ua.depositphotos.comЗалучити кошти на бізнес через аграрні розписки. Як це працює та чи є ризики
Все більшої популярності і ваги в Україні набирає такий механізм для залучення коштів як аграрні розписки. Утім не всі аграрії готові виконувати взяті зобов'язання за цим інструментом. Які тут ризики існують та як взагалі він працює?
Що сталось?
В Україні останнім часом почав набирати популярність такий механізм залучення коштів як аграрні розписки. Цей інструмент дозволяє аграрним виробникам залучати кошти під заставу майбутнього урожаю. За чотири роки він непогано себе зарекомендував і обсяг залучених коштів у такий спосіб стабільно зростає.
Разом з тим ЗМІ і народні депутати почали повідомляти про окремі випадки уникнення позичальниками своїх зобов'язань перед кредитором.
Подібна ситуація сталась з міжнародним постачальником засобів захисту рослин, компанією "Адама Україна", яка уклала з вінницьким господарством – ФГ "Україна" – договори на постачання кукурудзи за фіксованою ціною.
Як зазначають в компанії, в момент поставки ціна на кукурудзу помітно зросла і аграрій почав відмовлятися постачати товар, через що "Адама" у підсумку зазнала понад 25 мільйонів гривень збитків.
"Досить часто недобросовісні українські виробники шукають будь-які можливості уникнути відповідальності за аграрними розписками. В тому числі, користуючись пунктом про форс-мажорні обставини, компанії просто купують собі фальшиві довідки про втрату урожаю", – пише також в своєму блозі на "Українські правді" народний депутат "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький.
Щоб зрозуміти, чи є такі випадки масовими та як взагалі працює цей інструмент, ЕП разом з керівником проєкту IFC "Розвиток фінансування аграрного сектору у Східній Європі та Центральній Азії" Лією Сорокою підготувала відповіді на основні питання щодо аграрних розписок.
Що таке аграрна розписка і навіщо вона взагалі?
В Україні сільське господарство забезпечує понад 40% експортної валютної виручки, в секторі зайнято значна частина робочої сили країни. Утім невеликі аграрні виробники все одно відчувають дефіцит фінансування і через це не можуть інвестувати в ефективні технології, краще устаткування, або у інфраструктурні проєкти.
По-перше, після десятків років заборони на продаж землі агровиробникам бракувало застави для залучення кредитування. По-друге, банки тривалий час вважали агросектор надто ризиковим і не пропонували виробникам зручні фінансові продукти.
Натомість, такий фінансовий інструмент як аграрні розписки дозволяє агровиробникам залучати на кредитних умовах кошти під заставу майбутнього врожаю на полі, який часто є основним активом господарств.
Тобто, аграрій може отримати певні гроші або товар під заставу майбутнього урожаю.
Жоден наявний інструмент не міг забезпечити більш ефективний за вартістю та надійний спосіб використання застави майбутнього врожаю.
Сьогодні, крім аграрних розписок, найчастіше для залучення оборотних коштів агровиробники користуються товарними кредитами від постачальників та дистриб'юторів, банківськими позиками та векселями, аграрними розписками, а також отримують передоплату за форвардами.
Коли в Україні запрацювали аграрні розписки?
У 2012 році Верховна Рада ухвалила закон про аграрні розписки, який створив юридичне підґрунтя для їхнього впровадження. Проте запрацював цей інструмент пізніше.
Згідно із законом, кожна аграрна розписка повинна реєструватися у відкритому електронному реєстрі. Такого реєстру не було до 2015 року – тоді IFC за сприяння Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства розробили і запустили реєстр у Полтавській області.
З 2018 року реєстр запущений на національному рівні.
Скільки коштів було залучено через аграрні розписки в Україні та скільки їх було сформовано за моменту запуску?
Загалом за цей час виробники видали понад 8 000 аграрних розписок на суму понад 1,9 млрд доларів. Наразі обсяг ринку аграрних розписок становить 600 млн доларів фінансування щорічно.
В яких ще країнах аграрні розписки поширені та які у них результати?
Аграрні розписки були розроблені та вперше впроваджені в Бразилії на початку 1990-их як інструмент альтернативного фінансування. Вони відкрили доступ до обігових коштів для аграрних підприємств, які мали недостатньо активів для застави, щоб залучити кошти.
Проте за ці десятиліття інструмент вийшов за межі фінансування обігових коштів і почав активно використовуватися для операцій на ринках капіталу, зокрема для залучення додаткової ліквідності та фінансових ресурсів в сектор. Сьогодні в Бразилії ринок аграрних розписок сягає 15-17 млрд доларів щорічно.
Досвід Бразилії став основою для впровадження аграрних розписок в Україні, яка адаптувала та вдосконалила саме бразильську модель аграрних розписок.
Разом з тим, в Україні був створений єдиний електронний реєстр і швидка позасудова процедура примусового виконання зобов'язань позичальника. Наприклад, у Бразилії аграрні розписки реєструються нотаріусами в паперових журналах, тож кредитори не мають вільного доступу до інформації щодо виданих фермером аграрних розписок та застави. Це підвищує кредитні ризики.
Два роки тому у Бразилії розробили новий закон про аграрні розписки, який передбачав розвиток реєстру на прикладі українського. Тобто, Україна вже сама є успішним прикладом впровадження аграрних розписок. Наразі ще 8 країн (Центральна Азія, Балкани) ініціювали роботу над запровадженням аграрних розписок за прикладом України.
Які є аграрні розписки? Чим, наприклад, відрізняються фінансові аграрні розписки від товарних аграрних розписок?
Залежно від потреб агровиробників та кредиторів, вони можуть користуватися двома типами аграрних розписок: товарними та фінансовими.
Товарні аграрні розписки виконуються через поставку боржником сільськогосподарської продукції на визначених умовах.
Приклад: навесні агровиробник купує паливо (на умовах товарного кредиту) і розраховується за нього товарною аграрною розпискою. За такою розпискою фермер має зобов’язання здійснити поставку 1000 тон пшениці третього класу на визначених умовах у серпні. Після поставки продукції зобов’язання фермера виконане, а аграрна розписка буде закрита.
Фінансові аграрні розписки виконуються через оплату грошима на визначених умовах.
Різні типи аграрних розписок дозволяють залучати більше кредиторів до роботи за аграрними розписками. Очевидно, трейдери більш зацікавлені в виконанні аграрних розписок сільгосппродукцією, а фінансові установи – грошима.
Можливість обирати між фінансовою та товарною аграрною розпискою сприяла розвитку великої кількості бізнес-моделей з використанням аграрних розписок разом з договорами постачання, кредитними договорами, форвардами тощо.
Хто може скористатись аграрною розпискою, що для цього потрібно?
Будь-хто, хто має зареєстроване право власності або користування землею сільськогосподарського призначення може видати аграрну розписку. Все, що потрібно – зареєстрована земля та майбутній врожай з неї для застави.
Інші додаткові умови визначають на свій розсуд кредитори. Це можуть бути коефіцієнт для застави, історичні дані про виконання кредитів агровиробником тощо.
Зазвичай, кредитори мають власні комерційні політики, до яких включені також і умови роботи за аграрними розписками як для будь-якого іншого інструменту. Виробники про це знають та регулярно ведуть переговори з кредиторами.
На практиці зараз ми бачимо дуже різних користувачів аграрних розписок. Це і виробники зернових та олійних, виробники плодоовочевої продукції та нішевих культур, навіть виробники м’яса та молочної продукції (обмежене використання).
Користувачі також відрізняються за розміром: від холдингів з понад 250 000 гектарів до мікро виробника ягід з ділянкою меншою за гектар.
90% всіх агровиробників, які видають аграрні розписки – це сегмент невеликих та середніх виробників з земельним банком до 7 тис га.
Де можна подивитись основні вимоги до отримувачів фінансування?
Всі користувачі та потенційні користувачі аграрних розписок можуть дізнатися про інструмент на сайті Реєстру аграрних розписок. Він діє як портал знань щодо аграрних розписок та містить матеріали, відео, довідники щодо операцій з аграрними розписками, опис типових бізнес-моделей, особливості для різних аграрних сегментів, шаблони документів.
Хто може надати кредитні кошти за аграрними розписками?
Будь-хто, хто готовий надавати фінансування або товари на кредитних умовах, може бути кредитором за аграрними розписками.
Сьогодні понад 330 кредиторів надають фінансування за аграрними розписками, серед них – найбільші постачальники матеріально технічних ресурсів, дистриб’ютори, фінансові установи, трейдери, постачальники устаткування, як українські підприємства, так і нерезиденти.
Більшість компаній впровадили аграрні розписки в системне користування, тобто мають чіткі стандартизовані процедури та умови, і добре розуміють специфіку агросектору. Аграрні розписки тепер є частиною їхнього стандартного інструментарію.
Тобто, в агровиробників є вибір потенційних кредиторів, що навіть дає простір перемовин щодо конкурентних умов.
Є законодавчі пропозиції розширити коло аграріїв, які можуть скористатися аграрними розписками. Хто це буде?
Щоб посилити та вдосконалити інструмент аграрних розписок, ринком було напрацьовано законопроект №2805-д щодо модернізації аграрних розписок.
Так, більшість аграрних розписок видавали агровиробникам з експортно-орієнтованих сегментів – зернових та олійних культур. Водночас, інструмент має обмежене користування в інших сегментах, наприклад, в плодоовочівництві або тваринництві, де виробничий цикл та фінансові потреби виробників відрізняються.
Агровиробники в цих сегментах зазвичай невеликі та мають дуже обмежені фінансові можливості. Проте, як зазначають в профільних асоціаціях, агровиробники з секторів плодоовочівництва, садівництва та тваринництва зацікавлені у використанні аграрних розписок,
Законопроєкт дозволить користування цим інструментом також малим агровиробникам, зокрема, через зниження операцій з аграрними розписками.
Де можна отримати юридичну підтримку щодо питань аграрних розписок, зразки необхідних документів?
Шаблони та інші документи, розроблені проектом IFC "Аграрні розписки в Україні", опубліковано на сайті Реєстру аграрних розписок.
На ринку також працюють дорадчі служби, експерти яких готові надавати охочим консультації щодо аграрних розписок за певну плату.
В цілому, на ринку достатньо знань, експертизи та практики для ефективної роботи з аграрними розписками. Під час впровадження, проект IFC надавав технічну консультаційну допомогу учасникам ринку, яку чимало кредиторів використали для розробки власних бізнес-моделей роботи з інструментом. Своєю чергою, кредитори навчали своїх клієнтів –агровиробників.
Рада планує удосконалити обіг аграрних розписок: що може змінитись?
Аграрні розписки зараз регулюються Законом про аграрні розписки 2012 року. Свого часу він дав вичерпне підґрунтя для впровадження цього інструменту в Україні. Проте цей інструмент можна модернізувати.
Законопроєкт №2805-д, який знаходиться на розгляді у Верховній Раді, пропонує впровадити аграрні розписки у формі електронного цінного паперу, який буде простішим та дешевшим у користуванні.
Як цінний папір аграрні розписки будуть працювати в простій та зрозумілій операційній системі. Це також дозволить застосувати загальні норми оподаткування та обліку до операцій з аграрними розписками, роблячи інструмент більш зручним та надійним для користувачів.
Законопроєктом також передбачається, що на базі Реєстру буде створено цифрову платформу, де агровиробники та кредитори зможуть створювати, видавати аграрні розписки, вести переговори щодо умов, верифікувати інформацію онлайн.
Реєстр агарних розписок буде інтегровано з рядом державних систем для обміну даними в режимі реального часу. Такі зміни дозволять значно здешевити вартість операцій з аграрними розписками. За оцінками, сектор зможе економити до 100 млн доларів щорічно, та використовувати ці гроші на розвиток господарств.
В яких випадках аграрна розписка може бути припинена?
За законом, аграрна розписка може бути припинена у разі повного виконання зобов’язань боржника. Так, в законі зазначається, що аграрна розписка фіксує безумовне зобов’язання агровиробника сплатити кошти чи здійснити поставку сільгосппродукції.
Тобто, незалежно від обставин, зобов’язання залишається аж до повного виконання. Якщо, наприклад, аграрна розписка невиконана, то зобов’язання за нею будуть прив’язані до земельної ділянки до наступного сезону.
Втім, загальні норми Цивільного кодексу передбачають і деякі випадки, за яких зобов’язання сторін припиняється з інших підстав:
(1) співпадіння боржника та кредитора в одній особі (фермер викупив свою аграрну розписку у кредитора),
(2) суд визнав аграрну розписку недійсною,
(3) кредитор звільнив боржника від його обов’язків за аграрною розпискою,
(4) сплив загальної позовної давності.
Це частина загальної законодавчої системи, що регулює також і роботу інших інструментів.
Чи багато випадків уже було в Україні, коли кредитори не могли реалізувати вимоги за аграрними розписками?
В разі дефолту агровиробника за аграрною розпискою кредитор може звернутися до нотаріуса за виконавчим написом. Такий напис дозволяє позичальнику ініціювати процедуру примусового виконання аграрної розписки, щоб отримати задоволення вимог кредитора через стягнення застави за аграрною розпискою.
Відповідно до даних з Реєстру аграрних розписок, сьогодні є 152 виконавчих написи на аграрних розписках. В розрізі загального обсягу фінансування вартість непрацюючих аграрних розписок (NPL) становить близько 1%.
Проте немає відкритих даних щодо статусу виконавчого провадження за аграрними розписками.
Результат 2020 року: за даними UACMD, IFC, в 43% випадків примусового виконання кредитори повністю отримали погашення зобов’язання агровиробника. Зі слів кредиторів, в частині інших кейсів вдалося отримали часткове відшкодування, в інших випадках – кредиторам довелось звертатися в суд.
Є випадки, коли аграрні виробники, наприклад, домоглися скасування аграрних розписок в судах. Це точно не стане масовим явищем?
Аграрні розписки це збалансований інструмент, який захищає права обох сторін –агровиробників і кредиторів. Дуже важливо цей баланс зберегти, оскільки шахрайство можливе по обидва боки.
Це справедливо не лише для аграрних розписок, а й для інших інструментів – форвардних контрактів, позик, договорів постачання з пост-оплатою тощо. Можна знайти резонансні судові кейси практично для кожного з них, однак це не означає, що інструменти погані чи не робочі.
Аграрні розписки – це не універсальне рішення всіх проблем. Як і будь-який фінансовий, кредитний інструмент, вони потребують належної оцінки ризиків контрагента, моніторингу та перевірок.
У випадку дефолту кредитори захищені швидкою процедурою позасудового примусового виконання. Законодавча база в цьому плані прозора та надає чіткі рекомендації та інструкції учасникам процесу, а також постійно удосконалюється судовою практикою, яку формує Верховний Суд України.
Звичайно, не всі ситуації можуть бути прописані в законі, адже через спробу підсилити права кредиторів можна порушити основні права боржників чи створити підґрунтя для вчинення шахрайських дій проти них.
Аграрні розписки вже фігурували в 114 рішеннях господарських судів та 85 рішеннях апеляційних судів. Також вже є 10 рішень Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Наявна судова практика показує, що в цілому суди мають правильне розуміння законодавства та правовідносин, що виникають на підставі аграрних розписок.
Тобто при спробах оскаржити ключові характеристики аграрної розписки – безспірність вимог кредитора, швидкість примусового виконання, незалежність від супутніх договорів – суди стали на сторону кредиторів, як і передбачав закон.