Україна звинувачує Росію у спотворенні поняття "геноцид". У Гаазі заслухають аргументи сторін
7 та 8 березня Міжнародний суд ООН у Гаазі проведе слухання за позовом України щодо Росії. Українська влада звернулася до суду 27 лютого, на третій день вторгнення Росії. Україна вважає, що Росія спотворює поняття "геноцид" для виправдання агресії і наполягає на забезпечувальних заходах щодо Росії.
Що це означає? ВВС поговорила з експертом із міжнародного права, який попросив про анонімність.
Що це за суперечка?
Міжнародний суд у Гаазі розглядає або будь-яку суперечку між тими державами, які визнають його юрисдикцію, або суперечки за конкретним договором, учасниками якого є сторони, що сперечаються. Росія визнає лише суперечки щодо конкретних договорів. Відповідно до конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Росія визнає юрисдикцію міжнародного суду в Гаазі щодо спорів про застосування та тлумачення цієї конвенції.
У даній справі Україна скаржиться на тлумачення Росією конвенції про геноцид - як основу для її дій в Україні. Одна з особливостей цієї конвенції - дуже вузьке та суворе визначення геноциду, каже експерт.
Питання, за його словами, поставлене про те, наскільки тлумачення, яке використовує Росія, відповідає цілям конвенції. Скаргу України він називає незвичайною, новаторською та креативною.
Україна скаржиться на те, що Росія використовує очевидно неправильне тлумачення конвенції і фактично зловживає конвенцією про геноцид у якості приводу для своїх дій. Тим самим підриваючи завдання конвенції.
Росія вважає, що мета України - знищити російськомовне населення, що нічим не підтверджується. Безумовно, всі сторони конфлікту вчиняли там злочини, це не викликає сумніву, продовжує експерт. Судових справ в Україні з цього приводу небагато, але, наприклад, в Австрії нещодавно було засуджено за вбивство цивільної особи українця, який був у добровольчому батальйоні під час активних бойових дій.
Але це все воєнні злочини, а не геноцид, переконаний експерт із міжнародного права. Геноцид юридично - дії з наміром знищення або умов, розрахованих на знищення (заподіяння шкоди здоров'ю, передача дітей з однієї групи до іншої) чітко визначеної конвенцією групи.
У Донбасі немає жодної національної, релігійної, расової чи етнічної групи - "народу Донбасу" не існує. Не було й зазначених у конвенції дій із боку України.
Які тимчасові заходи можуть бути вжиті
Разом з основною заявою, розгляд якої ще не розпочався, Україна попросила вжити тимчасових обмежувальних заходів. Як і 39 правило регламенту ЄСПЛ, вони повинні забезпечити розгляд спору по суті.
Україна просить суд направити Росії наказ про наступні заходи:
Якими можуть бути наслідки рішення суду
Безумовно, це дуже важливе правове питання. Така маніпуляція геноцидом образлива для справжніх жертв геноциду, каже експерт.
Вона підриває завдання конвенції про геноцид, ухваленої 1948 року під час Нюрнберзького трибуналу. Рішення суду про тимчасові заходи стане авторитетною юридичною дискредитацією всіх аргументів Росії. Сенс полягатиме у судовій фіксації певної ситуації та фактів для притягнення держави до міжнародної відповідальності.
Міжнародна правова відповідальність може бути політичною (вибачення, відновлення ситуації до тієї, якою вона була) і матеріальною - зараз, наприклад, Уганда має заплатити Конго гроші за рішенням суду, і, швидше за все, заплатить, пояснює експерт. Санкції - це також форма міжнародної відповідальності.
Які шанси на виконання Росією рішення суду
У Міжнародному суді вже давно тягнеться інша суперечка України з Росією - вона перебуває на стадії розгляду по суті. Там теж було вжито тимчасових обмежувальних заходів, але Росія їх зараз порушила.
Мітинг на підтримку України у ВашингтоніУкраїна скаржиться на порушення Росією конвенції щодо ліквідації всіх форм расової дискримінації на території Криму та порушення конвенції проти фінансування тероризму на території Донбасу.
Але ці конвенції не є центральними у протистоянні Росії та України, зазначає експерт. А суперечку про анексію Криму міжнародний суд у Гаазі розглянути не може, для цього потрібна згода обох сторін.
Хто представляє сторони у міжнародному суді ООН
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
У складі міжнародного суду в Гаазі є російський суддя - Кирило Геворгян (чоловік актриси Марини Неєлової), він до 2024 року обіймає посаду віцеголови суду.
Постійного члена суду України в чинному складі суддів немає, у такому разі державу-учасницю представляє суддя ad hoc (суддя у конкретній справі). У суперечці з Росією про конвенцію про геноцид українським суддею обрано президента Гаазької академії міжнародного права, почесного професора Сорбонни Ів Доде.
Представляють Росію у цьому суді не генпрокуратура як у ЄСПЛ, а МЗС.
Як прогнозує експерт з міжнародного права, який попросив про анонімність, російська делегація або не з'явиться на засідання і трансляція демонструватиме порожню лаву, або представник Росії виступатиме із пропагандистськими заявами.
Російську делегацію в Міжнародному суді, за інформацією джерела BBC, вже залишають закордонні та російські радники.
Декілька днів тому делегацію залишив, написавши відкритого листа, і французький адвокат Ален Пелле, який до 23 лютого обіймав посаду представника Росії у Міжнародному суді та інших міжнародних трибуналах ООН.
Він зокрема представляв Росію у справі про звинувачення Грузії в порушенні Росією міжнародної Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. (Міжнародний суд справу розглядати не став).
"Адвокати можуть захищати більш-менш сумнівні справи. Але представляти на форумах, присвячених застосуванню закону, країну, яка так цинічно його зневажає, стало неможливо", - написав Пелле у відкритому листі.
Протестувальники у березні 2014 року у КиєвіАдвокат пояснює, що погодився представляти Росію у попередніх суперечках щодо скарг України, оскільки був переконаний, що переважна більшість населення Криму виступає за возз'єднання з Росією, і не вірив твердженням України щодо расової дискримінації у Криму.
Тепер же Пелле "не бачить виправдання використанню війни для нав'язування зміни політичного режиму в Києві чи територіального розділу України - можливо, і того, і іншого".
Міжнародне право визнає законність застосування збройних сил лише для самооборони або на підставі резолюції Ради Безпеки ООН, нагадав він.
Крім того, юрист вважає, що навіть якщо Україна порушила "Мінські угоди", то і "Росія навряд чи виконала свої зобов'язання". У будь-якому разі контрзаходи щодо таких порушень не можуть суперечити зобов'язанням, що випливають із тих самих правил, вважає адвокат.
Росія, за словами адвоката, зневажає ті принципи міжнародного права, у створенні яких сама зіграла важливу роль у ХХ столітті.
Представлятиме Україну в Міжнародному суді юрист-міжнародник Антон Кореневич, представник президента Володимира Зеленського у Криму у вигнанні.
Ще один суд та ще одне розслідування
У Міжнародному кримінальному суді (який також перебуває в Гаазі) на розгляді ще один позов проти РосіїМіжнародний кримінальний суд (МКС), який також розташований у Гаазі, але не є структурою ООН, вже розпочав розслідування можливих військових злочинів, скоєних Росією в Україні останніми роками.
Суд у Гаазі розгляне нинішні та минулі звинувачення у військових злочинах, злочинах проти людяності та геноциді. Будуть розглянуті дії з 2013 року до російської анексії Криму.
Росія підписала Женевську конвенцію, в якій, згідно з міжнародним правом, є визначення військових злочинів. Однак у 2016 році країна вийшла зі складу Міжнародного кримінального суду - після того, як анексія Криму була визнана окупацією.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!