Чому про напад Росії заговорили зараз, і чи має Кремль план дій?
Нарощування сил російських військових біля кордону з Україною в останні роки відбувалися неодноразово. Але раніше це не викликало такої реакції на Заході.
ВВС спробувала розібратися, чому криза навколо України загострилася саме зараз.
З одного боку, військові й політики США намагаються передбачити точну дату вторгнення Росії, називаючи різні дати у лютому. З іншого боку, посадовці в Києві кажуть, що не бачать у ситуації на кордоні з Росією нічого нового і закликають не панікувати.
Протистояння між українськими силами та підтримуваними Росією прихильниками "ЛНР/ДНР" триває майже вісім років. Чому ж про можливість нової військової операції з боку Росії заговорили саме зараз?
Версія перша: "Це провокація"
Низка великих зіткнень проросійських формувань з українськими військовими у 2014-2015 роках починалася відносно раптово"Якби Путін дійсно хотів розпочати військову операцію в Україні, ми б дізналися про це останніми, - сказав ВВС голова Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов. - Це одна з причин, чому я не вірю у те, що він планує нападати на Україну".
Якщо згадати події 2014-2015 років, то і операція Росії з анексії Криму, і великі операції за участю проросійських формувань на Донбасі дійсно часто розпочиналися раптово. У ті моменти інформації про значну концентрацію російських військових біля українських кордонів або взагалі не було, або вони з'являлися вже після початку зіткнень.
У жовтні 2021 року ситуація розвивалася за іншим сценарієм. Про перекидання російських військ до кордону першим повідомило видання Washington Post.
За кілька днів супутникові знімки великих скупчень техніки біля російсько-українського кордону опублікувало видання Politico, а агентство Bloomberg повідомило про наймасштабніший з радянських часів призов резервістів, який нібито розпочався в Росії.
Однак підтвердження масштабної мобілізації резервістів так і не знайшли.
Аж до початку грудня представники влади та збройних сил України у своїх заявах наголошували, що не бачать біля своїх кордонів нічого особливого у порівнянні з 2016 чи 2018 роком. У січні секретар РНБО Олексій Данілов наголосив, що періодичне нарощування військового контингенту та російські маневри біля кордону для самої України вже давно "не новина, а повсякденність".
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Офіційні представники Росії напряму звинувачують Захід у провокації.
"Ви ніби закликаєте до цього, хочете і чекаєте, коли це станеться. Начебто ви хочете зробити реальністю ваші домисли. Це попри те, що ми постійно спростовуємо ці звинувачення, і це при тому, що жодної загрози про заплановане вторгнення в Україну з вуст когось з російських політиків чи громадських діячів за весь цей час не пролунало", - заявив у понеділок постпред Росії при ООН Василь Небензя.
Аналітик Кортунов вважає, що чим довше триває ця криза, тим менші шанси реального бойового зіткнення сторін. Він наголошує, що "росіяни не бажають брати участь у масштабній військовій операції в Україні", а сама війна Росії зараз невигідна.
Інше питання - це протистояння із Заходом, зазначає експерт: "Путін вважає, що Захід скористався слабкістю Росії у 1990-х роках, що з Росією обійшлися несправедливо, і вона не отримала того, на що заслуговувала. Він хоче це змінити".
"Його [Путіна] аргумент дуже простий: тепер баланс сил змінився, це більше не однополярний світ, орієнтований на Захід, і ви маєте вислухати нас і серйозно поставитися до того, що нас турбує", - пояснив Кортунов.
Версія друга: "Спиток - не збиток"
Турецькі безпілотники і американські протитанкові комплекси можуть суттєво змінити баланс силНа Заході аналітики розмірковують дещо інакше.
Багато хто звертає увагу на те, що перша велика концентрація російських військ біля кордону з Україною була навесні минулого року. За кілька місяців Путін опублікував статтю, де кілька разів згадав проєкт "антиРосії", який країни Заходу, на його думку, намагаються реалізовувати на території України.
Можливо, розставивши таким чином фігури на шахівниці, Путін потім просто чекав зручного шансу, щоб почати діяти, припускає експерт Королівського інституту міжнародних відносин Джон Лоу. І наприкінці 2021 року такий шанс випав.
"Гадаю, що Кремль втомився від ситуації, що склалася в Україні. Путін відчуває, що бажання Заходу боротися за Україну може бути вже не таким сильним, як у 2014 році… Новий уряд Німеччини ще лише перевіряє ґрунт і досить сильно розділений у питанні відносин з Росією".
"А значить, як кажуть в Росії, "спиток - не збиток". Можна зробити крок і подивитися, якою буде реакція", - зазначає експерт.
Під час конфлікту на Донбасі загинуло близько 14 тисяч людей, понад 2 млн змушені були залишити свої домівкиВійськовий аналітик Роб Лі зазначає, що причиною ескалації могла стати успішна військова співпраця України й Туреччини. Київ закупив у Анкари кілька десятків ударних безпілотників "Байрактар", які гарно себе показали під час недавньої війни у Нагірному Карабаху. У жовтні "Байрактари" завдали перших успішних ударів по позиціях прихильників самопроголошеної "Донецької народної республіки".
Турецькі безпілотники не дуже впливають на співвідношення сил України і Росії, але суттєво змінюють баланс сил між українськими військами та сепаратистами, яких підтримує Росія. Це могло спонукати Москву до активних дій, вважає експерт.
"З точки зору Москви, удари "Байрактарів" та інцидент з HMS Defender - це публічний конфуз та спроби кинути виклик авторитету Росії, особливо після весняного нарощування військ біля кордону з Україною та зустрічі з Байденом. Не дивно, що Кремль вирішив змінити свій підхід. Росія визнала нинішній статус-кво неприйнятним і побачила, що розвиток подій може підірвати її позиції. Весняні кроки Москви не змогли стримати модернізацію сил України, не знизили підтримку Києва з боку НАТО та не вплинули на нібито антиросійську політику президента Зеленського", - зазначає у своїй публікації Лі.
Тож, як він вважає, Москва вирішила перейти до агресивніших кроків - "стратегії примусу".
Але є й значно гірші інтерпретації подій.
Версія третя: "Війна покаже"
Історики раніше звертали увагу на те, що публічні заяви Путіна про Україну містять низку історичних помилок й маніпуляцій.
Деякі західні аналітики вважають, що помилки могли потрапити й в аналіз Кремля щодо поточної ситуації у Києві та на Донбасі.
"Путін, Кремль, ФСБ і ГРУ не розуміють внутрішньої динаміки України. Вони вважають, що українці хочуть приєднатися до російського світу, але їм заважають західноукраїнські фашисти, які прийшли до влади під час Євромайдану та контролюють Україну від імені Вашингтону", - пояснює ВВС експерт британського аналітичного центру Henry Jackson Society Тарас Кузьо.
З цієї причини Москва дійсно може і хоче розпочати масштабну військову операцію на території України, вважає експерт.
"У Кремлі вірять: якщо Росія вторгнеться в Україну, то там цю армію зустрінуть як визволителів. Через це цілком імовірно, що вони хочуть встановити проросійський маріонетковий режим та ігнорують опитування громадської думки", - додає Кузьо.
Російські танки, що стоять в Ростовській області біля кордону з Україною, дедалі частіше потрапляють у кадри журналістівЗ тим, що Кремль хибно оцінює настрої більшості українців, погоджується і британський дипломат у відставці Ієн Бонд. Він вважає, що плани Москви напасти на Україну можуть бути цілком реальними.
"Гадаю, що зараз Путін не почув від Заходу щось таке, що змусило б його відчути, що втрати від нападу на Україну перевищать потенційні вигоди. Він сприймає це як можливість об'єднання російського й українського народів, незалежно від того, що про це думають українці. І цілком можливо, що Путін відчуває, що йому достатньо лише погрожувати перекрити потік російського газу до Європи, щоб змусити Захід відмовитися від опору", - каже він.
При цьому Бонд вважає найімовірнішим сценарієм марш-кидок російських військ на Київ.
"Путін, напевно, вважає, що населення Росії сприйме так зване "звільнення Києва від фашистів" зі значно більшим ентузіазмом, ніж захоплення ще кількох кілометрів Донбасу. Плюс, якщо вдасться перехопити владу в Києві, українські сили в інших місцях залишаться без лідера, без керівництва, і їх легше буде придушити", - каже колишній дипломат, який тепер працює аналітиком у Центрі європейських реформ.
Бонд вважає, що офіційні представники України можуть мати свої причини для того, щоб говорити про надмірний алармізм західних прогнозів: "Зеленський наразі применшує російську загрозу. Можливо, тому, що не хоче сіяти паніку. А можливо, тому, що він не приділяв достатньої уваги необхідній військовій та цивільній підготовці до конфлікту".
Однак більшість аналітиків сходяться на думці про те, що незалежно від початкових планів Кремля, вони можуть змінитися вже під час розвитку подій.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.