важливим джерелом калорій. Отже про неї можна майже забути зараз.
Україна є надзвичайно важливим постачальником кормів для тварин, особливо в регіон Азії та Близького Сходу. Це не тільки кукурудза, але ще й соя, і шроти олійних культур. Без протеїнових кормів відбудеться різке зниження продуктивності тварин, а це призведе до зменшення пропозиції і молока і м’яса.. Крім того з України немає зараз експорту курятини - найдоступнішого виду м’яса, а Україна великий експортер!
Високі ціни на газ, який складає понад 80% в собівартості найважливішого виду добрив - азотних, означає, що їх використання різко впаде всюди. Відповідно, різко знижаться врожайність с.г. культур по всьому світу (а це і корми для тварин і власне продукти для людей). Відповідно, різко впаде пропозиція продуктів харчування. Адже кількість землі для вирощування збільшити неможливо. Більше того, площі щорічно падають.
Високі ціни на нафту та бензин штовхають переробників кукурудзи в США та інших країнах більшу частини кукурудзи пускати на виробництво біоетанолу. Відповідно, це ще сильніше зменшує пропозицію кукурудзи для харчових та кормових потреб і ще більше погіршує глобальну ситуацію з продбезпекою.
Той самий фактор змушує переробників цукрової тростини в Бразилії пускати більше її не на виробництво цукру, а на виробництво біоетанолу, що скорочує пропозицію цукру на глобальному ринку.

А ще збільшувати використання ріпаку для виробництва біодизелю. А це зменшення пропозиції олії.
Тобто, харчів буде значно менше всюди і це призведе до різкого зростання цін в світі на все продукти харчування і лишить, за моїми дуже приблизними оцінками понад 700 млн. людей додатково поза межами доступу до мінімальної щоденної кількості калорій.
О.Д.: Чи усвідомлюють ці наслідки від затягування війни, яку розв’язала рф, політики в Євросоюзі та США?
А.Я.: Бо політики, які зараз знаходяться при владі там, не знають і не розуміють що таке голод. Вони виросли в часи, коли питання голоду жодного разу не поставало гостро. Вони лише теоретично знають фразу «продовольча безпека», але користуються нею лише для того, щоб виправдати якісь неринкові механізми регулювання власного неефективного агросектору або ж для того, щоб заявити про «стурбованість» або навіть про «глибоку стурбованість» голодом в віддалених країнах Африки чи Азії, але роблять це завжди не на порожній шлунок.
О.Д.: Як можна мінімізувати можливі втрати від зриву посівної в частині областей?
А.Я.: Ситуація швидко змінюється, уряд вже заявив про низку заходів на підтримку аграріїв. На скільки вони ефективні побачимо вже найближчим часом. Поки що є лише один найбільш дієвий механізм врятувати посівну - це ЗСУ.
