Європа мерзне без російського газу. Хто винен у найбільшій енергетичній кризі?
Європейська енергетична криза переросла з економічної проблеми на політичну.
Захід відкрито звинувачує Росію у газовій війні, а Кремль все заперечує та ставить ультиматуми: вимагає розділити Європу на сфери впливу та переписати правила гри на газовому ринку.
Європейські країни готують напіввоєнний план порятунку населення та промисловості, а США із задоволенням заміняють російський газ американським за захмарними цінами.
Світова паливна криза почалася ще восени, і до середини зими лише загострилася: за дефіцитним газом тепер дорожчає ще й нафта. Особливо гостро брак енергоресурсів відчувається в Європі, де рахунки за світло та газ для населення та бізнесу зросли в рази.
Чому Європа раптом опинилася без газу та на межі замерзання? З декількох причин.
Дві з них - тимчасові: пандемія ковіду та погода. Три інші - довготривалі. Вони сягають корінням у світоглядні розбіжності між Росією та Європою щодо конкуренції на енергетичному ринку, права народів (насамперед українського) на самовизначення та ролі вуглеводнів в економіці найближчого майбутнього.
Від того, наскільки швидко будуть усунуті ці причини, залежить, скільки триватиме ця криза, яку шкоду вона завдасть Європі, як зміняться правила гри на газовому ринку і що буде із "зеленими" реформами в енергетиці, покликаними залишити в минулому викопне паливо, за рахунок продажу якого живе Росія.
Захід: у кризі винна Росія
Росія традиційно забезпечувала третину потреб Європи у природному газі, але з осені вона різко скоротила постачання. До середини січня Захід утримувався від прямих звинувачень на адресу Кремля у газовій війні, проте після ультиматуму Володимира Путіна та загрози нового нападу Росії на Україну вказав на нього пальцем як на причину енергетичної кризи в Європі.
Оскільки "Газпром" - підконтрольний владі монопольний експортер російського газу - не поспішає постачати додаткові обсяги до Європи, попри рекордні ціни, Захід зміцнився у думці, що Росія вирішила відморозити вуха - але не собі, а європейцям.
Газові станції в Німеччині виробляють 15% електроенергії, а також опалення для кожної другої німецької родиниПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Усе це не має жодного відношення до ринку, - сказав у вихідні неназваний представник американського Білого дому. - Тут діють зовсім не ринкові сили. Наявна маніпуляція".
Аналогічні підозри мучать Маргрет Вестагер. Вона займається антимонопольною політикою Єврокомісії.
"Коли компанія обмежує постачання у відповідь на зростання попиту, це наводить на певні думки. Така поведінка дуже рідко трапляється на конкурентному ринку", - сказала вона.
А трохи раніше голова Міжнародного енергетичного агентства (МEA) Фатіх Біроль прямо назвав маніпулятором Росію та припустив зв'язок між скороченням постачання газу до Європи та погрозами Кремля на адресу України.
"Ми вважаємо, що напруга на європейському газовому ринку викликана діями Росії, - сказав він. - Низькі обсяги прокачування до Європи збігаються у часі з посиленням геополітичної напруги навколо України".
Останні три місяці минулого року "Газпром" скоротив експорт газу до Європи на 25%, незважаючи на рекордні ціни. Більше того, він не закачував газ у свої європейські сховища, чим викликав дефіцит запасів у Європі та підвищив ціни.
Все це видає руку Москви в європейській газовій кризі, вважає голова МEA, створеного багатими країнами-споживачами нафти і газу після найбільшої нафтової кризи 1973-74 років, яка була викликана відмовою арабських країн продавати нафту на Захід на знак помсти за підтримку Ізраїлю у Війні Судного дня 1973 року.
"Північний потік-2" прокладений на дно Балтійського моря, але не сертифікований. Росія обіцяє збільшити постачання, щойно Німеччина дасть доброСлова Фатіха Біроля мають значну вагу, тому що він - головний вартовий енергетичної безпеки Заходу.
Саме для таких випадків і створили МEA, щоб попереджати розвинені країни про кризи, що насуваються, і радити їм, як спільно запобігати дефіциту та стрибку цін на енергоресурси. Або швидко усувати наслідки, якщо криза все ж вибухнула.
Майже за пів століття до цього дійшло лише тричі, причому двічі через війни (у Перській затоці у 1991 та в Лівії у 2011) та одного разу через стихію - після урагану "Катріна" у 2005-му.
Росія: у кризі винна Європа
Росія відповіла, що вона тут ні до чого, і політика теж ні до чого. У всьому винен Євросоюз та його спроби реформувати енергетику задля посилення конкуренції між постачальниками газу та боротьби зі зміною клімату.
"Мене дещо здивувала заява керівника такої шанованої міжнародної організації, як МEA, яка намагається перекласти з хворої голови на здорову проблему, що виникла сьогодні у європейських споживачів, - сказав російський віцепрем'єр Олександр Новак. - Жодного відношення до цього не має ані Росія, ані наша головна експортна компанія "Газпром".
"Газпром" вважає за краще експортувати газ за довгостроковими контрактами, де формула ціни та обсяги обумовлені на роки вперед. Такі контракти дозволяють йому брати кредити на розробку нових родовищ та будівництво нових трубопроводів.
Але Європа прагне ринкового ціноутворення і вимагає переходити до торгівлі на відкритому (спотовому) ринку, де жодних гарантій ціни та обсягів немає. Таке ціноутворення дозволить їй точно визначити ринкову вартість товару на основі загального балансу попиту та пропозиції, як це відбувається з нафтою, без спотворення картини з боку двосторонніх довгострокових контрактів, як зараз із газом.
З 2050 ЄС хоче перевести все на біржу, але Росія різко проти. Її позицію неодноразово висловлював президент Володимир Путін, і вона залишається незмінною, підтвердив днями віцепрем'єр Олександр Новак.
"Наявна недалекоглядна політика Євросоюзу… перейти від довгострокових контрактів на спотові, - сказав він. - Ми можемо постачати, у нас величезні ресурси, але будь-який видобуток - це інвестиційний проєкт, який вимагає часу, щоб цей проєкт окупився і залучити інвестиції. Тому має бути зрозуміла збутова політика".
Росія незадоволена ще й тим, що Німеччина не поспішає з дозволом на введення в експлуатацію другої гілки газопроводу "Північний потік" дном Балтійського моря в обхід України. Щойно газопровід сертифікують, через день постачання до Європи різко збільшиться, говорив ще у жовтні президент Путін.
Як пережити зиму
Оскільки Захід визнав газову кризу в Європі політичною, а не ринковою, тепер він може дозволити собі боротися з нею не ринковими, а надзвичайними заходами.
Європа звикла до трубопровідного газу, а скраплений почала імпортувати лише нещодавно. Перший термінал у Роттердамі відкрили лише у 2011 роціВлада пообіцяла субсидії населенню та промисловості, щоб не допустити невдоволення, уникнути гальмування економіки та стримати інфляцію. Італія виділила для цього 4 млрд євро, Швеція - пів мільярда на компенсації майже двом мільйонам сімей.
Німеччина - промисловий мотор Європи та кінцевий пункт спірного газопроводу "Північний потік" - пообіцяла дотації підприємствам і не виключила відмови від другої гілки газопроводу, якщо цього вимагатиме захист європейських цінностей у конфлікті з Росією через Україну.
"У нас немає вибору, навіть якщо за це доведеться заплатити високу економічну ціну, - сказала голова німецького МЗС Анналена Бербок під час нещодавнього візиту до Москви. - Німеччина підтвердила свою позицію: якщо постачання енергоресурсів використовується як зброя, це матиме наслідки для газопроводу".
Поки що Європа впевнена, що не замерзне до весни, навіть якщо Росія так і не збільшить постачання газу. Питання лише у ціні.
Дорожнеча вже приваблює продавців скрапленого газу, насамперед зі США. У новорічні свята, коли запаси в європейських сховищах виснажилися до історичних мінімумів, а ціни підскочили до історичних максимумів, до європейських берегів вирушила армада газовозів.
Традиційно основним ринком для американського і близькосхідного скрапленого газу була Азія, але нинішні європейські ціни настільки привабливі, що відправлені в Азію газовози з Мексиканської затоки розверталися на пів дорозі посеред Тихого океану, щоб повернутися через Панамський канал в Атлантику і відправитися до Уельсу.
Не останню роль відіграв і достатній запас газу в китайських сховищах, завдяки чому Китай збирався експортувати 45 газовозів до осені. Вони не замінять Європі російський газ, але все одно їй на руку, оскільки надлишок у Китаї пом'якшить конкуренцію і ціни на дуже молодому і вузькому світовому ринку скрапленого газу.
Тим паче, що ще один активний споживач - Бразилія - теж вибула з гри, оскільки зуміла збільшити вироблення на гідроелектростанціях завдяки неймовірно сприятливому сезону дощів і скоротила закупівлю газу.
"Час газу збіг". Європейці збираються відмовитися від довгострокових контрактів після 2049 року, а в майбутньому взагалі перестати спалювати вуглеводніЄвропа в запасі має і надзвичайні заходи, на кшталт розконсервації вугільних та атомних станцій та нарощування власного видобутку.
Але це все тимчасові та дорогі рішення. Новий опалювальний сезон не за горами, і згадані причини європейської енергетичної кризи не зникнуть до наступної осені.
Перші місяці кризи не змусили Європу відмовитися від політики, через яку Путін називав Єврокомісію "розумниками". Вона, як і раніше, розраховує знизити залежність від довгострокових контрактів на закупівлю російського газу та згодом мінімізувати спалювання викопних вуглеводнів.
Поточної зими Росія піддала цю стратегію серйозному випробуванню холодом. Протистояння ризикує затягнутися не на один рік і загрожує серйозними витратами для Європи. Але все може закінчитися ще швидше - якщо відносини Росії із Заходом перейдуть у відкриту конфронтацію та спричинять проблеми з постачанням російського газу ще й за довгостроковими контрактами.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!