Польща відчуває напругу від напливу українських біженців

Удари ногами високі, а кулаками - прямі, але українські діти тут проводять їх у спокійній обстановці: це курс карате для новоприбулих у східній Польщі.
Основні рухи 14 учням показує польський інструктор, який багато жартує.
Принаймні протягом цієї години травма, яку вони пережили за останні два тижні, змінюється приємністю.
У деяких із них є родичі, яка воюють по-справжньому.
Чотирнадцятирічний Дарій Гулик три дні не розмовляв із батьком і хвилюється. Емоції заважають відчувати себе тут удома.
"У Польщі дуже круто, - каже він, - але ми хочемо додому, бо дім - це дім".
Його двоюрідний брат Саша Мінаєв, якому 17 років, цінує тимчасове відволікання.
"Коли ми на уроці карате, ми в цей момент забуваємо про війну, - каже він, - але коли урок закінчується, ми знову згадуємо і розуміємо, що маємо зробити все можливе, щоб допомогти нашим людям в Україні".

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Заняття проходить у невеликому східному польському містечку Замость із населенням 60 000.
Його прекрасний старий центр, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, усіяний церквами епохи Відродження та кольоровими фасадами: дуже далеко від жаху, що розгортається за кордоном.
Місто, як і багато інших по всій Польщі, за останні два тижні перетворилося на центр для біженців.
У деякі дні прибувало до 35 000 людей - більшість їде далі на захід, але деякі залишаються.
Близько тисячі місць виділено у центрі прийому біженців, у школах, приватних будинках і навіть спортивному клубі, де проходить заняття карате.
"Залишені напризволяще"
Мер Анджей Внук каже, що це велике навантаження для Замостя, і попереджає, що гостинність поляків не безмежна.
"Поляки, здається, нескінченно готові віддавати, але колись це закінчиться, - каже він. - Ми думали, що буде перша хвиля біженців, а потім отримаємо значну підтримку з боку уряду та ЄС, але виявилося, що ми покинуті напризволяще. Нам потрібна фінансова допомога, інакше якість нашої гостинності різко впаде".
Бажання Замостя надати притулок людям у біді частково пояснюється його історією як місця, яке пережило багато біди і гноблення.
Майже половина його довоєнного населення, близько 12 тисяч осіб, становили євреї. Під час окупації спочатку радянськими військами, а потім нацистами, більшість були відправлені у гетто, а потім у концтабори. Пам'ятник трагедії, виготовлений з надгробків на старому єврейському кладовищі, стоїть на околиці міста.
Місцеві жителі пишаються своєю спадщиною гостинності, поширеною на новоприбулих. У ресторані готелю "Ренесанс" тепер готують лише для біженців. На кухні киплять каструлі з українським борщем і фруктовим компотом, а персонал розкладає порції свинини і макаронів.
Власник Даміан Потеруха каже, що для нього, як для батька, було природним рішення змінити бізнес, коли побачив, як діти тікають від війни.
"Я не можу повірити, що поляки так реагують, - каже він, - це приємно бачити".
Але він каже, що йому не вистачає грошей і він може пропонувати роздавати їжу ще два тижні. "Після цього я подумаю, що я можу зробити далі", - додає він.

"Допомога світу"
Їжу доставляють до головного притулку, де допомагають близько 300 волонтерів. Весь час приїжджають автобуси з новими прибулими, а інші їдуть, відвозячи людей до більших міст на заході, де багато з біженців мають друзів чи родину.
"Нам потрібна допомога від світу", - каже Барбара Годзішевська, працівниця мерії, яка зараз допомагає подавати гарячу їжу. "Всі дивляться на нас і кричать "браво", але це замало - хтось має сказати, що ми можемо робити з біженцями. Якщо цифри так і будуть рости, я боюся, що вони підуть на вулицю ночувати, бо кожен готель переповнений".
За два тижні Польща пройшла шлях від відмови від мігрантів з Близького Сходу до теплого прийому для біженців з України.
Деякі поляки відчувають дискомфорт у зв'язку з тим, що їхній уряд, як виглядає, відштовхує переважно мусульманських чоловіків Сирії, але радо вітає переважно християнських жінок та дітей України.
Але міграційну політику Польщі вивчатимуть історики в наступні роки. Наразі ж увага зосереджена на нинішньому припливі.
І оскільки бойові дії в Україні загострюються - і починають поширюватися на захід - такі міста, як Замость, починають замислюватися, як довго вони можуть витримати.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!