Газ, Україна та Росія у 20 історіях

07/02/2022, 08:34:07

Жодна із укладених впродовж останніх 25 років українсько-російських газових угод не була виконана до кінця, а країни, між якими існував Великий договір про дружбу, пережили кілька "газових воєн".

1993 Перший газ в обмін на флот Під час зустрічі українського та російського президентів Леоніда Кравчука та Бориса Єльцина в Криму Україна погодилася обміняти частину своїх кораблів Чорноморського флоту на списання 800 млн доларів першого газового боргу перед Росією.
1994 Перша газова угода Передбачалося, що угода має діяти 11 років (до 2005) і що кожного року Росія має постачати Україні 50-70 мільярдів кубів газу. Ціну цього газу "Газпрому" та "Укргазпрому" мали визначити додатково у своїх контрактах. На ринку почали працювати посередники — корпорація "Республіка", ЄЕСУ, "Ітера".
1995-1996 ЄЕСУ і "газова принцеса" Коли віцепрем'єром з питань ПЕК працює майбутній український прем'єр Павло Лазаренко, "Єдині енергетичні системи України" під керівництвом Юлії Тимошенко стають найбільшим імпортером газу в Україні. Щорічний обіг коштів ЄЕСУ становить 10-11 млрд доларів. Цей бізнес ляже в основу судових справ проти Тимошенко у 2001-2004 роках, які вона називала політично вмотивованими.
1997 Великий договір про дружбу без тиску Великий українсько-російський договір про дружбу, співробітництво і партнерство передбачав, що сторони "будуватимуть свої відносини без застосування сили, без економічних та інших засобів тиску". Пройде менше 10 років, і в Києві заговорять про "газовий тиск", "газову зброю" та "газову війну". Київ вийшов з Договору про дружбу у 2018.
1998 Створення НАК "Нафтогаз" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" створюється для імпорту газу до України, його транзиту через територію України, а також власного видобутку енергоносіїв. Компанія стала головним візаві російського "Газпрому" на газових переговорах. Проте газові переговори і надалі ведуться на найвищому політичному, а не на суто комерційному рівні.
2001 Нова угода із запобіжниками Угода мала діяти до 2013 року. Ціна на російський газ для України була жорстко зафіксована: 80 доларів за тисячу кубометрів. Проте так само жорстко прописали повернення боргу за газ, що був оформлений облігаціями, які Україна мала погашати у 2004-2013 роках. Український борг за російський газ став лейтмотивом відносин.
2004 Знижка з прицілом на ГТС Росія погодилася на зниження ціни на газ до 50 доларів за тис. кубів. У Києві вважали, що Москва робить ставку на перемогу на виборах 2004 року Віктора Януковича, після чого Україна погодиться передати ГТС під контроль "Газпрому". Обов'язковий учасник переговорів — російський посол Віктор Черномирдін — ексміністр газової промисловості СРСР, екскерівник "Газпрому".
2005 Перша новорічна "газова війна" (початок) На виборах переміг Віктор Ющенко, і у 2005 українська сторона не подала заявки на імпорт російського газу, щоб змінити контракти, укладені за прем'єрства Януковича. 31 грудня 2005 року завершився і газовий договір з Туркменистаном. Разом з ним припинилася дія угод з росіянами щодо транзиту туркменського газу до кордону України.
2006, січень Перша новорічна "газова війна" (продовження) 1 січня єдиним можливим постачальником газу до України став "Газпром". Він назвав нову ціну: 230 доларів за тис. кубометрів. 4 січня міністр енергетики Плачков та голова "Нафтогазу" Івченко привезли із Москви нову газову угоду. За нею компанія-посередник РосУкрЕнерго постачатиме "коктейль" із дорожчого російського та дешевшого середньоазійського газу по 95 доларів.
2009, 1-7 січня Друга новорічна "газова війна" - перекриття вентиля На початку 2009 Київ та Москва знову не підписали річний контракт, а у боргових суперечках кожна сторона наводила свої цифри. Росія знизила тиск газу на кордоні із Україною і звинуватила Україну у "крадіжці" газу. 7 січня "Газпром" повністю припинив постачання газу в Україну. Українська ГТС перейшла в автономний режим роботи.
2009, 7-19 січня Друга новорічна "газова війна" - надзвичайні обставини Не отримуючи російського газу, Україна намагається забезпечувати газом українських споживачів, а за рахунок сховищ продовжує постачати газ до Європи, надзвичайно розлюченої українсько-російським газовим конфліктом у розпал зимових холодів. 19 січня 2009 року у присутності українського та російського прем'єрів Тимошенко та Путіна "Нафтогаз" та "Газпром" підписали нові газові угоди.
2009 Друга новорічна "газова війна" - "Юліні" угоди Угоди ліквідували посередника РосУкрЕнерго та передбачали прямі поставки від "Газпрому" до "Нафтогазу". Ціна на російський газ визначається залежно від цін на нафту і нафтопродукти на світових ринках. Там також є умови "бери або плати" та "качай або плати". Термін дії контракту - до кінця 2019 року.
2010 Харківські угоди: газ в обмін на флот Президентом України став Віктор Янукович. Під час його зустрічі з президентом Медведєвим у Харкові підписали угоду, за якою Україна отримала газову знижку у 100 доларів в обмін на продовження базування російського флоту в Севастополі з 2017 до 2042 року. Під час ратифікації угод в Раді билися та запалювали димові шашки.
2011-2014 "Газові справи" проти Тимошенко Експрем'єра і лідерку опозиції Юлію Тимошенко засудили до семи років позбавлення волі за підписання газових контрактів 2009 року. Тимошенко називала звинувачення і рішення суду політичним переслідуванням. Після втечі з України президента Януковича у лютому 2014 Рада ухвалила закон, яким Тимошенко амністували. Згодом Верховний Суд закрив "газові справи" проти неї.
2011, листопад Обхідні потоки "Газпром" запустив першу гілку "Північного потоку" - газопроводу, що доставляє російський газ до Європи через Балтійське море. Це лише один із газопроводів, що оминають Україну, яка досі є головним маршрутом доставки російського газу до Європи. Згодом будуть й інші газогони - другу гілку "Північного потоку", "Турецький потік" та інші.
2014, квітень-червень Газ по 500 Після анексії Криму Росія скасовує 100-доларову знижку за флот. "Халява завершилася", - заявив російський прем'єр Медведєв. Ціна на газ для України зросла з 228 доларів у 2009 до майже 500 доларів за тисячу кубів. Київ відмовився платити таку ціну. У червні Росія припинила постачання газу до України і запровадила передоплату.
2014, 16 червня Всі в суд Після припинення постачання газу "Газпром" звернувся до Стокгольмського арбітражу з позовом, щоб стягнути з Києва борг у 4,5 млрд доларів. "Нафтогаз" подав зустрічний позов, у якому вимагав встановити справедливу й ринкову ціну на газ, який "Газпром" постачає в Україну, та виплатити компенсацію у 6 млрд доларів за неринкові умови контракту.
2014-2015, осінь "Зимові пакети" і реверс Восени 2014 Київ та Москва за посередництва Брюсселя домовилися про тимчасове відновлення поставок в рамках так званого "зимового пакета" - до весни наступного року. Подібний пакет узгодили і на зиму 2015-2016. Проте завдяки запуску реверсних поставок із Європи, у листопаді 2015 Україна взагалі відмовилася від прямого імпорту російського газу.
2018, 28 лютого Перемога у Стокгольмі Загальний рахунок справи, яку понад три з половиною роки розглядали у Стокгольмському арбітражі, становить 2,56 млрд доларів на користь "Нафтогазу". У разі програшу "Нафтогазу" у Стокгольмі збитки України могли б скласти майже 100 млрд доларів. З березня 2018 "Нафтогаз" намагається стягти з "Газпрому" відсуджені в арбітражі кошти.
2019 Рух по колу Від початку року "Нафтогаз" та "Газпром" намагаються домовитися про те, що відбуватиметься після завершення чинної угоди наприкінці 2019. Україна наполягає на новому тривалому контракті щодо транзиту за європейськими правилами. Росія – на "обнуленні" судових вимог до неї, відновленні прямого імпорту російського газу Україною та значно меншому терміні транзитної угоди.