Падають всі: як світова економіка реагує на загрозу російського вторгнення
Подальше загострення ситуації на Донбасі може звести нанівець намагання відновити світову економіку після коронакризи. Як агресія РФ впливає зараз на міжнародні ринки?
22 лютого Державна дума РФ ратифікувала "угоди про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу" з окремими районами українських Донецької та Луганської областей. "Незалежність" останніх напередодні визнав очільник Кремля.
Ситуація на сході країни погіршується майже щохвилинно, що не може не нервувати інвесторів як всередині України, так і в країні-агресорі. Ринок акцій РФ від початку лютого втратив 20% своєї капіталізації.
Однак не Україною та Росією єдиними. Новий виток конфлікту на Донбасі вже став "чорним лебедем" для світових фінансових та сировинних ринків.
Аналітики у США погоджуються, що перебіг ситуації навколо України є одним з визначальних чинників, який впливає на волатильність акцій західних компаній. Навіть тих, які не мають жодного відношення ані до України, ані до РФ.
Через конфлікт на сході інвестори ладні поступитися інстинкту жадібності, продаючи потенційно прибуткові інструменти, та купуючи так звані активи-сховища. І це при рекордній світовій інфляції.
Як наслідок ціни на золото стрімко зростають, в той час як більш ризиковані криптоактиви навпаки просідають.
Здається, що вторгнення Росії до України наразі не вигідне нікому, адже приносить самі лише збитки світовій економіці, гальмуючи її відновлення від коронакризи. Натомість сама країна-агресор, попри стрімку девальвацію рубля, загалом виграє від наростання напруги.
Тож яку ціну платить світова економіка за військову авантюру російського диктатора?
Паніка по обидва боки фронту
Другий місяць фінансові ринки лихоманить. Принаймні ті, де торгуються українські та російські активи.
Українські євробонди стрімко падають на тлі страху інвесторів перед повномасштабним вторгненням РФ та, як наслідок, нездатності уряду обслуговувати свої зобов’язання. Зранку 22 лютого дохідності українських євробондів погашення яких заплановано на вересень цього року сягнули 30% річних, а тих, виплати за якими відбудуться через рік або три – в межах 12-20%.
Зростання дохідності відбувається через падіння номінальної вартості бондів. Дохідність знижується на фоні на фоні намагань інвесторів позбутися цих цінних паперів та вивести хоча б частину вкладених у них коштів.
У січні цим падінням вирішив скористатися український уряд. Протягом місяця Міністерство фінансів викупило близько 10% єврооблігацій з погашенням у вересні цього року.
Поки всі панікують, Україна скуповує свої борги. Що відбувається?
Але чи зможе Мінфін так само скористатися поточним падінням – велике питання, адже запас вільних коштів уряду не безмежний. Можливості уряду викуповувати свої зобов'язання за значно нижчою ціною обмежуються ще й тим, що ринок запозичень для України наразі практично закритий. І мова йде не лише про зовнішній ринок.
Навіть українські банки, компанії та громадяни, які, здавалося б, мали вже звикнути до життя у постійній напрузі, не бажають купувати державні облігації.
15 лютого, до "визнання" РФ "незалежності" підконтрольних російській владі територій Донбасу, Мінфіну вдалося зібрати на аукціоні з продажу ОВДП лише 66,5 млн грн – рекордно малу суму. Аукціон 22 лютого пройшов куди успішніше: надходження до бюджету становили 3,5 млрд грн, щоправда, переважно від облігацій з терміном погашення через 3 місяці.
Найяскравішим економічним індикатором того, як ескалація ситуації впливає на українську економіку залишається курс гривні. На тлі нової хвилі загострення на сході країни національна валюта девальвувала. На міжбанку курс долара 22 лютого перетнув позначку 29 грн.
Економіка країни-агресора також страждає від ескалації напруження щодо України. Різкого обвалу 21 лютого зазнав й російський рубль, але на наступний день відіграв частково падіння.
Ще 21 лютого, під час "визнання незалежності" ОРДЛО російські фондові індекси почали "сипатись". Валютний індекс РТС впав на 13,2%, до найнижчого значення з листопада 2020 року. Рублевий індекс Московської біржі обвалився на 10,5%.
Акції "Роснєфті", чільного видобувника нафти у РФ, обвалилася на майже 20%, а від початку року компанія втратила вже 30% своєї капіталізації. Власники акцій "Газпрому" стали біднішими на 16%, а продовольчої групи "Магніт" та банку ВТБ – на 15%.
Інвестори у російські цінні папери побоюються, що на агресивні дії РФ захід відповість наступними жорсткими санкціями, які, серед іншого, передбачатимуть заборону на здійснення операцій в доларах та фунтах стерлінгів.
Схоже, що цей страх небезпідставний.
Санкційний день: як світ відповів Росії на визнання окупованих ОРДЛО
Як конфлікт впливає на світову економіку
Новини про конфлікт на сході України вже декілька місяців не сходять з перших сторінок провідних міжнародних ЗМІ. В останні дні страх, що у центрі Європи можуть відбутися наймасштабніші військові дії з 1945 року, почав впливати на поведінку інвесторів та котирування цінних паперів і у світі.
"Після того, як інвестори почали усвідомлювати, що загроза реальна, ринки акцій теж почали корегуватись. Інвестори почали обережно знижувати розміри своїх інвестицій. Не тільки в Європі, а й по всьому світу", – зазначає трейдер групи ICU Віталій Сівач.
Першим свідченням того, як ризик війни впливає на західні фінансові ринки, став частковий відтік інвестицій іноземних компаній у так звані активи-сховища. Саме на тлі розгортання російської агресії ціни на золото перетнули позначку 1900 дол за тройську унцію – вперше з травня 2021 року.
Страх "великої війни" у Європі знижує й котирування євро на користь безпечнішого швейцарського франка. Водночас курс криптовалюти навпаки падає: через зростання ризиків на ринку багато хто віддає перевагу більш консервативним активам. Зранку 22 лютого вартість Bitcoin опускалась до 36 тис дол.
Відлуння конфлікту докотилося й до міжнародних ринків акцій. Європейський фондовий індекс Euro STOXX 600 22 лютого просів на майже 2% – до 7-місячного мінімуму. Знизилися котирування й американських акцій. Широкий індекс S&P 500 опустився на 1,4%, а починаючи з 9 лютого – на 5,2%. Технологічний NASDAQ втратив 2,1%.
Аналітики Goldman Sachs очікують, що у разі погіршення ситуації в Україні індекс S&P 500 може впасти ще на 6,2%, а NASDAQ – на 10%. Загалом, на тлі загострення ситуації глобальний ринок акцій може втратити близько 1 трлн дол у капіталізації компаній.
"Усі ці рухи (котирувань міжнародних фондових індексів – ЕП) – це втеча від ризиків, і це теж було пов’язано із загостренням навколо РФ, на думку деяких коментаторів. Хоча масштабної паніки наразі немає", – пояснює аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.
"Один з планів – перетворити наші обʼєкти на купи брухту". Як бізнес готується до можливого вторгнення
З подальшим загостренням відносин між заходом та РФ ситуація на іноземних ринках може значно погіршитися. Причина проста – Росія може перетворитися на своєрідне джерело "токсичних активів".
Раніше РФ залучала чимало кредитів за кордоном. За підрахунками Reuters, французькі фінансові установи мають чинних кредитних угод з російськими контрагентами на суму 24,2 млрд дол, австрійські – на 17,2 млрд дол, американські – на 16 млрд дол, а німецькі – на 8,8 млрд дол.
Російська "дочка" Raiffaisen Bank International згенерувала 39% загального прибутку австрійської банківської групи за минулий рік. На російські "дочки" угорської OTP та італійської UniCredit припадає по 7% прибутку відповідних банківських груп.
Відтак багато європейських компаній, зокрема з фінансового сектору, можуть постраждати від санкцій та подальшого загострення ситуації. Це ж стосується й компаній, які працюють в енергетичному секторі.
Наприклад, британська BP володіє 19,75% акцій "Роснєфті", а Shell та Exxon активно вкладалися у нафтогазові проєкти РФ, зокрема "Сахалін-1" та "Сахалін-2".
Вплив на сировинні ринки
Український чинник наразі грає визначальну роль й на ринках сировинних товарів: від енергоресурсів до продовольства.
"Ескалація та загроза введення додаткових санкцій проти Росії підвищують вірогідність потенційних "шоків пропозиції" на ринках нафти, природного газу та, частково, зернових культур.
В останні тижні це було чи не найголовнішим фактором руху цін на нафту вгору. Схожою є реакція цін на природний газ на європейських ринках", – пояснює головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій.
Попри загальне падіння капіталізації російських енергетичних компаній, бюджет РФ загалом виграє від нової хвилі російської агресії саме завдяки росту цін на ключові статті експорту країни, а також доходів її найбільших промислових компаній.
Ціни на нафту марки Brent 22 лютого наблизилися до позначки 100 дол за барель. Якщо вірити аналітикам, то це ще не межа.
Нафта рухається до 100 доларів за барель. Що відбувається і чому світ цьому не радіє?
У Bank of America прогнозують, що залежно від сили, з якою розвиватиметься конфлікт між Україною та Росією, вартість нафти може вирости ще на 5-20 дол за барель. Водночас якщо вдасться досягти деескалації, то нафта подешевшає на 2-4 дол.
Деякі аналітики переконані, що фактор війни в Україні наразі є визначальним на нафтовому ринку.
"Україна буде домінуючим фактором у рухах ринку на цьому тижні. Якщо ситуація погіршуватиметься, то ми побачимо ціни за барель Brent вище 100 доларів до кінця тижня, а то й раніше", – відзначив старший аналітик Oanda Asia Pacific Pte Джефрі Холлі у коментарі агентству Bloomberg.
Враховуючи, як рухались ціни на газ в останні півроку, поки що вони слабо реагують на військово-політичну кризу в Україні. Зранку 22 лютого вартість палива зросла на 10%.
Хоча заступник голови Ради Безпеки та колишній президент РФ Мєдвєдєв вже заявив, що Європі слід готуватися до "нової реальності, у якій 1000 кубометрів газу може коштувати 2 тис євро". Таку заяву він зробив у відповідь на рішення німецького уряду зупинити сертифікацію "Північного потоку-2".
Дорожчі енергоресурси можуть стати ще одним фактором, який впливатиме на капіталізацію компаній, передусім європейських.
"Через зростання цін на газ та нафту зростуть ціни й на електроенергію, адже газ використовується як паливо на багатьох європейських електростанціях.
Дорога електрика може знизити рентабельність або навіть спровокувати призупинення виробництва європейської сталі, нафтопродуктів, цементу, добрив та інших енергоінтенсивних продуктів. Відповідно, далі, ланцюжком, можуть постраждати транспортний сектор, будівництво та сільське господарство", – відзначає Віталій Сівач з ICU.
Крім енергоресурсів, на конфлікт на сході України реагують й ціни на іншу сировину. Наприклад, вартість алюмінію зросла до максимуму за останні 13 років – 3350 дол за тонну. Підскочили ціни й на інші метали, зокрема нікель, який досяг найвищого значення з 2011 року.
Що у підсумку
Подальше загострення ситуації на Донбасі може звести нанівець намагання урядів всіх країн світу відновити світову економіку після коронакризи, а провідних центробанків – приборкати інфляцію.
Дорогі енергоносії стримуватимуть темпи росту світового ВВП. За підрахунками JP Morgan, подальша ескалація ситуації може призвести до стрибка цін на нафту до 150 дол за барель. У такому разі світовий ВВП зросте лише на 0,9% у 2022 році проти 5,5% у 2021 році.
Зростання цін на пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію, яке може відбутися внаслідок ескалації військового напруження між провідними експортерами цих товарів – Україною та РФ – суттєво впливатиме на інфляцію у більшості країн світу.
"Щоб стримати інфляцію, ФРС та ЄЦБ доведеться прискорити плановий процес підвищення облікової ставки. Занадто швидке підняття облікової ставки, зі свого боку, може закінчитися не тільки падінням цін на акції всіх секторів економіки, але й економічним спадом", – зазначають в ICU.
Ситуацію з інфляцією підігрівають і заяви ЄС, де погрожують запровадити санкції, які "закриють доступ Росії до європейської економіки".
Схоже, що РФ до цього вже почала готуватися. Ще на початку лютого там уклали новий довгостроковий контракт на постачання свого газу до Китаю. Останній наразі доволі стримано реагує на загострення конфлікту на Донбасі.
У 2022 рік економіка Піднебесної, у якій Росія шукає порятунок від санкцій Заходу, увійшла з цілим багажем власних проблем: демографічна криза, "бульбашка" у секторі нерухомості та уповільнення темпів росту економіки.
Китай занурюється в боргову кризу і закривається від світу. Якими будуть наслідки?
Цінові "шоки" на сировинних ринках та уповільнення росту економік торговельних партнерів КНР ще більше погіршать економічну ситуацію у другій за розмірами економіці світу.
Ймовірність загострення економічних проблем та навіть настання нової економічної кризи – більш ніж вагомі підстави для того, аби об’єднати зусилля всього цивілізованого світу проти ескалації конфлікту на сході України.