Повернення Матарелли. Італія на порозі кризи

Хто такий Президент Італії Серджо Маттарелла
Згідно з Конституцією, президент Італії має обмежені повноваження. Проте, саме під час урядової кризи він здатний впливати на формування уряду. До його думки прислухаються усі політичні сили і він напряму погоджує уряд. Крім того, саме президент призначає вибори до обох палат парламенту, командує Збройними Силами, очолює створену Вищу раду оборони, оголошує воєнний стан, затверджений парламентом.
Маттарелла уже «пережив» чотирьох прем’єр-міністрів та пройшов через низку непростих політичних перипетій, зокрема і заклик до його імпічменту від міністра закордонних справ Італії та колишнього очільника «Руху 5 зірок» Луїджі ді Майо.
Серджо Матарелла – 12-й Президент Італійської Республіки, слово якого об’єднувало «лівих» та «правих» для виведення Італії з кризи, спричиненою коронавірусною хворобою. Хоч і роль у Президента ніби й церемоніальна, той внесок, що він здійснив для економічного та політичного єднання країни, важко переоцінити.
Маттарелла іще у листопаді минулого року чітко давав усім зрозуміти, що він хоче полишити політичну кар’єру відпочити. Оплесками його вітали в опері, коли він з’явився із донькою та тепло зустрічали у екранів кожного телевізора 31 грудня 2021 року, коли саме він звертався із Новорічним посланням до італійців. У січні 2022 року його помічники розміщували у соцмережах фото складених у короби речей з офісу, а сам Маттарелла увесь цей час заявляв, що його політичний час минув.

Італійська історія доводить, що уряд не так довго затримується при владі, тому роль президента стає ключовою.
Чинна каденція Маттарелли, що розпочалася сім років тому, триватиме до 3 лютого 2022, а потім – розпочнеться уже «нова».
Для Серджо Маттарелли це також означає, що його бажання у 80 років піти «на пенсію» точно відкладатиметься. Принаймні, на найближчі роки. В Італії він уже своєрідна легенда – кавалер п’яти національних орденів та нагород 28 держав. Його юридична кар’єра розпочалася наприкінці 60-х років ХХ століття, у 1990-х – Матарелла став ініціатором реформ у сфері виборчого законодавства та співзасновником Італійської народної партії.
Проте, переломним у його житті став 1980-й рік, коли П’єрсанті, брат Маттарелли і губернатор Сицилії, був вбитий сіцілійськими мафіозі, коли той сидів у автівці з дружиною та дітьми, готуючись до недільної меси.

Президент у «надзвичайних ситуаціях»
Серджо Маттарелла став своєрідним рекордсменом навіть під час свого обрання. Він – другий в історії президент Італії, за якого віддали делегати найбільшу кількість голосів (759).
Цікавою є і процедура голосування в Італії за президента Республіки. Це – обрані для голосування 1009 виборців, що складаються із депутатів, сенаторів та регіональних представників. Процес обрання у декілька раундів дуже часто нагадує обрання Папи Римського і має тривати 30 днів після відповідного оголошення спікером Палати депутатів. Делегати мають в останньому раунді віддати 505 голосів кваліфікованої більшості для того, щоб визначитися із кандидатом.
Отож, цього року італійські виборчі перегони розпочалися 4 січня. Кандидатів цього разу була неймовірна кількість і з кожним тижнем імена «фаворитів» змінювалися майже блискавично.
Італійські журналісти та й прості громадяни не могли спрогнозувати, яким же буде фінальне рішення, адже за пост боролися видатні політичні та урядові діячі. Найбільш відоме українській аудиторії було ім'я Сільвіо Берлусконі, але він «зійшов» з радарів ще на початку самих президентських перегонів.
Глибокі політичні розбіжності між «правими» та «лівими» розсварили усіх італійських політиків.
Що казати, коли чинний прем’єр, Маріо Драгі, не отримав одностайної підтримки делегатів та політичних сил. Крім того, баталії точилися між кандидатурами Елізабетти Беллоні та П'єра Фердінандо Кассіні.

Кассіні – сенатор, давній друг Сільвіо Берлусконі, хоча потім відійшов від впливу партії «Вперед, Італіє», підтримував технічний уряд Маріо Монті і навіть обирався за списками від Демократичної партії.
Беллоні досягла вершин у розвідувальному управлінні та була держсекретарем МЗС Італії. Що цікаво, то спочатку «правоцентристи» підтримали її кандидатуру, а потім долучилися «ліві». Демократична партія та «Рух 5 зірок» дійшла згоди щодо її кандидатури. Проте щось пішло не за планом.
63-річну Беллоні минулого року Маріо Драгі призначив генеральним директором Департаменту інформаційної безпеки. І саме через цей крок лідер партії «Італія віва» Маттео Ренці прокоментував: «Поважаючи її, ми завтра (субота 29 січня) категорично скажемо «ні».

Що цікаво, то потім італійські журналісти по-різному інтерпретували подальші події. Але один за одним політичні лідери почали висловлювати побоювання щодо кандидатури жінки-розвідниці, боячись чергового великого протистояння між «лівими» та «правими».
А паралельно відбулося відкликання кандидатури П'єра Фердинандо Казіні під час сьомого раунду голосування. "Італія не може бути ще більше втомлена тими, хто ставить свої особисті амбіції вище блага країни. Я, звичайно, не хочу бути серед них. Я прошу парламент видалити моє ім'я з будь-яких обговорень і попросити президента Республіки Маттареллу продовжити свій мандат в інтересах країни», прокоментував сенатор.
Це тривало до суботнього ранку, допоки Маттео Сальвіні, голова партії «Ліга», поспілкувавшись із прем’єром Маріо Драгі, чітко дав тому зрозуміти, що за нього також не буде достатньої кількості голосів.
Що цікаво, то після шести невдалих раундів голосування прем'єр-міністр Маріо Драгі особисто втрутився і переконав Маттареллу залишитися, переконуючи лідерів партій, щоб вони погодилися на цей компромісний план.

Замість висновку
Італія обрала короткострокову стабільність… Отож, Маріо Драгі залишатиметься при владі, як мінімум до 2023 року, аж допоки не завершиться каденція цієї легіслатури. Його рішення допомагає Італії уникнути дострокових виборів, що неминуче позначилося б на проведенні системних реформ та похитнуло економічну стабільність.
Італія уникла іще однієї урядової кризи, яка могла б розпочатися, якщо б Маріо Драгі обрали президентом і довелося б шукати нового прем'єра.
«Якщо залишишся ти, залишусь і я», – так неоднозначно іще у вересні 2021 року Маріо Драгі сказав під час робочого обіду Матареллі, говорячи з ним про вибори президента.

Разом з тим президентські вибори продемонстрували: ця політична система руйнується.