Терористична держава має заплатити. Які активи РФ та росіян можна націоналізувати?
Які підприємства та бізнеси в Україні належать Росії та російським олігархам, і які з цих активів можуть бути націоналізовані.
Через бомбардування терористами українських міст, ракетні та артилерійські обстріли об'єктів цивільної інфраструктури та житлових будинків гинуть тисячі мирних людей. Оцінити втрати рідних та близьких загиблих неможливо, адже, людське життя – безцінне.
В умовах постійних обстрілів важко оцінити й матеріальні збитки. Доріг, мостів, аеропортів, житлових та нежитлових споруд зруйновано на десятки чи сотні мільярдів доларів. Точна цифра не відома, проте зрозуміло одне – кожного дня вона збільшується.
Коли закінчиться війна, Україні доведеться прикласти чимало зусиль, аби стягнути з окупантів компенсацію за завдану шкоду. Перший крок у цьому напрямку зробила Верховна Рада, ухваливши закон, який дозволяє націоналізувати російські активи в Україні.
Поки що під його дію підпадають компанії, кінцевим власником яких є Росія або підконтрольні їй структури. Але як свідчать дані сервісу Youcontrol, такого майна в Україні небагато.
Саме тому вже зараз влада працює над тим, аби розширити санкції й на компанії, власниками яких є російські олігархи та інші громадяни терористичної держави.
ЕП дослідила, які компанії можуть націоналізувати.
Що вже можна націоналізувати
Дія прийнятого Радою 3 березня закону про націоналізацію російських активів прямо поширюється на власність держави-окупанта та компаній, які нею контролюються. Здавалося б все просто. Але з практичною реалізацією закону можуть виникнути проблеми. Які саме?
Незважаючи на те, що путінський режим контролює цілі сектори російської економіки, присутність в Україні компаній, які прямо чи опосередковано належать державі-окупанту, мінімальна. Річ у тім, що за 8 років війни більшість з них, під тиском санкцій, давно залишили український ринок.
Донедавна найбільше представництво російського державного сектору в нашій країні зосереджувалось у банківському секторі. До 2014 року на ньому працювало три "дочки" підконтрольних російській владі фінансових установ: "Промінвестбанк", "Сбєрбанк" та ВТБ.
Після анексії українського Криму та окупації частини Донбасу саме існування російських банків в Україні викликало чимало запитань. Але українська влада довгий час ігнорувала їх. Так, ВТБ вивели з ринку лише у листопаді 2018 року.
Інші два знаходились у підвішеному стані до моменту, поки путінська армія не розпочала вторгнення в Україну. "Промінвестбанк" та "Сбєрбанк" (назва змінена на "МР Банк") Національний банк ліквідував лише 25 лютого 2022 року – на другий день бомбардувань українських міст.
Тож у фінансовому секторі націоналізовувати майже нічого, крім, хіба що, активів, які належали "МР Банку" та "Промінвестбанку". Але після завершення ліквідації, та відповідно проведення розрахунків з кредиторами, активів швидше за все не залишиться.
Російському центробанку заблокували активи. Що це означає?
Але це не означає, що націоналізовувати нічого. В Україні є підприємства, власником або співвласником яких є підконтрольні країні-агресору компанії. Зокрема, "Газпрому".
За даними аналітичної системи для перевірки контрагентів YouControl в Україні працюють щонайменше три таких підприємства.
Перше – це створений у 2003 році "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України". Ним порівну володіють російський "Газпром" та український "Нафтогаз".
І хоча за майже два десятиліття підприємство так і не запрацювало, вартість його активів на кінець 2020 року становила 138 млн грн. Тобто, забравши 50% акцій підприємства в "Газпрому", Україна може отримати близько 69 млн грн.
Друге – "Газпромнефть Лублікантс Україна", яка у 2012 році на трасі Київ-Одеса відкрила АЗС. В планах великої в Росії мережі автозаправних станцій було відкриття ще трьох АЗС, однак цього не сталось.
На кінець 2020 року вартість активів "Газпромнефть Лублікантс Україна" оцінювалась у 17,1 млн грн.
Третє – "Газпром збут Україна". Ця створена російським газовим монополістом у 2008 році компанія, отримала доступ до українського споживача в результаті домовленостей між тодішньою прем'єркою Юлією Тимошенко та Путіним, після так званої "газової війни".
У 2016 році корпоративні права та майно компанії заарештувала виконавча служба. Вартість активів "Газпром збут Україна" на кінець 2020 року становила 15,6 млн грн.
Корупція, лобізм та погрози. На чому тримається газова монополія режиму Путіна
Ще одна компанія з напівокупантським корінням – "Завод з виробництва ядерного палива", 50% акцій якого належить російському "ТВЕЛ". Компанія оперує активами на 138 млн грн.
Машинобудівна "Енергомашспецсталь" номінально належить кіпрській EMSS Holdings Limited, однак, за даними проєкту "Схеми", її кінцевим бенефіціарним власником є "Росатом".
В Україні підприємство виготовляє литі та ковані вироби для металургії, суднобудування, альтернативної та традиційної енергетики. У 2020 році виручка "Енергомашспецсталі" становила 3,3 млрд грн, вартість активів досягала 4,4 млрд грн, при зобов'язаннях у 11,8 млрд грн.
"Татнєфть-АЗС-Україна" – мережа автозаправних комплексів, яка працює в Україні. Одноосібним власником української компанії є російська "Татнєфть ім. В.Д. Шашкина", 36% акцій + 1 "золота" акція якої належить владі російської республіки Татарстан.
"Татнєфть" оперує значним ресурсом в Україні. Обсяг її активів у 2020 році становив 260 млн грн, а виручка перевищила 1,06 млрд грн.
Примітно, що ця компанія бере участь та перемагає у державних тендерах. Наприклад у 2021 році вона отримала з державного бюджету 156,8 млн грн, а за 2 місяці 2022 року – 108,1 млн грн.
Які українські підприємства належать окупантам
Загалом активів, які належать саме російській державі чи державним підприємствам в Україні, досить мало. Їхнім детальним пошуком наразі займається уряд, за поданням якого Рада нацбезпеки й має ухвалити рішення про проведення націоналізації.
Враховуючи незначну кількість активів Росії на території України, влада вже планує розширення націоналізації на активи російських приватних осіб та компаній. І навіть більше.
"Зараз працюємо над новою редакцією, яка поширить дію закону і на російських громадян. Більше того, на громадян України, які будуть визнані колаборантами відповідно до рішення РНБО або суду. Тому це буде більше широка історія", – пояснив голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Список компаній та активів, які потраплять під розширену націоналізацію, буде вже набагато ширшим.
Назад в СРСР: що втратили "мирні" росіяни за сім днів війни, і це ще не кінець
Як свідчать дані YouControl ці компаній працюють у всіх сферах економіки, вони володіють активами на десятки мільярдів гривень, а їхніми клієнтами є мільйони українців. ЕП зібрала найбільші компанії росіян та колаборантів, які можуть підпасти під націоналізацію.
Банки
"Альфа-Банк" – один з найбільших банків України, до того ж визначений НБУ як системний. Його мажоритарним акціонером є російський олігарх українського походження Михайло Фрідман, якому, за даними НБУ, належить 32,86% акцій банку. Ще майже 21% належить росіянам Герману Хану, 16,3% – Олексію Кузьмічьову, та 12,4% – Пьорту Авену.
За даними російського Forbes, Фрідман входить до переліку найбагатших людей держави-окупанта. Його статки оцінюються у 15,5 млрд дол. Майже одразу після початку війни проти Фрідмана та Авена ЄС запровадив санкції.
На початку березня в "Альфа-банку" повідомили, що підсанкційні російські бізнесмени добровільно передадуть свої частки в українській "дочці" громадянам України або українським компаніям, які погодить Національний банк. Але поки що цього не відбулось.
На 1 січня 2022 року активи "Альфа-Банку" становили125,4 млрд грн. Чистий прибуток банку у 2021 році становив 3,35 млрд грн.
Банк "Форвард" на 100% належить російському бізнесмену Рустаму Таріко, власнику російського банку "Русскій стандарт" та однойменного бренду горілки.
Станом на 2016 рік статки Таріко оцінювалися у пів мільярда доларів – він посідав 168-е місце у рейтингу найбагатших росіян. За підсумками 2021 року він не увійшов до топ-200 найбагатших мешканців держави-терориста.
Активи банку "Форвард" становлять 2,76 млрд грн. При цьому, за 2021 рік банк зумів заробити 107 млн грн чистого прибутку.
Pin Банк належить російському бізнесмену, уродженцю Харкова, Євгену Гінеру. Він відомий тим, що є власником та президентом московського футбольного клубу ЦСКА.
Pin Банк є одним з малих банків. За даними НБУ, його сукупні активи станом на 1 січня 2022 року становили 3,26 млрд грн, з яких чверть банк тримав в ОВДП. За 2021 рік банк заробив 422,2 млн грн.
Наприкінці 2021 року український бізнесмен Олександр Ярославський подав запит до АМКУ з проханням дозволити купівлю Pin Банку у Гінера. На початку цього року відповідне звернення отримав і Нацбанк. Щоправда, угоду так і не встигли погодити.
Телеком
Один з найбільших телеком-операторів – "Київстар" – також має "російське коріння". Офіційно компанія належить нідерландській VEON, контрольний пакет акцій якої належить російському олігарху Михайлу Фрідману.
Вартість активів "Київстару" у 2020 році становила 27 млрд грн, а прибуток перевищив 10,3 млрд грн.
Їм закрили шлях в майбутнє: як ламають Росію технологічні санкції
"Інертелеком" – провайдер інтернету, який належить російському бізнесмену Віктору Гушану, власнику бізнес-групи "Шериф" у невизнаному "Придністров'ї". Раніше роботою "Інтертелекому" цікавились в СБУ, де запідозрили провайдера в передачі даних про своїх абонентів російським спецслужбам.
За даними YouControl "Інтертелеком" у 2020 році оперував активами на майже 593 млн грн, а виручка склала 589 млн грн. Водночас компанія мала кредитів та інших зобов'язань аж на 12,2 млрд грн.
Енергетика
VS Energy – бізнес-група вже згаданого Євгена Гінера. Компанія керує стратегічною енергетичною інфраструктурою України – обленерго.
В управлінні VS Energy одразу 5 українських обленерго: Житомиробленерго, Кіровоградобленерго, Рівнеобленерго, Херсонобленерго та Чернівціобленерго. Крім енергетичного бізнесу, VS Energy має ще низку готелів та частку у металургійному бізнесі. Точну вартість активів в управлінні бізнес-групи підрахувати складно.
Послуги та торгівля
"Спортмастер" – мережа магазинів з продажу товарів для спорту, представлена у 16 містах України. Загальна мережа дилерських та франчайзингових магазинів по всій країні налічує близько 150 точок продажу спортивних товарів.
Власниками компанії є росіяни брати Володимир та Микола Фартушняки та Олександр Міхальський.
На початку 2021 року проти "Спортмастеру" РНБО запровадила санкції. Тоді підставою для цього був той факт, що компанія працювала в анексованому Криму.
"Брокард". Бенефіціарним власником мережі магазинів косметики та парфумерії є громадянка Росії Тетяна Володіна. "Брокард" в Україні представлений сотнею магазинів у 26 містах. За даними YouControl, вартість активів компанії станом на 2020 рік становила 2,9 млрд грн, а виручка перевищила 3,3 млрд грн.
"Суші Майстер" – мережа ресторанів з продажу суші, яка працює на франшизній моделі. Ресторани мережі присутні в 11 країнах світу. Власниками "Суші Майстер" є російські підприємці Олексій Павлов та Алекс Яновський.
"IDS Borjomi" – компанія, яка виробляє популярну газовану воду під брендом "Моршинська". Компанія входить до групи компаній "Альфа-груп" російського бізнесмена Михайла Фрідмана та Генріха Хана.
Бізнесмени вже передчувають ймовірну націоналізацію, тому вирішили передати компанію вдові грузинського бізнесмена Бадрі Патаркацишвілі.
"У Фрідмана з партнерами 60% компанії. Вдова не має таких грошей. Одна з можливих схем – продаж з відстрочкою платежу, щоб через пару років, коли все стабілізується, але вдова не розрахується, повернути акції назад", – повідомляло ЕП джерело в оточенні Фрідмана.
Промисловість
Глухівський кар'єр кварцитів – підприємство, яке займається видобутком високоякісних кварцитів на Баницькому кар'єрі у Сумській області. Власник – "РусАл" російського олігарха Олега Дерипаски.
Підприємство працює на експорт. За даними "Схем", кварцити кар'єр направляв до Росії, зокрема на потреби оборонного комплексу держави-окупанта. Щорічні обсяги експорту сягають кількох десятків мільйонів гривень.
У 2020 році виручка кар'єру становила 22,6 млн грн, а вартість його активів оцінювалась у 80 млн грн.
Миколаївський глиноземний завод – ще один бізнес Олега Дерипаски. Компанія є одним з найбільших у Європі підприємств, що видобуває сировину для кольорової металургії, зокрема для виробництва алюмінію.
Завод входить до групи "РусАл", а свою продукцію переважно відправляє на експорт, зокрема для заводів російського олігарха. У 2021 році Миколаївський глиноземний завод експортував продукції на 6,5-7 млрд грн. Виручка склала 7 млрд грн, а активи оцінювалися у 7,4 млрд грн.
"ВСМПО Титан Україна" виготовляє безшовні титанові труби і належить російському бізнесмену Михайлу Шелкову. Статки останнього російський Forbes оцінює у 2 млрд дол.
Підприємство також працює на експорт, щорічні обсяги якого сягають 100-200 млн грн. Загальна виручка у 2020 році перевищила 332 млн грн, а вартість активів становила 194 млн грн.
Що далі
Слід розуміти, що варіант націоналізації активів приватних осіб-громадян терористичної країни, в довгостроковій перспективі може мати зворотні наслідки. Річ у тім, що міжнародні суди в питанні захисту приватної власності, швидше за все ставатимуть на сторону не залучених до військової агресії осіб.
Приклади як це працює вже є. У 2019 році Арбітражний суд в Гаазі виніс рішення на користь "Приватбанку" у справі проти Російської Федерації, яка націоналізувала активи установи в анексованому Криму.
Тому українській владі, якщо вона піде на націоналізацію власності росіян в Україні, слід добре попрацювати над аргументацією, яка стане у нагоді при розгляді суду.