Макрон у ролі перемовника і Берлін "спить із Путіним" - огляд преси

Дипломатія довкола українського питання триває. У понеділок в Москві зустрічаються лідери Франції та Росії, а у Вашингтоні - канцлер Німеччини і президент США.
А вже 8 лютого французький президент прибуде в Київ.
Західна преса аналізує, якими можуть бути наслідки цих перемовин.
Макрон "пішов на ризик"
Президент Франції Еммануель Макрон заявив в інтерв'ю виданню Journal du Dimanche, що його переговори з Путіним можуть запобігти війні в Україні.
Цим він пішов на ризик, коментує британська газета The Telegraph. Французький президент також заявив, що метою Росії є "не Україна, а роз'яснення правил... з НАТО та ЄС".
"Його коментарі, ймовірно, стривожать інших членів НАТО, особливо Сполучені Штати та Британію, які попереджували, що широкомасштабне вторгнення в Україну може відбутися скоро. Обидві країни підозрюють, що Путін може використовувати занепокоєння про присутність і розширення НАТО на схід як привід для агресії", - пише видання.
Інше британське видання, The Times, також наголошує, що "ентузіазм Макрона не поділяють Сполучені Штати, Східна Європа, консерватори в Німеччині".
"Західні столиці зазначають, що слова Макрона про новий безпековий устрій схожі на мову, яку використовує Кремль у своїх вимогах про повний перезапуск європейської системи безпеки", - пише газета.
Ще одне британське видання, The Express, цитує аналітиків, які також скептично налаштовані щодо переговорів між президентами.
Зокрема, Муджтаба Рахман, виконавчий директор Євразійської групи, нагадав, що попередні спроби Макрона знайти спільну мову з Путіним не увінчалися успіхом.
"Якісний перемовник"

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
У той час, як адміністрація Байдена обрала жорсткий курс щодо Москви, а Німеччина взагалі не дає про себе знати, Еммануель Макрон став центральною фігурою європейської дипломатії, пише The New York Times.
Москва називає Макрона "якісним перемовником", сказав газеті на умовах анонімності високопосадовець у французькій президентській адміністрації.
За словами французьких чиновників, у Макрона є два підходи до зустрічей із Путіним.
Перший - через нормандський формат підсилити "глибоко неоднозначні" мінські домовленості-2, "які виявилися переважно недієвими, не меншою мірою через те, що ніхто не погоджується стосовно їхнього значення".
Другий - у тісній консультації з Байденом домогтися конкретного сигналу про деескалацію, який змусить Росію повернути назад свої війська, і задля цього подивитися, що є для Путіна "останньою червоною лінією".
"Чи може певна інтерпретація цих [мінських] домовленостей, яка надалі дасть сепаратистській частині Донбасу права щодо національної політики України, частково втамувати вимогу Путіна, щоб Україна ніколи не стала членом НАТО - вимогу, яку США та союзники, в тому числі Франція, категорично відкидали?" - питає видання.
Макрон хоче подивитися, чи можна розширити пропозиції, які зробили Росії Сполучені Штати у січні. Серед цих пропозицій була, зокрема, більша прозорість щодо постачання ракет у східній Європі та зобов'язання США та Росії не постачати ракети та військових в Україну.
Москва назвала відповідь США на її вимоги неадекватною.
"Можливо, ці нещодавні пропозиції щодо контролю над озброєнням можна буде доповнити якимось консультативним механізмом щодо змін у статусі членства в НАТО, якимось мораторієм на розширення НАТО чи креативною інтерпретацією мінських домовленостей, яка б дала установчим зборам Донбасу право вето на те, що робитиме уряд", - каже Джеремі Шапіро, аналітик і експосадовець Державного департаменту.
Однак все це виглядає малоймовірним з огляду на прямі погрози Путіна щодо України, пише видання.

І незважаючи на це, Макрон "бачить певний потенціал у Нормандському форматі", пише газета. Перша зустріч цього місяця відбулася із обмеженим прогресом, скоро буде друга, а такою була пропозиція щодо саміту лідерів Нормандської четвірки.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заперечив, що Донбасу буде надано право вето на зовнішньополітичні рішення України. "Цього не станеться. Ніколи", - заявляв він.
А "Зеленський говорив більш неоднозначно", додало видання.
"Якщо це не НАТО, покажіть, будь ласка, гарантії безпеки," - нагадує газета нещодавні слова президента, коментуючи, що "не ясно, що саме він мав на увазі".
Шольц у Вашингтоні
Тим часом німецький канцлер Олаф Шольц прямує до Вашингтону з місією врятувати репутацію Німеччини в очах скептичних союзників, які розчаровані реакцією країни на українську кризу, пише Financial Times.
За даними німецького видання Der Spiegel, посол Німеччини у США Емілі Габер так описала настрій Республіканської партії щодо Німеччини: Берлін "спить із Путіним".
Частково проблема полягає в тому, що Шольц тільки нещодавно зайняв пост лідера країни, пише газета. Недосвідчений канцлер одразу опинився посеред однієї з найгірших глобальних криз за останні часи, пише видання, цитуючи експерта Ульріха Спека.
Йому також доводиться боротися з партнером по коаліції - Зеленими - які мають сильні пацифістські настрої, а також деякими членами власної партії.
Водночас риторика німецького уряду щодо Північного потоку-2 стала жорсткішою, додає газета.
Наступного тижня Шольц поїде до Києва, потім - до Москви.
Огляд підготувала Маргарита Малюкова, Служба моніторингу ВВС
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!