unsplash"Один з планів – перетворити наші об’єкти на купи брухту". Як бізнес готується до можливого вторгнення
Чи мають українські компанії план "Б" на випадок повномасштабної війни? Це питання ЕП ставило власникам великого і малого бізнесу ще місяць тому, але тоді охочих відповісти було мало. Тепер все змінилось.
Останній місяць українці з острахом споглядають на календар. Іноземні, а за ним і вітчизняні ЗМІ, з посиланням на розвід дані західних спецслужб мало не через день повідомляють про дати можливого повномасштабного вторгнення в Україну військових РФ.
За останньою інформацію це мало статись 16 лютого, чи то о 3:00, чи то о 5:00. Але цього не відбулось.
Готуючись до потенційного вторгнення, напередодні Сполучені Штати перенесли своє посольство з Києва до Львова. Ще до цього межі України залишили 150 американських інструкторів.
Аби уникнути панічних настроїв, президент Володимир Зеленський за два дні до можливої дати наступу призначив 16 лютого Днем єднання та закликав громадян підняти державні прапори на будинках і спорудах в усіх населених пунктах.
Попри постійне нагнітання, як то введення морської блокади, припинення авіасполучення, чи спішна евакуація заможних громадян з країни, прості українці достойно реагують на інформаційне тло: ажіотажу у продовольчих магазинах не спостерігається так само як і черг у валютні обмінники та до банкоматів.
Водночас багато хто вже продумав план дій на випадок реалізації негативного сценарію розвитку подій.
Так само стримано реагує на цю інформаційну ситуацію й український бізнес. Підприємці здебільшого вже розробили власні плани "Б". Дехто вже збирає своїх співробітників для тривожної, але необхідної розмови про те, яким буде алгоритм дій в екстремальній ситуації.
"Економічна правда" розпитала українські компанії про те, як саме вони планують діяти у разі, якщо Росія все ж вирішить напасти на Україну.
План "Б"
Віра у мирне врегулювання ситуації не скасовує необхідності підготовки до навіть найгірших сценаріїв. Такі плани мають більшість опитаних ЕП підприємств з різних секторів економіки. Щоправда, не всі ними діляться.
Великий олігархічний бізнес, наприклад, запевняє, що розробив свої плани на випадок повномасштабної війни ще у 2014 році й з тих під їх постійно оновлює.
"Вже 8 років у нас існують відповідні внутрішні антикризові протоколи, які регулярно перевіряються та оновлюються. У кризових ситуаціях наші пріоритети: життя та безпека наших співробітників та їхніх сімей, безперебійна робота підприємств критичної інфраструктури та стабільна робота інших бізнесів", – відповіли у групі SCМ Ріната Ахметова.
Втім поділитися деталями плану можливих дій великі фінансово-промислові групи відмовилися, посилаючись на конфіденційність.
"Українська промислова компанія "Інтерпайп" та її менеджмент у регулярному режимі розробляє різні плани щодо мітигації (зменшення – ЕП) будь-яких ризиків. Усі такі плани з мітигації ризиків є строго конфіденційними та не підлягають оприлюдненню", – заявили в "Інтерпайпі" Віктора Пінчука.
На підприємствах, що належать Рінату Ахметову, Дмитру Фірташу, Ігорю Коломойському та Віктору Пінчуку працевлаштовані десятки тисяч українців. Часто їх компанії є ще й об’єктами критичної інфраструктури. Тож не дивно, що ці підприємства тісно взаємодіють із силовими органами, а їхні плани на випадок масштабної військової агресії проробляються спільно з українською владою.
Однак свої плани готують не тільки фінансово-промислові групи. Представники ІТ-сектору також активно готуються до можливої дестабілізації.
На початку лютого керуючий партнер GrowthUP Group Денис Довгополий в одному зі своїх постів у Facebook писав, що, за його даними, три українські ІТ компанії готували регламенти на випадок війни. Причому залучали для цього ізраїльських консультантів, які знаються на таких питаннях.
Чимало компаній із сектору не можуть залучати кошти – відповідні регламенти у них вимагають інвестори. Вартість таких інструкцій, як зазначив Довгополий, сягає десятків тисяч доларів.
Поте справа, звісно, не лише у згаданих регламентах. Великі представники галузі ІТ наголошують, що ключовим для них є збереження життя та здоров'я своїх працівників.
"Для кожної великої локації ми маємо детально розроблені плани роботи на випадок екстрених ситуацій, які можуть виникнути з тієї чи іншої причини.
Головне завдання таких планів (BCP, business continuity plan) – перш за все гарантувати безпеку команди та безперервність бізнес-процесів наших клієнтів і самої компанії в нестандартних ситуаціях. З 2014 року такі BCP в Україні існують для всіх великих клієнтів компанії", – повідомили у компанії EPAM у відповідь на запит ЕП.
Як розробити план дій
Розробити план на випадок надзвичайної ситуації ніколи не пізно. Навіть, якщо поточна криза вирішиться мирним шляхом, мати чіткий та зрозумілий алгоритм дій нікому не завадить. Зрештою сусідство з Росією вимагає постійної готовності до ескалації конфлікту, в тому числі військового.
Допомогти скласти такий план компаніям вирішили у Європейській бізнес асоціації. Там підготували своєрідний чек-лист питань, на які власникам та керівникам підприємства потрібно дати відповідь, аби пересвідчитися у своїй готовності до найгіршого варіанту розвитку подій.
Всі питання поділені на три ключових блоки: основні процеси, персонал та фінанси. Підготувавши відповіді на них підприємство зможе продовжувати роботу навіть у разі суттєвої ескалації, вірять в асоціації.
"Попереджений – значить озброєний. Чимало компаній вже підготували плани на випадок непередбачуваних обставин та загострення ситуації. Деякі бізнеси ще в процесі підготовки. Тому, ми пропонуємо чек-лист з питань, які, сподіваємося, зможуть допомогти у формуванні такого плану", – вважають в асоціації.
Що робити з персоналом
Працівник часто є ключовим елементом бізнесу. Особливо бізнесу, що працює у сфері послуг. Тому не дивно, що для багатьох компаній безпека їхніх співробітників є пріоритетом, на який вони готові не шкодувати ресурсів у разі настання несприятливих обставин.
Значна кількість опитаних ЕП українських компаній вже провели комунікації зі своїми співробітниками на випадок початку бойових дій. Деякі продумали варіанти переїзду як самих працівників, так і членів їхніх родин.
"Ми не можемо ігнорувати будь-яку, хай мізерну, але вірогідність найгіршого сценарію. Ми маємо план дій й на такий випадок. Безпека наших співробітників та їхніх сімей – пріоритет для нас. Ми надали співробітникам інструкцію дій у кризових ситуаціях. Також ми дозволяємо колективу працювати віддалено, з будь-якої локації", – повідомив засновник інвестиційної групи ICU Костянтин Стеценко.
Деякі компанії у критичні моменти планують надавати працівникам додаткову фінансову підтримку.
Додаткові кошти можуть знадобитися для того, аби у хаосі, що може настати у разі повномасштабної війни, працівники компаній та члени їхніх родин змогли переміститися у безпечні місця.
Якщо Росія піде на загострення: чим Україні загрожує повна енергетична блокада
Звісно, перед тим, як ухвалювати рішення про виділення цього фінансування, менеджмент підприємства спершу має визначити чи є у ньому потреба.
"Ми розпитували у наших співробітників, чи потрібна їм яка-небудь фінансова підтримка у разі реалізації негативного сценарію розвитку подій. Якщо такі потреби виникатимуть, то ми плануємо допомогти", – повідомив керівник та засновник ІТ-компанії VRNET.IO та член "Клубу УП" Артем Батоговський.
Наразі у VRNET.IO не планують проводити релокацію та продовжують працювати з київського офісу. Керівники деяких компаній просять своїх працівників подумати про те, куди вони могли б переїхати у разі настання несприятливих подій. При цьому витрати на переїзд та проживання працівників бізнес готовий брати на себе.
Окремі ІТ-компанії продумали варіант централізованої релокації та завчасно вирішили куди саме, у разі чого, перенесуть свій офіс та працівників.
"Якщо ситуація буде розвиватись за негативним сценарієм, ми розглядаємо можливість релокації діяльності у місто Львів (з Києва – ЕП). Крім того, компанія авансом виплатить співробітникам бонус у розмірі 10% від річної заробітної плати", – повідомили у пресслужбі технологічної компанії Roosh.
Бізнесу, що працює у сфері торгівлі подібні заходи впровадити важче. Відтак, ключову увагу вони приділяють тому, як підготувати своїх працівників до дій в умовах надзвичайної ситуації.
"У компанії вже не перший рік проводяться навчання персоналу на випадок надзвичайних ситуації, пожеж, терористичних актів тощо. Наш персонал проінструктований та добре обізнаний щодо дій в критичних ситуаціях.
У кожному нашому торговельному центрі подібні навчання відбуваються щомісяця. Це підвищує ефективність дій персоналу та дозволяє скоротити час реагування на форс-мажорні обставини", – повідомили у компанії "Епіцентр".
Великий бізнес не розкриває деталей їхніх планів дій щодо безпеки десятків тисяч своїх працівників. Очевидно, що забезпечити їхню евакуацію буде на порядок складніше, а перенести саме виробництво в інші міста буде практично неможливо.
ДТЕК в своїх рішеннях ставить за пріоритет саме безпеку життя і здоров’я своїх співробітників. Всі співробітники будуть вчасно проінформовані в разі змін в організації роботи або логістики, звернувшись на гарячі лінії. У разі виникнення надзвичайної ситуації кожен співробітник отримає чіткий та детальний план дій.
Як працюватиме бізнес
Компанії, які працюють у реальному секторі економіки у разі початку повномасштабного вторгнення РФ, мають всього два варіанти дій: продовжувати працювати, наражаючи на ризик своїх працівників; та зупинити діяльність.
"Ми можемо перетворити наші об’єкти інфраструктури на груди брухту. Такий план розроблений. Доволі складно буде потім оживити це підприємство. Дуже не хотілося б це робити", – говорив раніше ЕП співвласник та СЕО порту TIS, партнер інвестиційної компанії SD Capital Андрій Ставніцер.
Компаніям зі сфери послуг у цьому випадку набагато простіше. Часто з основних засобів у них лише комп'ютерна техніка, яку працівники можуть забрати з собою. Дистанційна робота, яка стала нормою за два роки пандемії, дозволить не переривати робочих процесів.
Водночас здатність компаній працювати в умовах військового загострення багато у чому залежатиме від роботи критичної інфраструктури, зокрема зв’язку. Три найбільші оператори мобільного зв’язку запевняють, що їхня інфраструктура надійно захищена, як від фізичних, так і від кіберзагроз.
"Для "Київстару" питання забезпечення охорони об’єктів телекомунікаційної мережі є пріоритетним як в контексті фізичної охорони, так і кібербезпеки. Охорона забезпечується в штатному режимі 24/7 внутрішніми ресурсами компанії та за допомоги спеціалізованих підрядних організацій", – зазначають у "Київстарі".
Блекаут, відключення мобільного зв'язку та інтернету: чи можливо це та як діяти
У випадку пошкодження інфраструктури оператори обіцяють продовжувати працювати завдяки налагодженим технічним алгоритмам.
"Обладнання lifecell знаходиться в різних регіонах України, і у разі часткового відключення в одних регіонах, функції можуть дублюватись іншими регіонами. Дата-центр компанії здатний достатній час підтримувати працездатність навіть в умовах порушення енергоживлення за допомогою дизель-генераторів", – заспокоюють у Lifecell.
У Vodafone додають, що мають резервне обладнання, яке здатне забезпечувати зв’язок на належному рівні у разі пошкодження елементів інфраструктури.
Водночас у разі оголошення в Україні воєнного стану, управління інфраструктурою мобільних операторів перейде до держави.
"У випадку введення воєнного стану, контроль та управління українськими телекомунікаційними мережами передаються Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, створеному на базі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України", – зазначили у Vodafone.
Чи вірить бізнес у велику війну
Попри тривожні новини всі опитані ЕП підприємства продовжують працювати у звичайному режимі.
"Хоча новини про ситуацію на кордоні Росії з Україною активно обговорюються у світових мас-медіа, ми бачимо, що у всіх основних регіонах, де є EPAM, життя триває у звичному режимі. Наразі ситуація ніяк не вплинула на роботу офісів та спеціалістів EPAM, і у нас немає підстав вважати, що необхідні якісь превентивні дії", – зазначають в компанії.
Без суттєвих змін працюють й підприємства реального та фінансового секторів економіки.
"Наш базовий сценарій передбачає відсутність повномасштабної війни в Україні. Ми вважаємо, що Росія використовує свої війська біля кордонів та нагнітає напругу для зміцнення своїх переговорних позицій", – додає Костянтин Стеценко з ICU.
Панічної втечі бізнесів зі столиці ближче до західних кордонів наразі не спостерігається. Переважна більшість українських та іноземних компаній в Україні, навіть маючи плани "Б", поки не бачать підстав їх реалізації.
"Ми в асоціації також продовжуємо працювати в штатному режимі та залишаємось в Києві. Хоча, очевидно, що ситуація не з простих, але бізнес не чинить різких рухів та віддає питання врегулювання ситуації в руки дипломатів. Адже зараз, як ніколи, важливо зберігати спокій", – наголосила виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.
Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна
Українські підприємці вважають, що найкращий спосіб допомогти державі вистояти у цій кризовій ситуації – продовжувати робити свою справу, працевлаштовувати громадян, сплачувати податки та не панікувати.
"Особисто я розцінюю військову агресію як дуже малоймовірну, а от негативний вплив на економіку від так званих "навчань" біля кордону та іншої інформаційної паніки як дуже вірогідний. Тому моя особиста порада усім, хто задається питанням "що робити?" – business as usual. Саме так діє МХП сьогодні", – заявив заступник голови правління МХП Андрій Булаха.
"Цього року ми не згортаємо планів розвитку: розширюємо експортний потенціал наших виробництв, плануємо вкладати в інфраструктурні, інноваційні та технологічні проєкти, створювати нові робочі місця та робити все від нас залежне, щоб Україна стала економічно сильною та успішною державою", – додають в "Епіцентрі".
Зрештою, паніка – це те, чого хоче досягти агресор гібридними методами війни, тож впевненість та спокій у такій ситуації – чи не найефективніша зброя.