Нові детектори брехні: чи можна їх обдурити

Професорка Яель Ханейн прикріплює кілька електродів до лівого боку мого обличчя.
"Рухайте очима, моргайте, посміхніться. Тепер спробуйте розслабитися, - каже вона. - Незабаром ми побачимо, чи хороша з вас брехуха".
Професорка Ханейн і її колега, професор Діно Леві, очолюють команду в Тель-Авівському університеті Ізраїлю, яка розробила новий метод виявлення брехні.
Вони кажуть, що визначили два типи брехунів - тих, хто мимоволі ворушить бровами, коли говорять неправду, і тих, хто не може контролювати найлегші рухи губ біля щік.
Їхнє програмне забезпечення з його алгоритмом наразі може виявляти 73% брехні, і вони мають намір покращити ці показники ще під час розробки системи.
"Коли ви намагаєтеся приховати брехню, одна з речей, яких ви намагаєтесь уникати, - це будь-які тілесні реакції", - каже дослідниця.
"Але приховати брехню від цієї технології дуже-дуже важко", - додає професор Леві.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Методи виявлення брехні, ймовірно, існують стільки ж, скільки й звичка розповідати небилиці.
Один із перших задокументованих прикладів походить із 1000 року до нашої ери в Китаї, коли підозрюваному доводилося набивати рот сухим рисом.
Через деякий час зерна перевіряли, і якщо вони залишалися сухими, то особу визнавали винною. Теорія полягала в тому, що якщо людина збрехала, то вона б переживала та нервувала, а отже, у неї пересохло б у роті.
На початку 20-го століття були винайдені перші машини для виявлення брехні або поліграфи. Найвідомішим із них є "аналоговий поліграф", який зазвичай має три або чотири заповнені чорнилом голки, які танцюють на смужці рухомого паперу.
Підозрюваний має датчики, прикріплені до пальців, рук і тіла, а апарат вимірює частоту дихання, пульс, кров'яний тиск і піт під час відповідей на низку запитань.
Проте досі тривають суперечки щодо точності цих машин і того, чи можна їх обдурити. Тому дослідники та технологічні фірми по всьому світу працюють над розробкою більш високотехнологічних поліграфних систем.

В Університеті Еразма в Роттердамі, Нідерланди, доктор Себастьян Спір і його команда використовують апарат МРТ (магнітно-резонансну томографію), щоб визначити, чи хтось бреше чи обманює. Вони роблять це, спостерігаючи за змінами кольору при скануванні мозку у відповідь на запитання.
"Ми бачимо [різні] ділянки [мозку], які сильніше активуються [підсвічуються на сканах], коли хтось вирішує обдурити або бути чесним", - говорить доктор Спір.
Однією з високотехнологічних систем виявлення брехні, які вже використовують, є EyeDetect від фірми Converus зі штату Юта. Вона виявляє брехню завдяки мимовільним рухам очей.
Суб'єкта просять відповісти на низку запитань "так" чи "ні". При цьому програмне забезпечення для відстеження очей спостерігає та вивчає їхні реакції. Результат надається протягом п'яти хвилин, й, як стверджують його розробники, його точність становить 86-88%.

Converus (що у перекладі з латині означає "з правдою") стверджує, що зараз EyeDetect використовують понад 600 клієнтів у 50 країнах, зокрема понад 65 правоохоронних органів у США та майже 100 у всьому світі.
Виконавчий директор Тодд Мікельсен каже, що цей тест використовують органи влади та приватні фірми для перевірки багатьох речей: "Це можуть бути попередні злочини, вживання наркотиків у минулому чи зараз, незареєстровані дисциплінарні стягнення, брехня на роботі, зв'язки з терористами".
Тим часом детективи можуть використовувати EyeDetect, щоб ставити конкретні запитання щодо злочину.
Однак важливо підкреслити, що законність детекторів брехні відрізняється у різних країнах.
У Британії з 2014 року поліграфи використовує служба пробації "для нагляду за людьми, засудженими за сексуальні злочини". Зараз їх також випробовують щодо тих, кого звинуватили у домашньому насильстві.
Але результати перевірки на поліграфі не можуть бути використані у кримінальних справах у трьох окремих правових системах Британії - Англії та Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії.
Роботодавці у Британії можуть запропонувати персоналу тест на брехню, але він не має бути обов'язковим.
У США правила відрізняються залежно від штату.
Наприклад, у Каліфорнії допускається використання перевірки на детекторі брехні у кримінальних судах штату за згодою обох сторін, але в штаті Нью-Йорк це заборонено за жодних обставин. А американська поліція не може вимагати, щоб підозрюваний або арештований проходив таку перевірку.
Тим часом федеральний закон не дозволяє фірмам перевіряти на поліграфі кандидатів перед прийомом на роботу.

Колишній офіцер ЦРУ Крістофер Берджесс застерігає, що детектори брехні не слід розглядати як основний спосіб доведення провини чи невинуватості злочинців або шпигунів.
"Це один із інструментів, який використовується на етапі допиту під час розслідування, - каже він. - Брехунів, негідників, шахраїв і фабрикантів виводять на чисту воду завдяки сукупності доказів".
Берджесс, який зараз є аналітиком з питань безпеки, додає, що ці пристрої не зовсім точні, і каже, що колись його самого помилково звинуватили внаслідок хибного результату перевірки ще в середині 1990-х років.
Оскільки починають використовувати дедалі більше високотехнологічних систем виявлення брехні, він каже, що залишаються "етичні та моральні питання".
Дослідники ж з Тель-Авівського університету сподіваються, що згодом електроди замінять відеокамери та програмне забезпечення, здатне розпізнати брехуна на відстані або навіть через інтернет, на основі рухів м'язів обличчя.

"У банку, на допитах у поліції, в аеропорту чи онлайн-співбесідах камери з високою роздільною здатністю, навчені розпізнавати рухи м'язів обличчя, зможуть відрізнити правдиві твердження від брехні", - прогнозує професор Леві.
Після допиту я питаю, чи пройшла перевірку.
"Ви не дуже хороша брехуха", - жартують обидва професори.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!