Складніше за «холодну війну»: чим ознаменувалася конференція з безпеки у Мюнхені
Фото: EPA/UPG«Колективна безпорадність»
«Я не пам’ятаю, щоб коли-небудь доводилося мати справу з такою кількістю факторів і процесів, що породжують кризу», — заявив Вольфганг Ішингер до початку Мюнхенської конференції з безпеки, розповідаючи про її деталі.
Вольфганг ІшингерЗгідно із «Мюнхенським звітом з безпеки» — 180-сторінкової доповіді «Turning the Tide – Unlearning Helplessness», опублікованої 14 лютого, — має місце поява відчуття «колективної безпорадності» перед обличчям безлічі глобальних викликів. А 2021 рік визнано таким, який явно не був сповнений геополітичного оптимізму.
«Майже щомісяця в новинах домінувала нова криза, що створювало відчуття, що ця хвиля криз, що наростає, загрожує захлинути нас», — йдеться у документі.
В звіті також міститься посилання на «здавалося б нескінченну» пандемію, «все більш відчутну» загрозу зміни клімату, «неприємну вразливість» взаємопов’язаного світу та зростання геополітичної напруженості серед тих викликів, які сприяють «відчуттю втрати контролю». Усе це задало тон 58-й сесії MSC…
Фото: EPA/UPG«Говорити про Росію, але без Росії»
До Мюнхена було запрошено 35 глав держав і урядів та близько 100 міністрів, переважно закордонних справ і оборони. З них конференцію відвідали генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, новий канцлер ФРН Олаф Шольц (і члени його уряду), віцепрезидентка США Камала Гарріс, президент України Володимир Зеленський, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, державний секретар США Ентоні Блінкен та інші.
Було запрошено й Росію. Однак її очільник Володимир Путін не взяв участі в MSC-2022. Як і інші представники РФ, включаючи главу МЗС Сергія Лаврова.
«Російські офіційні особи у запланованому на 18 – 20 лютого цього року засіданні Мюнхенської конференції з політики безпеки із різних причин участі не братимуть», — заявила офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова, пояснивши, що в Москві впав інтерес до цього заходу, адже, за її словами, він втратив «інклюзивність та об’єктивність».
Варто зазначити, що в останні роки Лавров практично завжди очолював російську делегацію у Мюнхені. Виняток становив 2007 рік, коли президент Путін виступив на конференції зі своєю знаменитою антизахідною промовою (якій, до речі, виповнилося рівно 15 років), а також 2016 рік, коли тодішній прем’єр-міністр Дмитро Медведєв прилетів до столиці Баварії.
Виступ Володимира Путіна у Мюнхені, 2007Існує припущення, що однією із причин відмови від участі російської офіційної делегації на MSC стала низка висловлювань голови Вольфганга Ішингера і коментарів його наступника — Крістофа Хойсгена, які в Москві вважають недипломатичними.
Йдеться про необхідність постачання озброєнь Україні та відмови від проєкту «Північний потік-2». А також про важливість жорсткішої політики щодо Росії, аж до її стримування. Втім, з огляду на ситуацію, лишається сумнівним, що причина саме в цьому.
Хай там як, російський «демарш» став першою неявкою за понад 30 років, що підкреслило, наскільки погіршилися відносини Сходу та Заходу.
Деякі ЗМІ навіть запропонували неофіційний девіз конференції «Говорити про Росію, але без Росії». Та попри відсутність росіян, РФ та її агресивна політика були в топі обговорюваних тем на полях MSC-2022.
Фото: EPA/UPGЧаси складніші за «холодну війну»
Мюнхенську конференцію з безпеки розпочали світові лідери, високопосадовці, політики та експерти з безпеки, які зібралися зосередити увагу на ескалації кризи, викликаної побоюваннями, що Росія готується вторгнутися в Україну.
Конференція розпочалася промовою Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який заявив, що світ, ймовірно, перебуває в більш небезпечній ситуації, аніж під час «холодної війни». Він попередив, що невелика помилка або непорозуміння між великими державами можуть мати катастрофічні наслідки.
«Мене часто запитують, чи ми перебуваємо в новій «холодній війні», — сказав Гутерріш у своїй вступній промові. «Моя відповідь полягає в тому, що загроза глобальній безпеці зараз є складнішою і, ймовірно, вищою, ніж у той час».
Втім, генсек ООН припустив, що нарощування російських військ навколо України не призведе до військового конфлікту.
«Я закликаю всі сторони бути вкрай обережними зі своєю риторикою. Публічні заяви повинні бути спрямовані на зменшення напруженості, а не на її розпалювання», — заявив португальський дипломат.
Фото: EPA/UPGГутерріш наголосив на необхідності міжнародного співробітництва та дипломатії в часи кризи, що наростає. Він, зокрема, відзначив поточну кризу в Україні як, ту, що займе центральне місце в громадських і двосторонніх дискусіях на конференції.
«Це — російська криза»
У той же час міністрка закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила, що росіяни втратили шанс, зазначивши, що криза безпеки в Європі — це не криза в Україні.
«Це — російська криза. Ми терміново закликаємо Росію негайно вивести свої війська», — наголосила німецька дипломатка й заявила, що попри перші сигнали в цьому напрямку, «російська загроза залишається реальною».
Також Бербок сказала, що дуже важливо, щоб Захід запровадив нищівні санкції проти Москви у разі вторгнення, навіть якщо це буде дорого коштувати Європі.
«Ми в Німеччині готові заплатити за це високу ціну», — заявила Бербок й підкреслила, що «всі варіанти є на столі, а також «Північний потік-2»».
Фото: EPA/UPGВтім, попри жорстку риторику в бік Кремля, Бербок захищала рішення своєї країни не надсилати в Україну зброю задля відбиття можливого вторгнення РФ, наголосивши, що минула Друга світова війна показала, що слід шукати інші шляхи для забезпечення миру.
«Німеччина була найбільшим донором для України», — сказала Бербок під час дискусії зі своїм американським колегою Ентоні Блінкеном, який погодився з тим, що західні держави працюють у взаємодоповнюючий, скоординований спосіб.
Виступаючи разом з очільницею МЗС Німеччини, Блінкен прокоментував заяви Росії про відтягування сил від кордону України як такі, що не відповідають дійсності. За його словами, «навпаки, ми бачимо, що до кордону йдуть додаткові сили, включаючи передові сили, які будуть частиною будь-якої агресії».
Фото: EPA/UPGЗ ним погоджується й міністр оборони США Ллойд Остін, який в той час перебував у Польщі. За його словами, незважаючи на заяву Росії про відведення, фактично спостерігається іще більша мобілізація Путіним військ на кордоні з Україною.
«Тепер він зібрав армію на кордоні з Україною. Це реальні загрози. Найкраща відповідь на подібні загрози — не підкорятися вільному світу, а стримувати», — сказав очільник Пентагону.
Віцепрезидентка США Камала Гарріс, у свою чергу, заявила, що все ще є надія на деескалацію Росії, але попередила, що Вашингтон готовий накласти на Москву жорсткі санкції у разі нападу.
«Ми, звичайно, відкриті до дипломатії та прагнемо до неї... але ми також віддані тому, що у випадку, якщо Росія здійснить агресивні дії, гарантувати серйозні наслідки», — наголосила Гарріс.
Віце-президент США Камала Харріс (зліва) і губернатор Баварії Маркус Зедер прибувають на 58-ю Мюнхенську конференцію з безпеки в аеропорту Мюнхена, Німеччина, 17 лютого 2022 рокуВже зараз Росія намагається створити провокацію на Сході України. І Київ чекає, як на це насправді відреагує Захід.