"Три дні була паніка, викурила три пачки сигарет". Українці - про загрозу війни
Британська розвідка каже про імовірність "блискавичного" наступу Росії на Україну і передає своєму прем'єру, що захопити можуть навіть Київ. А самі кияни, як і раніше, поспішають на роботу, а в супермаркеті замість гречки безтурботно, на перший погляд, купують екзотичні фрукти по акції.
Навіть антивакцинатори і ФОПи традиційно вийшли на мітинги біля Верховної Ради, а це значить, що людей турбує й багато інших проблем. Однак це може бути лише перше враження.
"Люди бояться, всіх трусить, але не показують виду", - каже 62-річна Алла Олександрівна, човгаючи вулицею.
Та ось, де точно панує паніка, то це у соцмережах - там ледь не всі пакують "тривожні валізки", особливо після новин про те, що Велика Британія і США евакуюють сім'ї працівників своїх посольств.
"Стало спокійніше на душі", - написав у своєму фейсбуці відомий YouTube-ведучий Майкл Щур, додавши фото чималого рюкзака, куди впакував документи, спальник, килимок і одяг з ліками.
Що класти в ці "тривожні валізки", розповідають скрізь - у медіа, соцмережах.
"У моєму випадку це не акт паніки", - пояснює Наталія Бушковська, журналістка і мама двох дітей 5 і 7 років. Вона вже зібрала рюкзак: трохи їжі, ліків, іграшок, термоковдру, ліхтарик і свистки дітям, якщо загубляться.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Я не вірю, що мене врятує ця валізка, - каже жінка. - Це надія протриматись день-два, чи якщо доведеться зірватись у дорогу. Друзі з окупованих територій на Сході бігли з готівкою у трусах. Тож хоча б морально маємо бути готові".
Зараз вона міркує, як не налякати тим рюкзаком дітей, а ще навчити їх, за потреби, клеїти пластир на подряпини.
"Ми чесно кажемо дітям, що на нас напала Росія, забрала деякі землі, й ми захищаємо нашу країну, - переказує жінка розмови з дітьми. - І що у нас сильні воїни, ми під надійним захистом".
Але поза домом теж говорять про імовірну війну. Син Наталі одного разу почув у школі щось про "бомбити Київ" і прийшов додому переляканий. Наталя взялась заспокоювати сина і пояснила, що їхній тривожний рюкзак - як протипожежна система. Вона у них є, але не означає, що вдома точно буде пожежа.
41-річна Олена Лось, яка працює в київському офісі Укрзалізниці, не така спокійна: "Три дні в мене була паніка, я викурила три пачки сигарет". Серед порад психологів, яких зараз багато цитують у медіа, вона прочитала, що треба спокійно придумати собі план, куди бігти у разі війни.
Але від цього жінці лише погіршало, бо на кілька десятків будинків у Лісовому масиві, де живе Олена, вона знайшла лише одне бомбосховище і певна, що місця там на всіх не вистачить.
"Тож я почала ридати, а потім збирати тривожну валізку, а потім чомусь пакувати багато цукру, а ще згадала, що маю кота і черепашку, а їй на морозі не вижити", - хаотично переказує Олена свої страхи і думки, час від часу хапаючи ротом повітря, і ледь не плачучи.
Від минулого літа кияни можуть іти резервістами у бригади територіальної оборони, де їх вчать стріляти, рити окопи, облаштовувати блокпости, штурмувати та обороняти будівліЖінці полегшало від розмови з другом, переселенцем із Донбасу. Він спрогнозував, що у разі війни більшість людей виїде, і місця у бомбосховищі вистачить всім. Сама ж Олена, трохи посидівши на заспокійливих та повернувшись до свого хобі, вишивання, й сама трохи заспокоїлась.
"Нічого не буде, не переживай", - каже батько Олені. А вона взяла обіцянку з нього, сина та інших рідних, що у разі найгіршого вони всі разом зберуться у селі за Києвом.
Дехто ж почав замислюватися про те, щоб виїхати на захід України, бо німецьке видання Bild минулого місяця публікувало "карту вторгнення Володимира Путіна", і згідно з нею він, буцімто, не піде на Захід.
Є і ті, хто хоче за кордон. "Колега з роботи евакуює сім'ю на два місяці у Нідерланди, а сам залишається", - розповідає Іван, 27-річний айтішник, який теж вирішив нікуди не їхати.
"Мене гризе сумління, що я не був в армії, - каже хлопець. - Якщо війна почнеться от-от, то піду в військкомат і мені дадуть, що робити. А якщо у березні, коли відпустка - піду в тероборону Києва".
Від минулого літа кияни можуть іти резервістами у бригади територіальної оборони, де військові вчать їх стріляти, рити окопи, облаштовувати блокпости, штурмувати та обороняти будівлі.
Харків та "окупація"
Харків у День соборності, 22 січняУ інших регіонах України настрої схожі. Український президент схвилював харків'ян, коли в інтерв'ю Washington Post заявив, що в разі російського вторгнення Харків "можуть окупувати".
"Заява Зеленського не злякала, а роздратувала", - пояснює Євген Стрельцов, головний редактор місцевого радіо "Накипіло", і розповідає, що місцевими пабліками несуться жарти і меми про те, що тепер на шашлики чекають всі, крім харків'ян. Бо ж тільки за день до свого інтерв'ю президент радив українцям заспокоїтись і думати про те, як у травні всі разом підуть на шашлики.
Людей заспокоїло, коли мер Харкова у відповідь президенту заявив, що їхнє українське місто нікому не здадуть.
"Це важливо, бо є розуміння, що влада приймає однозначну проукраїнську позицію", - говорить Стрельцов.
Харків'янин Павло Стех каже, що його тішить, як змінився Харків з 2014 року.
"Події, які відбувалися тоді, ось як підняття російського прапора над обласною радою російськими тітушками та їхніми прихильниками, просто неможливі. Місто змінилося і, що головне, готове обстоювати ці зміни", - говорить хлопець.
За його словами, якщо прогулятись містом, то помітних змін, ось як військових на вулицях чи черг до банкоматів, немає. Більше того, каже Стех, часто вечорами можна почути святкування, сміх. Люди запускають феєрверки, ніби й немає тривожних новин на українському кордоні, який лише за 40 кілометрів від Харкова.
Хлопець відчуває, що став більш залежним від новин, але і боїться щось пропустити - наприклад, час тестування системи сповіщення у місті. "Я виходжу на балкон і їх не чути", - говорить він.
Загалом, каже Стех, настрої в місті різні. Але в супермаркетах спокійно, ніхто не кинувся виїжджати, хоч розмови про це є.
"Тривожного рюкзака я поки що не збирав, записався на курси домедичної підготовки та тактичної медицини, - каже хлопець. - Так зробили багато моїх знайомих, що тішить і показує те, що люди реально оцінюють загрози і намагаються хоча б так підготуватися до критичних ситуацій".
У теробороні Харківщини взагалі аншлаги. З початку січня на навчання хочуть потрапити і фізики-ядерники, і айтішники, і студенти.
"Десь знаходять мій телефон та записують, коли в нас будуть перші навчання", - пояснює головний старшина бригади тероборони Харківщини Михайло Соколов.
Серед охочих багато і жінок, розповідає Соколов. Уже цієї суботи відбудуться збори резервістів. Навчатимуть тактичної медицини, інженерній справі та снайперським навичкам.
"Ще навіть святкові гірлянди не зняли з вулиць"
У Дніпрі ще тривають новорічні свята, кажуть люди на вулицяхНа перший погляд, не відчутно паніки й у Дніпрі. "Молодь так само ходить у бари, діти граються на майданчиках, люди святкують дні народження, блокпости поки що не стоять. Ще навіть святкові гірлянди не зняли з вулиць", - розповідає місцева жителька.
Каже, що у разі потреби "готова захищати, відстрілюватись за потреби, варити гречку в окопі, чи плести сітки". За словами жінки, попри напругу в повітрі, зараз страху в неї немає.
"Ми з 2014 року живемо у майже 300 кілометрах від бойових дій. То чого нам боятися? Тільки війни всередині себе", - підсумовує жінка.
Багато людей у місті вважають, що це все ЗМІ нагнітають. "Принаймні у моїй сім'ї новорічні свята ще тривають, про війну не думаємо. А взагалі - то все фейки!" - гукають на вулиці.
"Ми прожили у Росії 6 років, і досі залишаємось у прекрасних стосунках із нашими родичами. А нападати? Вірю, що цього не буде, бо я за мир", - каже мама з дітьми, які йдуть з ялинки.
Але все ж хтось і готується. "Я помітив у супермаркеті, що люди все ж панікують - скупляються, - каже молодий хлопець. - Якщо щось і станеться, то я готовий піти захищати свою країну".
Місцеві політики готуються до різних сценаріїв. Ще у грудні у ДСНС звітували, що у разі загрози місця вистачить на всіх: у Дніпрі та області є понад 1580 захисних споруд, серед яких 916 бомбосховищ. Можна сховатись і в метро, і в підвалах будинків, кажуть рятівники.
"Ніхто не радий, і я теж. Сподіваюсь, що нічого не буде"
Одесу називають одним з міст, яке може атакувати російська армія саме з Чорного моря, тому останні тижні військові інтенсивно відпрацьовують захист узбережжя. Одесити вже звикли, що вулицями частіше пересувається військова техніка. Кажуть, так спокійніше. Але багато місцевих сприймають новини про загрозу війни як інформаційну атаку.
"Мені просто страшно, що нічого не зрозуміло, - каже молода дівчина. - Образливо, що Україну наче ні у що не ставлять. У мене самої мала дитина, я точно нікуди не піду (в разі війни - Ред.)".
Між собою місцеві багато обговорюють тему війни. Політичні погляди в Одесі різні. "Я сама не хочу війни, я любила Росію і завжди за Росію, чесно", - каже жінка на вулиці.
Попри тривогу, товари в магазинах не змітають, але жартують, що чистять зброю.
"Хто прийде до нас із мечем, від меча і загине", - сміється місцевий, намагаючись не панікувати.
Чоловік пояснює: "Я багато переживав у 2014-му за Куликове поле (там почались місцеві заворушення противників Майдану, в результаті загинуло 48 людей - Ред.), а зараз армія інша, і народ не дасть далі піти". За його словами, готовий допомагати армії, чи й зброю в руки брати.
"Ніхто не радий, і я теж. Як і всі, сподіваюсь, що нічого не буде, - каже ще один чоловік. - Але психологічно, як і завжди до всього, треба готуватись".
На фоні новин в Одесі швидко формують батальйон територіальної оборони. Його очолить ветеран війни на Донбасі підполковник Євген Мірошниченко з позивним "Сєвєр".
"Зберемося з мисливцями, якщо буде така команда"
На тлі загрози можливого вторгнення з боку Росії більшість жителів найзахіднішої області України - Закарпаття, зберігають спокій.
Наразі життя у місті Мукачево ніяк не змінилось. Місцеві далі кавують на терасах, гуляють з дітьми та поспішають у своїх справах.
"Як каже наш президент - будьте готові, не переживайте, все буде добре", - говорить молодий хлопець, згадавши численні відеозвернення президента Зеленського.
Однак дехто з місцевих зізнався, що планує виїздити закордон, якщо Росія все ж наважиться на наступ.
"Це жахливо. У мене сестра в Росії, і що посварили два народи мені ніяк в голову не йде. Я втекла б закордон та вивезла усіх своїх, а що робити?"- каже Людмила про свої плани у разі війни.
В області провели брифінг із представниками військових частин. Ті розповіли про контрактну службу, відбір та підготовку. Нині в області є 7 окремих батальйонів територіальної оборони. "Сьогодні, у мирний час, кожен батальйон має близько 50 військовослужбовців", - говорить Юрій Богдан, командир військової частини.
Житель сусіднього села та місцевий депутат Андрій каже, що йому спокійно.
"А що готуватись? Чекаємо команду, а поки її не було, стоїмо на місці, як треба, будемо воювати, - говорить чоловік. - Ми як мисливці всі зберемось, у нас тут мисливців багато".
Матеріал у регіонах збирали Оксана Нечипоренко, Сергій Осадчук, Катерина Паллаг та Руслана Козиряцька.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!