Навіщо російські війська захопили Чорнобильську АЕС

Російські війська взяли під контроль Чорнобильську АЕС, повідомляють як українські, так і російські джерела.
Радник президента України з питань безпеки Михайло Подоляк уже назвав це "абсолютно безглуздим нападом", який, однак, несе одну з найсерйозніших на сьогодні загроз всій Європі.
Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, і президент України Зеленський попередив, що у міру нарощування російського вторгнення катастрофа може повторитися.
Українські офіційні джерела повідомляють про підвищення рівня радіації у районі АЕС, проте Росія стверджує, що рівень залишається в межах норми.
"Уникнення ядерної провокації"
Зона відчуження в радіусі 32 кілометри від АЕС, встановлена 36 років тому після вибуху одного з реакторів, досі є практично безлюдною - рівень радіації там зберігається підвищеним.
Три інші реактори працювали до 2000 року, після чого їх заглушили, і АЕС фактично вивели з експлуатації.
За повідомленнями, російські війська увійшли до зони відчуження ще у четвер. Білий дім повідомив, що, згідно з отриманими даними, російські солдати взяли в заручники працівників АЕС, що продовжували виконувати там необхідні роботи.
Офіційний представник міноборони Росії Ігор Конашенков заявив на брифінгу в п'ятницю, що російські військові взяли під контроль Чорнобильську АЕС, і для її охорони, щоб уникнути ядерної провокації, залучили сили ВДВ.
Він також повідомив, що з військовослужбовцями окремого батальйону охорони АЕС України досягнуто домовленості щодо спільного забезпечення безпеки енергоблоків та саркофагу Чорнобильської АЕС.
"Найкоротший шлях до Києва"
Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Але навіщо Росії захоплювати АЕС, яка не працює і до того ж оточена кілометрами зараженої території?
Відповідь, найімовірніше, криється в її географічному положенні.
"Це найкоротший шлях з пункту А до пункту Б", - стверджує експерт Фонду Карнегі Джеймс Ектон.
З ним погоджується колишній начальник Об'єднаних штабів США Джек Кін, за словами якого, Чорнобиль "не має жодного військового значення", але стоїть на найкоротшому шляхом з Білорусі до Києва.
Кін називає цей шлях одним з чотирьох напрямків, за якими веде наступ російська армія, відзначаючи при цьому, що це наймасовіше вторгнення в Європі з часів Другої світової війни.
Справді, Чорнобиль розташований лише за 130 кілометрів на північ від Києва і може бути зручним напрямком для наступу на українську столицю.
За словами працівниці Проєкту національної безпеки Трумена (організація з національної безпеки, що базується у Вашингтоні) Саманти Тернер, контроль над цією територією не дає переваг для успіху у військовій операції, але дає російським військам важливий коридор, що веде до Дніпра.
"Для них це важлива складова відкриття різних коридорів для просування військ та контролю над ключовими територіями", - пояснює Тернер.
При цьому, як наголошує експерт з питань безпеки, хоч у зоні відчуження ніхто не проживає, і сама АЕС не функціонує, будь-які активні воєнні дії там можуть призвести до нових радіологічних заражень.

За повідомленнями Ради, з моменту вторгнення російських військ до цієї зони на багатьох постах радіологічного спостереження фіксували перевищення рівня гамма-випромінювання, причому радіоактивний пил міг піднятися в повітря від руху важкої техніки.
Однак міноборони Росії стверджує, що фоновий рівень радіації у зоні відчуження залишається в нормі. "Персонал АЕС продовжує обслуговувати об'єкти АЕС у штатному режимі й відстежувати радіоактивну ситуацію", - сказав Конашенков.
Які ризики?
Як зазначає експертка з радіоактивних відходів, професорка Шеффілдського університету Клер Коркгілл, Росія - одна з найдосвідченіших країн щодо управління атомними об'єктами.
Клер останні 6 років працювала у міжнародній групі, що займається деконтамінацією Чорнобиля, і тричі була на самій АЕС.
Найбільш помітним результатом цієї співпраці став бетонний саркофаг вагою 32 тисяч тонн над аварійним реактором, вартістю півтора мільярда доларів, кошти на будівництво якого надали більш ніж 30 країн.
Однак зараз професорка Коркгілл побоюється, що вторгнення російських військ в Україну загальмує цю програму.
"30 років минуло з моменту аварії, а ми все ще не закінчили розчищення, - розповіла вона в інтерв'ю ВВС. - На завершення цієї програми цілком може знадобитися ще 50 років. Однак, якщо на цьому об'єкті не вестимуть належні роботи, і демонтаж не буде продовжено, це може стати дуже серйозною проблемою".
Багато хто називає аварію 1986 року на Чорнобильській АЕС провісником розвалу Радянського Союзу, що стався за 5 років після цього.
Як вважає член Товариства Генрі Джексона (незалежне британське громадське об'єднання при Кембриджському університеті) Тарас Кузьо, захоплення Чорнобиля російськими військами у цьому випадку можна розглядати як символічну перемогу президента Путіна, який неодноразово відкрито жалкував про розпад СРСР.
"Путін мислить як людина, що не може змиритися з фактом розпаду Радянського Союзу 30 років тому, а цей розпад почався після Чорнобиля", - каже експерт.
Він вважає, що навіть якщо Путін і використовує загрозу ядерного удару лише для того, щоб налякати Захід, поводиться він при цьому як справжній соціопат, і тому за його діями необхідно уважно стежити.
"Те, що він творить в Україні, - нечувано, то чому ми маємо думати, що він не витворить ще що-небудь?" - запитує професор Кузьо.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!