Хто і як може підтримати Україну й армію фінансово
В умовах війни Україна має просити своїх зовнішні кредиторів списати борги, - таку думку висловив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
Він не перший висловлює таку думку, проте поки що в уряді відкидали таку можливість.
"Вимагати списання боргів"
"Масштаб руйнувань в Україні, завданих агресією Росії колосальний! Зважаючи на це, від наших зовнішніх кредиторів необхідно вимагати списання боргів України", - написав голова Рахункової палати у Facebook.
За даними Валерія Пацкана, на сьогодні український зовнішній борг становить 1,6 трлн грн або понад 57 млрд дол.
Втім, заклики звернутися до міжнародних кредиторів про списання боргів вже лунали в Україні.
Наприклад, таке пропонувала лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Ще до того, як Росія напала на Україну, але про високу ймовірність такого нападу було відомо, вона пропонувала президентові Зеленському вже звернутися до світових лідерів та керівників міжнародних фінансових організацій - наприклад, під час безпекової конференції у Мюнхені.
"Усвідомивши, що ми боронимо від ворога не лише Україну, але й увесь світ, наші партнери зможуть надати нам реальну допомогу. Головне - чітко озвучити нашу державницьку позицію", - заявила вона.
Втім, у Мюнхені від президента Зеленського не пролунало заклику до списання українських боргів.
"Слова "списання боргів" навіть не вживаємо"
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Як заявляв раніше міністр фінансів Сергій Марченко, Київ своєчасно оплачує усі свої борги і збирається так робити й надалі.
"Ми слова "списання боргів" навіть не вживаємо... Боргові зобов`язання потрібно обслуговувати вчасно та в повному обсязі - це створює довіру та дає можливість у майбутньому запозичувати під нижчі відсотки, скорочувати кредитні ризики та покращувати кредитні рейтинги", - заявив він у парламенті 18 лютого.
У мінфіні не заявляли, що змінили свою позицію щодо можливості списання боргів для України, проте там повідомляють, що "незважаючи на складні умови через військову агресію зі сторони РФ, бюджетна система України функціонує у повному обсязі".
"Мінфін, Казначейство та НБУ спільно забезпечують здійснення всіх необхідних платежів. Першочергово фінансуються видатки на безпеку і оборону, а також захищені видатки: пенсії, соціальні виплати, зарплати бюджетників, обслуговування державного боргу", - йдеться у повідомленні відомства у Facebook.
Там також наголошують, що допомогу шукають в інший спосіб - "команда Мінфіну цілодобово веде перемовини з нашими міжнародними партнерами щодо залучення фінансової допомоги. МВФ, Світовий банк, ЄБРР, США, Канада, Великобританія, Німеччина, Японія, Італія, Франція, ЄС, міжнародні інвестфонди, платіжні системи, банки".
А від 1 березня підтримати українські фінанси та армію можна через покупку військових облігацій державної позики:
"У вас є можливість підтримати бюджет України шляхом інвестування у військові ОВДП. Придбати облігації можуть як громадяни України, так і іноземні інвестори", - повідомляють у мінфіні.
Найбільші інвестори
Втім, є і ще одне джерело фінансової допомоги армії. Так само, як українські трудові мігранти є провідними "інвесторами" в Україну, - лише у 2021 році попри пандемію та карантинні обмеження вони переказали додому рекордні 15 млрд доларів, так і нині пожертви від звичанйих громаян вже дають суттєві суми.
Тільки на спеціальний рахунок НБУ для допомоги армії від 24 лютого надійшло понад мільярд гривень.
НБУ вже почав розподіляти ці кошти, виділивши 450 млн грн Нацгвардії, понад 180 млн грн міністерству оборони та 150 млн грн Нацполіції. Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!