В колгоспі все згодиться / agravery.comНагодувати країну в умовах війни. Чи готові українські аграрії до нового сезону
Чому напад РФ на Україну загрожує іншим країнам світу голодом та чи готові українські фермери забезпечити продовольчу безпеку країну?
Трактористи на Сумщині конфіскують російські танки, агресори прицільно знищують сільськогосподарську техніку на лінії зіткнення, а в окупованому Бердянську фермерів намагаються підкупити "низькими внутрішніми російськими цінами на добрива".
Експортні порти перекриті, ланцюги постачань зірвані, а деякі підприємства через нестачу валюти вимушені обмінюватись бартером. Саме такі реалії українського аграрного сектору перед посівною.
"80% наших земель перебуває в зоні активних бойових дій, це райони поряд з Маріуполем, Бородянкою, Бишевом, Макаровим. Про посівну зараз не йдеться. Ми зможемо посіяти лише 10% наших площ", – розповідає директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков.
По всій Україні зараз складна ситуація із постачанням палива, засобами захисту рослин, насінням, кредитуванням тощо. За словами генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, урожай зернових цього року може скоротитись на 40-50%.
Утім ситуація є контрольованою. Уряд концентрується на питанні продовольчої безпеки як на одному з пріоритетних в умовах війни.
Як напад РФ на Україну загрожує іншим країнам світу голодом та чи готові українські фермери до боротьби за виживання аграрної галузі та продовольчу безпеку усього світу? Пояснює ЕП.
Світу загрожує голод
Ще минулого року в ООН попереджали, що у 2022-му році 45 мільйонів людей у 43 країнах потерпатимуть від голоду. Кількість людей в зоні ризику за останні два роки збільшилась на 60%.
Ціни на продовольство зараз перебувають на історичному максимумі. Проблеми почались ще минулого року. Кліматичні катастрофи в Бразилії, США, Канаді, Росії знищили частину врожаю та обмежили пропозицію на світовому ринку.
З іншого боку на зернові був великий попит з боку Китаю, який тримає на своїх складах 51% світових запасів пшениці.
Зараз ситуація погіршується через російське вторгнення в Україну. Експорт українського продовольства з морських портів на півдні країни не здійснюється, зараз він можливий лише залізничним транспортом.
За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, виробникам можна вантажити 250 вагонів на добу. Тобто, на продаж може піти лише 20 тис тонн зернових на день, а цього недостатньо.
Росія ж була обкладена санкціями, а тому країна обмежує експорт агропродукції для стабілізації цін на продовольство всередині країни.
У випадку повного закриття експорту з Росії та України, світ може втратити до 26% постачання пшениці та 16% кукурудзи. За даними Мінагро, Україна вже годує близько 400 мільйонів людей на планеті.
Зриви постачань з України можуть вдарити по суміжним галузям у Європі. Business insider писав, що половина імпорту зернових в Іспанії припадало на постачання з українських портів. Запасів корму для скоту в країні залишилось лише на п’ять тижнів, а знайти іншого постачальника іспанські фермери не в змозі.
Іспанія є ключовим виробником кормів у Європі. Якщо постачання з України не продовжаться, наслідки на собі відчують всі громадяни ЄС.
Скорочення експорту з України та Росії, а також інші довгострокові проблеми призведуть до зростання світових цін. У Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO) прогнозують подорожчання продовольства ще на 22%.
Внаслідок цього десятки мільйонів людей недоїдатимуть. Проблеми спіткають перш за все бідні країни – Єгипет, Йемен, Ліван, Бангладеш, Мадагаскар, Ефіопію, Лівію тощо.
Через дефіцит на ринку ціни можуть зрости ще більше на тлі панічних закупівель окремих країн, які поповнюватимуть запаси.
Ще гірше стане, якщо хвилю протекціонізму підтримають інші виробники продовольства, щоб приборкати інфляцію. Механізми для обмеження експорту вже активно посилюють в Туреччині, Єгипті Угорщині, Болгарії, Аргентині та Індонезії.
На розширення пропозиції з боку ключових виробників на продовольчому ринку особливо не розраховують. Навпаки – через дефіцит добрив та кліматичні зміни очікується, що по всьому світу падатиме врожайність.
Зокрема в ЄС вже планують зменшити внесення добрив на 10-15%, що може вдарити по кількості зібраного врожаю. Відновити постачання добрив цьогоріч не вийде, адже Росія штучно тримає високими ціни на газ – блакитне паливо сягає 70-80% собівартості добрив.
Нестача пального
Україна на три чверті залежна від імпорту нафтопродуктів. З 24 лютого постачання пального з ворожих Білорусі та Росії фактично припинились.
За даними консалтингової групи "А-95", на ці дві країни припадало 43% постачань бензину, 67% дизелю та 51% зрідженої нафти.
Дефіцит на українському ринку призвів до значного зростання вартості пального. За даними одного з агропідприємств, з початку війни ціна на дизель для них зросла на 35-65%. Окрім високої ціни проблемою є фізична відсутність палива на ринку, адже пальне зараз здебільшого йде на потреби військових.
Для забезпечення паливом фермерів уряд пропонує скасувати акциз на пальне та знизити ставку ПДВ з 20% до 7%. Відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді.
Аграрії вважають, що ці заходи допоможуть вирішити проблему високої ціни, однак питання фізичної наявності палива зможе вирішити лише масштабне налагодження постачань з інших країн.
"До 1 червня на забезпечення посівної кампанії потрібно близько 250 тис тонн дизельного палива, тому це критичне питання", – сказав у коментарі ЕП заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд вже налагоджує нові ланцюги постачання палива та веде перемовини з найбільшими світовими компаніями.
Готовність до посівної
Ще до війни українські аграрії заявляли, що планують зменшити внесення добрив на 8-10% через дефіцит на світовому ринку агрохімії.
Зараз ситуація хоч напружена, але на найбільших підприємствах поки не критична. В агрохолдингу МХП повідомили, що їхні підприємства повністю забезпечені добривами для проведення посівної кампанії.
Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон зазначив, що насінням українські аграрії забезпечені на 70%, а добривами – на 80%.
"Селітрою Україна майже повністю себе забезпечує. По КАС та карбаміду наше виробництво перевищує споживання. Проблема існує більше з фосфорними, калійними та комплексними добривами. Україна повністю залежить як від імпорту сировини, так і готових продуктів. Зараз місцеве виробництво не може повністю забезпечити потреби ринку", – сказав ЕП аналітик Barva Invest Костянтин Кінжалов.
Меншим підприємствам значно важче переживати дефіцит, адже вони мають менший запас міцності.
"По добривам ми готові лише на 50%. Ми замовили шість вагонів з Литви, однак зараз всі постачання через Білорусь зупинились і ми не можемо їх отримати", – сказав у коментарі ЕП генеральний директор одного з підприємств.
Окремо стоїть питання забезпечення засобами захисту рослин, яких зараз не вистачає. Період їхнього внесення припадає зазвичай на травень, а тому українські фермери ще мають час отримати їх з країн ЄС.
Щоб забезпечити аграріїв, уряд ввів заборону на експорт мінеральних добрив. Для спрощення роботи на час воєнного стану уряд скасував додаткові процедури із сертифікації насіння та дозволив експлуатацію сільгоспмашин без реєстрації.
Щодо забезпечення іншими ресурсами для посівної ситуація теж неоднозначна. Наприклад, деякі підприємства жаліються, що не можуть поставити запчастини для техніки, оскільки страхові компанії відмовляються страхувати вантажівки, які перетинають український кордон.
"Нам йшли специфічні запчастини з Франції до французьких сівалок – поставок немає і незрозуміло коли будуть. Три поливні установки йшли з Італії, зараз одна з них у Словаччині, і водій відмовляється їхати", – сказав ЕП директор одного з підприємств.
Через війну багато людей змушені були залишити місце роботи. Щоб не посилювати проблему нестачі робочих рук, працюватиме урядова програма "бронювання військовозобов’язаних", за якою не будуть мобілізовувати важливих для галузі спеціалістів.
Щоб знати про потреби фермерів, Міністерство аграрної політики запустило опитування, спираючись на яке буде приймати подальші рішення.
Фінансування
Після прибуткового минулого сезону українські фермери були повністю готові до посівної, однак війна зірвала всі плани.
"Українські аграрії мають запас міцності для проведення посівної у кризовий час. Однак хтось його має у грошах, а хтось – у зерні. Був розрахунок на те, що можна буде продати частину зерна та купити всі необхідні ресурси.
Зараз експорт зерна фактично зупинений, а тому доступ до грошей обмежений. Однак вже зараз компанії-дистриб’ютори починають потрохи включати такий олдскульний варіант як бартер", – сказав директор Barva Invest Юрій Гаврилюк.
Отже, виникає додаткова потреба у кредитуванні. Навесні фермери зазвичай беруть позики під майбутній урожай. Однак цього року банки та постачальники відмовляються фінансувати фермерів.
"Банки не видають зараз кредитів. Наприклад, Райффайзен Банк Аваль після 10 днів невидачі грошей згідно з діючим договором все ж таки надав кошти, але взамін на перепідписання угоди лише до кінця березня.
Прокредит банк не перекредитував лінію. Під 100% готові документи і майно, яке в них зараз в заставі, банк відмовився видавати кошти", – розповів директор одного з підприємств.
Мінагрополітики оцінює загальну потребу в коштах для проведення весняних польових робіт приблизно в 100 млрд грн.
Щоб хоча б частково вирішити проблему, Кабмін ухвалив постанову для фінансової підтримки фермерів із земельним банком до 10 тис га та обігом не більше 20 млн євро на рік.
Цим фермерам компенсують відсоткову ставку за залученими кредитами на період воєнного стану. Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн.
Термін дії кредиту становить 6 місяців. Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%. Фермерам необхідно звертатися до фінансової установи, де вони обслуговувались.
Фактично зараз від успішного проведення посівної та налагодження логістики залежить доля багатьох країн. Шок на продовольчому ринку може призвести до розкручування інфляції та голоду в деяких регіонах світу.
Саме тому всі – від ЄС до Китаю – зараз як ніколи зацікавлені у якомога скорішому закінченні конфлікту та відновленні постачань українським аграріям.