Чи може Україна повернути ядерний статус і якою буде ціна

Україна може створити ядерну зброю, можливо, навіть отримати для цього західну допомогу, й поставити під загрозу безпеку Росії. Про це заявив Володимир Путін у зверненні з нагоди визнання незалежності "ДНР" та ЛНР".
Припущення щодо можливого відновлення ядерного статусу України з'явилися в соцмережах одразу після промови Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з безпеки 19 лютого.
У ній не було слів про розробку ядерної зброї, проте президент України пригрозив вийти з пакетних домовленостей Будапештського меморандуму, якщо не вдасться знову зібрати засідання держав-гарантів безпеки України згідно з цим меморандумом - тобто Росії, Британії та США.
До пакетних домовленостей належить приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у листопаді 1994 року, після чого країна відмовилася від ядерного арсеналу.
Чи є в України можливість знову отримати ядерну зброю і якою буде ціна такого рішення? Про це BBC News Україна розповіли українські експерти зі зброї масового ураження.
Що казав Зеленський і як відреагував Путін

Напередодні виступу Зеленського у Мюнхені експрезидент Петро Порошенко повідомив, що з березня 2014 року Україна 17 разів намагалася скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму, проте вони не відбулися через неявку Росії.
Під час промови на Мюнхенській конференції з безпеки 19 лютого Зеленський згадав, що Україна тричі намагалася скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму - США, Британії та Росії - проте цього не відбулося.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Україна зробить це вчетверте. Я як президент - уперше. Але і Україна, і я робимо це востаннє. Я ініціюю проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ", - повідомив президент України.
"Якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів", - сказав Зеленський.
20 лютого слова Зеленського пояснив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
"Нам потрібні ефективні міжнародні механізми гарантування безпеки нашої держави. Треба чесно зараз перевірити, працює система безпеки, створена Будапештським меморандумом та пов'язаними з ним рішеннями, чи не працює", - заявив він.
На його думку, відмова Росії не має впливати на рішення інших держав щодо участі в консультаціях.
21 лютого, вже після визнання "ДНР" та "ЛНР" російським керівництвом, МЗС України надіслало офіційні запити з вимогою щодо проведення негайних консультацій між Україною та країнами-учасницями Будапештського меморандуму та гарантами безпеки України.
У Росії заяву Зеленського не обійшли увагою під час ухвалення рішення про визнання "ДНР" та "ЛНР".

Вдень у понеділок, під час засідання Ради безпеки Росії щодо визнання "ДНР" та "ЛНР", тему набуття ядерної зброї спочатку підняв міністр оборони Сергій Шойгу.
На його думку, в України можливостей створити ядерну зброю набагато більше, ніж в КНДР чи Ірану.
"Хотів би звернути увагу на заяву Зеленського про те, що вони мають на увазі, коли кажуть, що хотіли б повернути собі статус ядерної країни. Це вкрай небезпечно", - заявив Шойгу.
"Є обладнання, є технології, є фахівці, які можуть і мають можливості, на наш погляд, набагато більші, ніж можливості Ірану та Північної Кореї", - додав він.
У зверненні до росіян у зв'язку з визнанням "ДНР" та "ЛНР" Володимир Путін також висловив занепокоєння можливістю набуття Україною ядерної зброї.
"Вже пролунали заяви про те, що Україна збирається створити власну ядерну зброю, і це не пуста бравада. Україна дійсно має всі радянські ядерні технології і засоби доставки такої зброї, зокрема, також оперативно-тактичні ракети "Точка-У", також ще радянської конструкції, дальність яких перевищує 100 кілометрів", - заявив він.
На думку Путіна, Україні набагато легше набути тактичну ядерну зброю, ніж деяким державам, які роками мріють про це і працюють над цим.
"З появою в Україні зброї масового ураження ситуація у світі, у Європі, особливо для нас, для Росії, зміниться кардинальним чином. Ми не можемо не реагувати на цю реальну небезпеку, тим більше повторю, що західні покровителі можуть сприяти появі в Україні такої зброї, щоб створити ще одну загрозу для нашої країни", - додав російський керівник.

Чи є в України технічні можливості створити ядерну зброю?
Теоретично - так.
На практиці все набагато складніше, пояснюють опитані BBC News Україна експерти зі зброї масового ураження та нерозповсюдження.
Найпростіше знайти спеціалістів - сумнівів немає, що люди, які можуть створити ядерну зброю в Україні є, хоча їх зараз менше, ніж за радянських часів.
Також не проблема знайти засоби доставки ядерної зброї.

"Для цього можна переобладнати винищувачі МіГ-29", - каже професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Галака.
"Україна була основним виробником ракет в СРСР. Згадаємо Південмаш, і Хартрон виробляв системи наведення. В нас зараз оживає ця ракетна індустрія, тож тут я бачу найменше перепон", - нагадує директорка Одеського центру стратегічних студій та нерозповсюдження ОНУ ім. І. Мечникова Поліна Сіновець.

Але головне питання - сировина для ядерної зброї.
В Україні є родовища урану та уранові шахти у Кіровоградській області, які постачають сировину АЕС.
Проте уран у нас не збагачують для отримання високого вмісту ізотопу 235U, який необхідний для створення уранової ядерної зброї.
Та й ситуація на уранових шахтах не райдужна - у 2020-2021 через заборгованість зарплат були масові страйки робітників.

Ядерну зброю також можна створити шляхом збагачення плутонію в ядерних реакторах, що в Україні також не практикують.
"В нас немає збагачення урану - це головне, і в нас не переробляють ядерне паливо для отримання плутонію - тобто немає можливостей ані для уранового, ані для плутонієвого шляхів розробки ядерної зброї", - підсумовує Поліна Сіновець.
Цю ситуацію можна змінити, але будуть наслідки.
"В нас є експериментальні реактори (реактор в Інституті ядерних досліджень у Києві. - Ред.), але вони ніколи не займалися військовими дослідженнями. Проте розробка ядерної зброї вимагає довгого часу для розвитку інфраструктури, і це недешеве задоволення", - каже Сергій Галака.
На його думку, зберегти в таємниці такі розробки буде дуже складно, а Росія може піти на кібератаки чи організацію вибухів для того, щоб вивести з ладу подібні експериментальні реактори.

Кібератаки та вибухи, наприклад, вже не раз шкодили іранському заводу зі збагачення урану в Натанзі.
"У Москві можуть, використовуючи це, заявити, що цей режим треба змістити, поки він не накоїв лиха", - каже Поліна Сіновець.
Врешті-решт існує політичний фактор, наголошує Сергій Галака.
В Україні з великою кількістю проросійських політиків та політичною конфронтацією важко забезпечити консенсус щодо виробництва ядерної зброї, який існував щодо цього процесу в Ізраїлі, Пакистані чи Індії.
Зіпсовані стосунки з Заходом

Спроби відновити ядерну зброю можуть завдати удару відносинам України з західними країнами.
"Політична ціна цього рішення буде для нас дуже високою. Союзників ми не знайдемо і втратимо головного нашого партнера в сфері безпеки - США, для яких затримка розповсюдження ядерної зброї набагато важливіше, ніж будь-які питання, пов'язані з Україною", - попереджає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
На його думку, позиція західних країн чітка - вони не хочуть бачити Україну ядерною державою. Британія може підтримати США в цьому питанні, як і будь-яка інша ядерна держава, вважає експерт.
"Україну можуть чекати санкції", - попереджає Поліна Сіновець.
"Нікому ядерна Україна не потрібна. Якщо Україна зробить спробу створити ядерну зброю, то наша підтримка з боку Заходу буде щонайменше ослаблена. Не думаю, що ми будемо отримувати нову зброю чи політичну підтримку", - вважає Сергій Галака.
Чи варто Україні виходити з Будапештського меморандуму та ДНЯЗ
Серед опитаних BBC News Україна експертів немає консенсусу, який саме сенс вкладав президент України в цю деталь своєї промови.
Проте вони погоджуються, що вихід з Будапештського меморандуму чи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї нашкодить України, і не вірять у можливість створення в нинішніх умовах української ядерної зброї.
"Україна устами президента звернула увагу на те, що меморандум не діє", - вважає Сергій Галака.

Він нагадує, що Україна приєдналася до Договору з нерозповсюдження ядерної зброї після ухвалення у листопаді 1994 року закону з застереженнями.
Ключове з них передбачає:
"Загроза силою чи її використання проти територіальної цілісності та недоторканності кордонів чи політичної незалежності України з боку будь-якої ядерної держави, так само як і застосування економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, розглядатимуться Україною як виняткові обставини, що поставили під загрозу її інтереси".
На думку Галаки, скликати консультації гарантів меморандуму ще раз, щоб показати світу небажання Росії виконувати свої зобов'язання, а в партнерів викликати комплекс провини за невиконані зобов'язання, - це правильна ідея.
А от погрози виходом з Будапештського меморандуму чи ДНЯЗ можуть створити лише проблеми для України, вважає Сергій Галака.
"Відмовлятися від Будапештського меморандуму і ДНЯЗ не можна. Це якби в нас було хоча б 20 ядерних боєзарядів і засоби доставки, тоді можна було це питання ставити рубом. Були б не санкції зразу, а спочатку перемовини з нами", - каже експерт.
На його думку, у випадку виходу з Будапештського меморандуму чи ДНЯЗ Україну просто засудять партнери, а якоїсь підтримки не вдасться отримати.
Створенню ядерної зброї вони будуть максимально протидіяти.
Сергій Галака вважає, що Україні варто зараз зосередити ресурси на протидії російським кібератакам в енергетиці, які несуть надзвичайні ризики для безпеки країни під час або навіть до можливих бойових дій, а не на мріях про відновлення ядерного статусу.

"Зеленський не казав прямо про те, що Україна буде повертатися до ядерного статусу. Але що ще можна мати на увазі під тим, що Україна перегляне свої зобов'язання за меморандумом, крім виходу з ДНЯЗ?" - зазначає Микола Капітоненко.
На його думку, промова пролунала таким чином через "відчай, втому і роздратування" українського керівництва, крах сподівань на членство в НАТО, та аби сподобатися виборцям - "ціною зовнішньополітичних позицій".
"Вже починають розуміти, що членство в НАТО нам не отримати, говорять про альтернативні формати безпеки. Що мається на увазі - не зрозуміло. Але будь-який інструмент пов'язаний з поширенням прямих гарантій безпеки на Україну - двосторонніх чи багатосторонніх. Цього ніхто зараз робити не буде", - каже він.
На думку Капітоненка, на Будапештському меморандумі Україні не варто спекулювати.
"На Заході вже дали зрозуміти, що свої зобов'язання виконали. Судячи зі всього, надійних гарантій безпеки Україні не вдасться отримати без визначення нових умов безпеки в усій Європі", - вважає він.
Поліна Сіновець зазначає, що на вихід України з ДНЯЗ реакція західних країн буде негативною. У відновлення ядерного арсеналу вона не вірить.
"Україна максимум може вийти з ДНЯЗ на знак протесту проти системи, яка породила Будапештський меморандум, але не справилася зі своїми зобов'язаннями", - прогнозує вона.
Експертка нагадує, що єдиною країною, яка вийшла з ДНЯЗ, була Північна Корея - у 2003 році.
На її думку, ймовірний вихід України з ДНЯЗ на Заході сприймуть як зраду ліберальних ідеалів і удар по системі нерозповсюдження, яка переживає важкі часи - багато держав можуть засудити таку поведінку, і ніхто Україну не підтримає.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!