Відкласти вторгнення. Які підсумки перемовин Макрона з Путіним і Зеленським
Макрон і Зеленський в КиєвіПрезидент Франції Еммануель Макрон за два дні відвідав Москву і Київ, де провів перемовини з Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським. Його метою було знизити ескалацію військової напруги між країнами і запропонувати шляхи до миру. Та чи вдалося це?
Подорож Макрона на схід Європи відбулася на фоні стягування військ і початку масштабних навчань російської армії біля кордонів України. Французький президент не приховував, що саме цей аспект його дуже непокоїть.
"Мій намір, з цим я приїхав до Москви і до Києва, - відновити безпеково-оборонний порядок на європейському континенті", - так пояснив французький президент головну мету свого вояжу до РФ і України.
У Москві перемовини Макрона з російським візаві тривали близько шести годин. Річ у тім, що сторони обговорювали не лише Україну, але й "безпекові гарантії", які висунув Кремль країнам НАТО.
За результатами перемовин французький лідер не оголосив конкретних домовленостей, але зазначив, що повіз до Києва "певні пропозиції і ідеї", які, на думку Володимира Путіна, є "цілком можливими для того, щоб покласти їх в основу подальших наших спільних кроків".
Київський вояж французького лідера виявився швидшим, ніж московський. Перемовини з президентом Зеленським тривали близько двох годин, а за їх результатами Макрон, крім фінансової допомоги Україні, підкреслив і важливість виконання мінських угод.
"Мені здається, що на сьогодні це єдиний шлях, який дозволяє йти до сталого світу", - зазначив голова Французької Республіки.
Українські експерти не вбачають приводів для оптимізму, оцінюючи результати візиту Макрона до Києва і Москви.
Зрозуміти Путіна
Зустріч Макрона і ПутінаПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко (2007 - 2009 роки) вважає, що єдиним очевидним успіхом цих візитів французького президента можна вважати ймовірне зниження ризику російського вторгнення в Україну найближчим часом.
"Якщо виходити з постановки питання, що основною метою візитів була деескалація, то можна з певним припущенням сказати, що на якийсь період часу, думаю, що не надто значний, питання про пряме широкомасштабне вторгнення Росії, мені здається, можна вважати щонайменше відкладеним", - сказав він в коментарі BBC News Україна.
Водночас ексміністр впевнений, що з місією "головного європейського миротворця" Макрон так і не впорався.
"Головною причиною цього є абсолютно неправильні підходи наших західних партнерів, включаючи Макрона, до визначення суті всього того, що тут відбувається, і чому воно тут відбувається", - зазначив колишній очільник МЗС.
На його думку, західні партнери свідомо уникають визнавати очевидний факт, що Росія з 2014 року здійснює міжнародну збройну агресію щодо України. Відповідно, мова повинна йти не про "врегулювання конфлікту в Україні", а про покарання країни-агресора за її злочинні дії.
Володимир Огризко"На жаль, поки що наші західні партнери таку постановку питання не приймають, вони її бояться і шукають "гібридні варіанти" домовленостей. Дуже часто і в першу чергу за рахунок інтересів України", - додав Огризко.
Також дивує ексдипломата те, що Макрон публічно заявив про обов'язок Європи поважати Росію і "розуміти її власні травми".
"Це виходить просто за межі адекватної оцінки ситуації. Яких би "травм" не зазнавала Росія, вона повинна виконувати норми міжнародного права. Вона їх порушує, отже вона має бути за це покарана", - вважає колишній український міністр.
Політичний аналітик Марія Золкіна, що займається проблемами європейської та євроатлантичної інтеграції, взагалі вважає, що візит французького президента в Кремль довів його "політичну лояльність" Росії.
"Макрон довів сьогодні свою політичну лояльність Росії і теплим відносинам з Росією попри все. Загальне враження від прес-конференції таке, наче Макрон весь час вибачався за створені НАТО "проблеми" для Росії. Суцільне розуміння і прийняття всіх "страхів" Росії", - відмітила експертка.
Тиск чи допомога?
Однією з ключових проблем, яку обговорювали на переговорах Макрона, Зеленського і Путіна, стала тема виконання Україною мінських угод.
Російський президент в цьому контексті навіть використав не дуже доречний куплет з сороміцької пісні російської групи "Красная плесень". Хоча його речник заперечив, що дещо перефразована цитата з пісні взята саме з неї.
"Чинний президент (Зеленський, - Ред.) нещодавно заявив, що йому не подобається жоден пункт цих мінських угод. "Подобається, не подобається - терпи, моя красуне". Треба виконувати, по-іншому не виходить", - сказав голова Кремля.
Основний посил його заяви - навіть якщо українській владі не подобаються домовленості, вона має "терпіти" їх і виконувати.
Лідер РФ при цьому обмовився, що ще коли в 2015 році колишній український президент Петро Порошенко підписував "Мінськ", то вже тоді передбачав, що за це його будуть притягувати до кримінальної відповідальності в Україні. Росія, за його словами, тепер готова надати йому політичний притулок "з гуманітарних міркувань".
Макрона привіз у Київ "пропозиції" з МосквиФранцузький очільник своєю чергою зазначив, що розглядає мінські угоди як "основу" для побудови миру в Україні, але підкреслив, що вони повинні використовуватися саме для захисту територіальної цілісності України.
"Можна сказати, мінські угоди діють як інструмент захисту суверенітету та територіальної цілісності, і тому ми маємо далі просунутися, щоб повністю їх виконати", - заявив Макрон в Києві.
В офісі президента Зеленського відкидають можливість тиску на українську владу чи її партнерів в контексті мінських домовленостей. "Чи зможе російська сторона всіх "передавити", щоб в рамках мінських документів проштовхнути щось вигідне собі? Точно ні", - сказав BBC News Україна радник голови ОП Михайло Подоляк.
Хоча Макрон однією своєю фразою наробив галасу в Україні. Він подякував Києву, що той зробив крок назустріч для перемовин і відкликав з Ради невигідний Росії та бойовикам проєкт закону про перехідний період.
Але офіс президента перед цим наполягав, що уряд відкликав той проєкт не через вимоги Москви.
Український політолог Володимир Фесенко не бачить шляхів, як подолати суттєві розбіжності між Україною і Росією в контексті виконання цих угод. Візити Еммануеля Макрона, на його думку, в цьому не змогли зарадити.
"Самі по собі ці візити до Москви і до Києва ні до чого не призведуть. Тим більше треба враховувати специфіку Макрона, який говорить в Москві те, що хочуть почути там, а в Києві - те, що хочуть почути тут. Така тактика виглядає привабливо з точки зору політики і нібито з точки зору пошуку компромісів, але розбіжності занадто великі. І це одна з причин, чому не треба очікувати суттєвого просування в переговорному процесі", - сказав він BBC News Україна.
Політолог не виключає, що західні країни спробують тиснути на українську владу задля того, щоб реалізувати ключові положення мінських угод "в російському їх розумінні".
Макрон пообіцяв підтримку ЗеленськомуМожливо, Макрон запропонував Зеленському певні варіанти компромісів, на які міг би погодитись Київ.
"Це вже звичне явище - те, що називється "тиском західних партнерів" на Україну. Він був і у 2014 і 2015 роках, саме під цим тиском народилися другі мінські угоди, в тексті яких, на жаль, були зроблені неприпустимі помилки. Вони значно послабили переговорні позиції України та ними зараз користується, навіть хизується Путін", - зазначив експерт.
Водночас він вважає, що активні переговори на цьому напрямку тільки починаються з візиту Макрона.
Далі необхідно слідкувати за поведінкою Росії, а також очікувати візити в Москву і Київ канцлера Німеччини Олафа Шольца, заплановані на середину лютого, який теж може запропонувати своє бачення вирішення конфлікту на Донбасі.
Вимоги Москви, які вона нині висуває Києву, зокрема, прямі перемовини з представниками так званих "ДНР" і "ЛНР" і закріплення в Конституції їх особливого статусу, на думку Фесенка, в нинішньому вигляді реалізовані бути не можуть. Відповідні дії влади не будуть підтримані ні в Верховній Раді, ні в українському суспільстві.
В такому випадку політолог не виключає спробу Кремля поновити активні бойові дії на окупованому Донбасі.
"Таке може відбутися і до цього треба готуватися. І такий сценарій я до речі вважаю більш вірогідним, ніж сценарій великої війни", - відмітив він.
Через ці розбіжності експерти не надто оптимістично дивляться на результативність зустрічі радників лідерів "нормандської четвірки" 10 лютого.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!