ua.depositphotos.comСкористатися кризою. Як Україна скуповує свої борги на панічних настроях
Уряд скористався панікою навколо ескалації на кордонах, щоб викупити частину боргових зобов'язань. Яку частку боргу викупив Мінфін і чи виграють від цього українці.
Потроху українці звикають до гучних заголовків у західних ЗМІ, які пророкують чергову дату повномасштабного наступу та сповіщають про спішну евакуацію громадян інших країн.
Нова хвиля ескалації принесла паніку на фінансові ринки. Вкотре за останні місяці іноземні фонди розпродавали українські активи, через що їхня вартість падала, а дохідності злетіли до рекордних рівнів.
Кожна новина про чергові навчання російських військових на суші чи на морі або чергові безрезультатні переговори лідерів Заходу з керівництвом РФ розхитують ринки. Коли цих новин менше, ситуація стабілізується.
Наразі "брязкання зброєю" Росією фактично закрило Україні доступ до іноземних грошей, які, як відомо, люблять тишу. Труднощі український Мінфін відчуває навіть у залученні коштів на внутрішньому ринку, де всі вже мали звикнути до життя з постійною загрозою військового вторгнення.
Проте паніка не лише завдає шкоди українській економіці, але й створює несподівані можливості. Уряд почав викуповувати свої валютні зобов’язання за дуже вигідним курсом. Особливий акцент в Міністерстві фінансів зробили на ВВП-варантах, виплати за якими прив’язані до зростання української економіки.
Але звідки в уряду гроші на викуп боргів та скільки грошей Мінфіну вдалося зекономити за цей час на обслуговуванні боргу?
Чому подешевшали українські активи
Агресивні дії Росії почали тиснути на українську економіку ще з весни 2021 року.
Протягом минулого року курс гривні реагував на повідомлення про стягнення Росією військ до східних кордонів України, телефонні переговори між лідерами РФ та США чи саміт президентів цих країн у Женеві.
Наприкінці 2021 року ситуація на кордонах загострилася. Чи не щодня міжнародні медіа виходять із заголовками про "високу ймовірність повномасштабного вторгнення", а лідери західних країн відсилають частину своїх дипломатів та закликають своїх громадян залишити Україну.
Ці новини створили несприятливе інформаційне поле на міжнародних ринках капіталу і українські активи почали активно втрачати в ціні.
На піку "паніки" у січні дохідності українських євробондів з погашенням у вересні 2022 року перевищували 25% через падіння їх номінальної вартості: інвестори продавали зобов'язання Кабінету міністрів собі у збиток, аби забрати хоча б частину своїх коштів.
14 лютого дохідність цих євробондів перевищила вже 28%.
Загострення ще немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна
Нерезиденти також активно продавали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). За перший місяць року частка ОВДП у власності нерезидентів знизилася з 8,7% до 7,6%, свідчать дані Національного банку.
Загалом за січень іноземці розпродали ОВДП на 13,5 млрд грн, що створило доволі суттєвий тиск на курс гривні. За цей же час остання девальвувала з 27,27 грн до майже 29 грн за дол.
"Я вважаю, що інформаційні атаки та загрози виснажаться. Ви не можете постійно підвищувати напругу", – говорив в інтерв’ю ЕП міністр фінансів Сергій Марченко.
Його слова частково підтвердилися на початку лютого: без нових новин щодо ескалації ситуації ринки тимчасово заспокоїлися, а гривня зміцнилася. Але нові повідомлення про можливу дату російського наступу, перекриття морських шляхів та проблем з авіаперевізниками знову повернули тривогу на ринки.
Як цим скористався уряд
До хиткої стабілізації ситуації на початку лютого уряд встиг вдало скористатися панічними настроями. 5 лютого стало відомо, що Мінфін викупив близько 10% єврооблігацій із погашенням у вересні 2022 року. Саме ці євробонди під час панічного розпродажу у січні впали чи не найбільше.
На вересень, як правило, припадає пік виплат за зовнішніми боргами України. Цьогоріч, відповідно до графіку Мінфіну, у вересні за зовнішніми запозиченнями необхідно виплатити еквівалент 52,5 млрд грн, з яких 37,5 млрд грн – це погашення, а решта – 15 млрд грн – проценти.
Проведення операції з викупу частини євробондів дозволить зекономити частину цієї суми.
Окрім придбання євробондів, на початку року Мінфін викуповував ще частину ВВП-варантів. В січні їх вартість знизилась до 70% від номіналу, хоча більшу частину минулого року, крім грудня, варанти коштували більше 100%.
"Міністерство фінансів України провело кілька операцій зворотного викупу ВВП-варантів, в результаті станом на 4 лютого 2022 року Міністерству фінансів належить близько 20% відсотків загальної номінальної суми цінних паперів", – прокоментували цю операцію у Мінфіні.
Вперше Мінфін почав викуповувати варанти ще у серпні 2020 року. Тоді уряд придбав близько 10% цього інструменту за курсом близько 86% від номіналу.
Ще одну частину ВВП-варантів Мінфін викупив у грудні 2021 року. Тоді протягом місяця курс варантів коливався в межах 91-95% від номіналу. На викуп варантів уряд витратив близько 170 млн доларів, що дозволяє припустити, що протягом місяця було викуплено близько 5,6% цього інструменту.
Таким чином у січні, коли курс варантів був найнижчим – менше 70% від номіналу – уряд викупив чи не найменшу їх кількість. У грудні Мінфін не очікував, що курс варантів може впасти ще сильніше та не розрахував ідеального моменту виходу на ринок з пропозицією купівлі, переплативши за варанти декілька десятків мільйонів доларів.
Для чого викуповують ВВП-варанти
ВВП-варанти – це похідні цінні папери, які Україна випустила у 2015 році під час реструктуризації державного боргу, який проводила міністерка фінансів Наталя Яресько.
На відміну від євробондів, ВВП-варанти не є частиною державного боргу України. Виплати за ними проходять через окрему статтю бюджету та залежать від темпів економічного зростання: 1.Якщо економіка країни у звітному році зросла менш ніж на 3% (включно), то виплати не проводяться. 2. Якщо ВВП зростає на 3-4%, то розмір виплат становить 15% від суми зростання понад 3% ВВП. Наприклад, якщо ВВП зріс на 3,5%, то сума виплат розраховується від 0,5% ВВП (3,5% мінус 3%) і становить 15% від цієї суми, тобто 0,075% ВВП за звітний рік. 3. Якщо показник зростання ВВП перевищує 4%, то розмір виплат становитиме 40% від суми зростання понад 4% плюс виплати за приріст ВВП від 3 до 4%. До 2025 року максимальний розмір виплат за варантами обмежено 1% ВВП України. Після 2025 року ніяких обмежень на розмір виплат немає.
Україна вперше заплатила за зростання економіки. Що таке ВВП-варанти Яресько та скільки вони коштуватимуть країні?
Викуп варантів – це спроба уряду знизити боргове навантаження на державні фінанси у майбутньому у тому разі, якщо економіка України буде активно зростати.
Хоча наразі вітчизняна економіка не демонструє намірів перетворитися на "східноєвропейського тигра", проте високі темпи росту ВВП можуть мати суто статистичну природу. Наприклад, у разі, якщо Україна зазнає нової економічної кризи, то наступного року після її завершення темп росту ВВП може перевищити 4-5% через ефект низької бази порівняння з кризовим роком.
У такому разі необхідність здійснення виплат за варантами може суттєво ускладнити відновлення економіки.
Звідки гроші на викуп боргів
Для викупу боргів на початку цього року Мінфіну не потрібно було вносити змін до бюджету.
"Розрахунки здійснені за рахунок коштів державного бюджету передбачених на 2022 рік на погашення і обслуговування державного боргу", – повідомили у пресслужбі Мінфіну у відповідь на запит ЕП.
Загалом на придбання рекордно дешевих євробондів з погашенням у вересні 2022 року Мінфін витратив 101 млн доларів. Це становило близько 10% від непогашеного випуску цих цінних паперів.
Фактично здійснити такі операцій допомогло й те, що у державній казні минулого місяця виник профіцит коштів на 9,6 млрд грн. Як свідчить статистика самого ж Мінфіну, план надходжень бюджету за січень 2022 року було перевиконано на 9,1 млрд грн або 13,1%. Водночас видатки недовиконали майже на чверть, "зекономивши" близько 22 млрд грн.
Викуп боргів у грудні 2021 року також відбувся завдяки перевиконанню доходів бюджету та недовиконанню видатків. В останній місяць минулого року влада збільшила статтю видатків на виплати за ВВП-варантами на 5,6 млрд грн.
Фактично ж за рік на викуп варантів було витрачено 4,6 млрд грн, ще близько 1 млрд – на здійснення платежів за ними у травні. План видатків за цією статтею було виконано на 83%.
Однак минулого року з таким високим рівнем виконання видатків бюджету пощастило далеко не всім. Деякі бюджетні програми уряд суттєво недофінансовував. Чи не найбільше економили на культурі: наприклад, на реставрацію пам’яток культурної спадщини, які перебувають у комунальній власності, використали лише 275 млн грн з понад 1,26 млрд грн або лише 16% від плану.
Суттєво економили й на оновленні залізничної інфраструктури, витративши лише 1,4 млрд грн з 4 млрд грн закладених у бюджет. А на здійснення реформи державного управління чи створення Агентства з управління держборгом минулого року видатків взагалі не здійснювали.
Скільки вдалося зекономити на виплатах за держборгом
Офіційно у Мінфін відмовилися повідомити, якої саме економії вдалося досягти завдяки викупу євробондів та ВВП-варантів. "Оприлюднення оцінки економії завдяки здійсненим активним операціям з управління державним боргом відбудеться за результатами виконання держбюджету в 2022 році", – заявили у відомстві.
Водночас опитані ЕП фінансові аналітики припускають, що економія лише на придбанні євробондів цього року може скласти 10-15 млн доларів.
"За нашими оцінками, це зекономило державному бюджету в 2022 році понад 15 млн доларів: оціночно 8 млн доларів як різниця в ціні викупу та номіналі цінних паперів і 8 млн доларів менших видатків держбюджету на виплату купонних платежів у березні та квітні", – вважає начальник аналітичного відділу "Альфа-Банку" Олексій Блінов.
Оцінку економії, якої Україна досягла завдяки викупу ВВП-варантів провести складно. По-перше, цього року обов’язкових платежів за цим інструментом не буде через падіння економіки у кризовий 2020-й рік. По-друге, розмір цієї виплати залежатиме від багатьох факторів, передусім, від темпів зростання економіки, передбачити які у довгостроковому періоді доволі складно.
У 2021 році Україна, завдяки попередньому викупу 10% варантів, на обслуговуванні цього інструменту вдалося зекономити близько 125 млн грн.
Чи на часі викуп боргів
Опитані ЕП аналітики здебільшого позитивно ставляться до дій Мінфіну з викупу частини зовнішніх боргів та ВВП-варантів.
"Викупити свої борги, коли вони різко здешевшали – дуже ефективна операція. Розраховуватися за боргами все одно потрібно у цьому році. Викуп єврооблігацій дозволив дещо згладити графік виплат, дещо розвантаживши традиційно складний вересень", – зазначає головний менеджер макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій.
Однак економія коштів бюджету – не єдиний позитивний наслідок від дій Мінфіну. Активні дії з державним боргом могли дещо знизити градус напруги на ринках, вважають аналітики.
"Такий викуп – це сигнал інвесторам про те, що Мінфін не розділяє їх панічні настрої. Тож уряд не словами, а справами заспокоює зовнішніх інвесторів", – вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Хоча сам викуп здійснювався непублічно та на ринкових умовах, це дозволило стримати подальше падіння українських активів.
"Сам факт попиту на єврооблігації та варанти у той час, коли інвестори очікували на можливе вторгнення Росії, міг посприяти стримуванню подальшого обвалу цін на єврооблігації та варанти", – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
В уряді не виключають, що виходитимуть на ринки й надалі та викуповуватимуть євробонди і ВВП-варанти, якщо такі дії принесуть економічний ефект.
"Рішення про здійснення таких операцій приймаються, зважаючи на ринкову ситуацію та за результатами оцінки можливої економії коштів державного бюджету внаслідок здійснення таких операцій", — відповіли у Мінфіні.
Зрештою, якщо вірити міністру фінансів, то постійно тримати інвесторів у напрузі Росія не зможе. Водночас, інші проблеми в економіці, такі як енергетична криза чи рекордна інфляція у світі, нікуди не дінуться. Вони впливатимуть на платоспроможність держави протягом усього року.