Перекидання військ, нова зброя та евакуація посольств. Як розвивається криза довкола України
На кордоні Росії та України не слабшає напруга - тут сконцентровані десятки тисяч військовослужбовців та значні обсяги військової техніки. США, Австралія, Німеччина та Велика Британія вже задумалися про вивезення з Києва своїх дипломатів, а переговори між Москвою та Вашингтоном, що стосуються, зокрема, і України, поки що не приносять конкретного результату.
ВВС розповідає, що відомо про пересування військ поруч із російсько-українським кордоном, чим воно супроводжується та як йдуть переговори.
Що відбувається просто зараз
У понеділок стало відомо, що Велика Британія починає вивозити з України деяких дипломатів і членів їхніх сімей "у відповідь на загрозу з боку Росії".
За день до цього ЗМІ повідомили, що посольство США у Києві звернулося до держдепартаменту по дозвіл вивезти частину технічного персоналу з України. Держдепартамент рекомендував американцям, які зараз перебувають на території України, "розглянути можливість негайного виїзду".
"Громадяни США в Україні повинні знати, що російські військові дії будь-де в Україні серйозно вплинуть на здатність посольства США надавати консульські послуги, включаючи допомогу громадянам США при виїзді з України", - йдеться у повідомленні.
Водночас голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Баррель у понеділок заявив, що європейські дипломати покидати Україну поки що не збираються. Він закликав не драматизувати ситуацію, поки тривають переговори, і пообіцяв з'ясувати у США, чим продиктований їхній крок.
Російська сторона тим часом продовжує звинувачувати українську владу у підготовці нападу на самопроголошені ДНР та ЛНР. Загроза провокацій з боку України на Донбасі зараз вища, ніж раніше, заявив у понеділок прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Про "наступ на Донбасі", який нібито готує Київ, говорить також голова самопроголошеної ДНР Денис Пушилін, а російський посол у Великій Британії Андрій Келін раніше в інтерв'ю телеканалу Sky News стверджував, що це НАТО підштовхує Україну проводити більш агресивну політику щодо Росії.
Як наростала напруга
Агентство Reuters 21 січня поширило новий ролик, на якому є скупчення російських військ біля українського кордону.
Перекидання ешелонів із військовою технікою в західному напрямку відбувається на тлі оголошення про нові російсько-білоруські навчання "Союзна рішучість-2022". Про їхнє проведення заявив 17 січня Олександр Лукашенко.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Про те, що Росія продовжує перекидати війська із Сибіру та Далекого Сходу до кордонів з Україною, а також до Білорусі до цього повідомили експерти Conflict Intelligence Team у спільному розслідуванні з радіо "Свобода".
Дослідники вивчили десятки відео, які у соціальній мережі TikTok розміщували дружини військовослужбовців, які їдуть у відрядження, а також поговорили з самими військовими та з їхніми близькими. Хоча російсько-білоруські навчання, як це офіційно заявили, триватимуть лише 10 днів - з 10 по 20 лютого - військові та їхні дружини розповіли журналістам, що відрядження, в яке їх направили, може тривати від шести до дев'яти місяців.
Про те, що Росія може готувати напад на Україну, найбільші американські ЗМІ почали писати ще наприкінці жовтня 2021 року - але тоді київська влада не фіксувала жодних незвичайних маневрів біля своїх кордонів.
Проте ближче до кінця року ешелони з технікою в західному напрямку справді поїхали. Спочатку в прикордонних регіонах сформували угруповання чисельністю до 100 тисяч військовослужбовців, а найближчим часом, як заявив під час свого візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен, чисельність російських військ може збільшитись вдвічі.
За різними оцінками, до кордону можуть стягнути до 175 тисяч військовослужбовців. Офіційного підтвердження цієї інформації немає - російська влада чисельність цих сил не розкриває і зазначає, що Росія має повне право переміщати своїх військовослужбовців на власній території.
Крім перекидання військ суходолом Росія нарощує свою присутність і в Чорному морі. Так, 19 січня міністерство оборони Швеції повідомило, що шість великих десантних кораблів - "Георгий Победоносец", "Минск", "Калининград", "Королев", "Петр Моргунов" и "Оленегорский горняк" Балтійського та Північного флотів - залишили Балтійське море, прямуючи імовірно у бік Криму.
Чим відповідають Україна та НАТО
На цьому тлі НАТО у понеділок оголосило про посилення свого угруповання у Східній Європі.
Франція висловила готовність ввести до Румунії війська під командуванням НАТО. Данія відправляє фрегат у Балтійське море та планує направити до Литви чотири винищувачі F-16 для підтримки місії НАТО в країнах Балтії. Іспанія відправляє кораблі для приєднання до ВМС НАТО, а також розглядає можливість відправити винищувачі до Болгарії.
Нідерланди з квітня направлять туди ж, до Болгарії, два винищувачі F-35 для допомоги авіації НАТО у патрулюванні повітряного простору в регіоні, а також підготують один корабель та наземні підрозділи для можливості залучення у складі сил оперативного реагування НАТО.
США також ясно дали зрозуміти, що розглядають можливість збільшення своєї військової присутності у Східній Європі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що вітає дії країн, які надають альянсу додаткові сили.
"НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту всіх союзників, у тому числі шляхом посилення східної частини Альянсу. Ми завжди реагуватимемо на будь-яке погіршення нашого середовища безпеки, у тому числі шляхом зміцнення нашої колективної оборони", - зазначив він.
Які озброєння передають Україні
У неділю в Україну прибула партія озброєння загальною вартістю близько 200 мільйонів доларів, повідомив представник держдепартаменту США. Це вже друга за останній час поставка озброєння Україні, і до того ж не остання. Скільки саме таких поставок ще буде, представник держдепартаменту не уточнив.
За повідомленням держдепартаменту, йдеться про летальну зброю та боєприпаси. Список озброєнь офіційно не публікувався, однак у фоторепортажі пресслужби ВПС США про відправку озброєнь в Україну дещо показали великим планом.
Серед озброєнь є ракети для ручних протитанкових комплексів Javelin, які передали Києву в 2018 році. Крім того, преса та користувачі соцмереж помітили на фотографії гранатомети SMAW-D, призначені для боротьби з укріпленими дотами та бункерами.
Раніше повідомляли, що Україна попросила в США системи протиповітряної оборони, протикорабельні ракети, ракети для комплексів Javelin, засоби радіоелектронної боротьби, радіолокаційні системи, модернізовані артилерійські боєприпаси та медикаменти.
Президент США Дональд Трамп дозволив постачання летальної зброї в Україну в грудні 2017 року: тоді угода включала снайперські системи, боєприпаси, запчастини загальною вартістю 41,5 млн доларів.
Конгрес США дозволив такі поставки ще у 2014 році, ухваливши "Акт підтримки свободи в Україні". Нинішній пакет додаткової допомоги підготували ще у грудні.
Усього з 2014 року США надали Україні військову допомогу на суму понад 2,5 млрд доларів. Вона включала не лише постачання озброєнь, а й навчання та підготовку українських військових.
Крім того, 21 січня США офіційно дозволили Естонії, Литві та Латвії постачати зброю американського виробництва в Україну. Естонія збирається передати кілька протитанкових комплексів Javelin, а Литва та Латвія планують поставити в Україну переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger.
Ще одна партія озброєнь з Естонії блокується Німеччиною. Йдеться про передачу буксирувальних гаубиць Д-30 радянського виробництва, які перебували в НДР, потім відправили до Фінляндії, а в результаті вони опинилися в Естонії. Постачання цих артилерійських систем повинні схвалити в Гельсінкі та Берліні, проте німецька влада поки що не дала своєї згоди.
Велика Британія вже передала Україні одноразові переносні протитанкові комплекси NLAW. Це було перше постачання британської зброї Україні. Проте військова та військово-технічна співпраця двох країн триває вже кілька років.
Влітку 2021 року Лондон та Київ домовилися про спільне будівництво ракетних катерів. Британія також передасть Україні два тральники, виведені зі складу Королівського військово-морського флоту. Вони пройдуть модернізацію.
З 2015 року Велика Британія навчає українських військових, підготувавши за цей час 21 тисячу людей.
Як йдуть перемовини
У середині січня Росія провела низку переговорів з питань безпеки, зокрема з США та НАТО. Приводом для обговорення стали вимоги Москви, які на Заході назвали ультиматумом, оскільки надійшли вони на тлі зростання напруженості на українському кордоні та стягування туди російських військ.
Сама Росія характеризує список цих вимог як пропозиції щодо нової архітектури європейської безпеки. Найголовнішою з цих вимог є офіційна відмова НАТО від подальшого розширення на схід та гарантії неприйняття України до альянсу.
Останнім етапом цього циклу переговорів наразі стала зустріч глави МЗС Росії Сергія Лаврова з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у Женеві, що відбулася 21 січня.
Лавров за підсумками цих переговорів вкотре заявив, що ніхто з російських офіційних осіб ніколи не загрожував Україні. Того ж дня на тему висловився також Олександр Лукашенко: "Ні ми, ні росіяни не хочемо воювати. Але якщо почнуть розгортати проти нас армії, залякувати - ломанемо так, що мало не буде!"
Хоча про успішність переговорів у Женеві говорити поки що не випадає, вважати ситуацію патовою поки що рано - сторони дають зрозуміти, що можливості для дипломатичного вирішення ситуації залишаються.
Лавров за підсумками переговорів заявив, що Блінкен підтвердив слова президента США Джо Байдена щодо готовності Вашингтона сприяти реалізації мінських домовленостей.
"Я його закликав вкотре використати свій вирішальний вплив на київський режим, щоб змусити його опритомніти та припинити саботувати цей найважливіший документ", - зазначив російський міністр.
За його словами, американська сторона пообіцяла до 30 січня надати письмову відповідь на російські пропозиції, на початку лютого свої пропозиції сформулює НАТО, після чого планується ще одна зустріч.
Блінкен також підтвердив, що вони з Лавровим налаштовані на продовження дипломатичної роботи. При цьому держсекретар США підкреслив, що "якщо Росія вирішить вчинити акт агресії проти України", американці та їхні союзники "готові до консолідованої, швидкої та жорсткої відповіді".
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!