Дефолт трьох президентів і п'яти урядів: падаючий державний зернотрейдер залишає Україні "мінус" мільярд доларів
Одна з найбільших державних компаній країни увійде незабаром в стан дефолту і залишить українцям борг на мільярд доларів, які треба буде повернути Китаю. Як це сталось?
Скандал національного масштабу із масовими звільненнями та відправленням за грати десятків колишніх і чинних чиновників, топ-менеджерів і високопосадовців. Так подібна історія могла б закінчитись в будь-якій із західноєвропейських країн, але не в Україні.
Причин – багато. Одна з них – компанія, про яку піде далі мова, не знайома 99% українців. Тому особливого резонансу не варто очікувати. Особливо в той час, коли увага всіх українців зосереджена переважно на діях північного сусіда.
Тож, якщо раптом якийсь державний зернотрейдер збанкрутує і повісить на країну борговий тягар під мільярд доларів, це не матиме вибухового ефекту.
А станеться саме так. 21 січня Державна продовольча зернова корпорація (ДПЗКУ) увійде в стан дефолту. Вона наразі не може виплатити черговий транш позики на суму майже 100 млн доларів китайському кредитору, а держава не поспішає їй на допомогу.
Дефолт стане логічним завершенням історії життя "чорної діри", яка з моменту створення ДПЗКУ згадується здебільшого в контексті корупційних оборудок, крадіжок та мільярдних збитків.
Якби там не було, але згадані кошти все одно доведеться повертати державі. Тобто, українським платникам податків.
Саме вони заплатять за афери команди Віктора Януковича, "регіоналів", "свободівців", депутатів "Самопомочі" та "БПП", та поплічників Володимира Зеленського. Кожну владу болото ДПЗКУ засмоктувало по-різному, а разом з ними й китайський кредит.
І тепер уряд повинен повернути Китаю суму, яка на порядок перевищує, для порівняння, той же самий вимучений Україною транш МВФ.
Китайський кредит: як все почалось
11 серпня 2010 року з постанови уряду Миколи Азарова розпочалась історія ДПЗКУ. Її створили на заміну збитковому та загрузлому в боргах державному "Хліб України", що розпродало свої залишки, взяло гроші з бюджету та збанкрутувало. Зернова корпорація отримала від "Хлібу" елеватори, заводи та 150 тис га землі.
У тодішнього міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка та "регіонала" Юрія Іванющенка, за яким вони на пару керували відомством і вибудовували в ньому корупційні "потоки", була "рожева мрія" – створити на базі ДПЗКУ корпорацію із земельним банком в 1 млн га і вивести її на IPO.
Таким амбітним планам не судилося збутися. Стосунки з четвертим президентом у тандема Присяжнюк-Іванющенко з часом зіпсувались і не всі їхні ініціативи знаходили підтримку в "сім’ї Януковича".
Утім зернова корпорація стала в нагоді "регіоналам". Під час чергової бюджетної кризи, наприкінці 2012 року, вони домовились з китайською владою про отримання кредитної допомоги на суму 1,5 млрд дол.
Тоді Експортно-імпортний банк Китаю та ДПЗКУ підписали два кредитні договори, кожен – на 1,5 млрд дол.
Перший – на фінансування закупівлі зернових. Український зернотрейдер повинен був поставляти в Китай щорічно близько 5 млн тонн зерна для подальшого його продажу китайському національному імпортеру – компанії ССЕС. Насправді за всі роки поставлено лише близько 6 млн тонн. Претензії за невиконання постачань корпорація отримує постійно.
Другий кредитний договір передбачав реалізацію інфраструктурних проєктів в Україні за участі Китаю, імпорт китайських засобів захисту рослин, насіннєвого матеріалу, сільськогосподарської техніки. Проте він так і не був не розкритий
Кредити надавались на 15 років під державні гарантії (гарант – уряд України в особі Міністерства фінансів У). Ставка – 4,5% + 6 місяців LIBOR.
Якраз перший договір і став підґрунтям для всіх корупційних скандалів та суперечок з китайською стороною, які супроводжували діяльність державного зернотрейдера усі ці роки.
До сьогодні табличка з іменем на кабінеті керівника компанії вже встигла змінитися 14 разів, що вже багато може сказати про ефективність підприємства. Про це свідчать і фінансові результати – чистий фінансовий результат ДПЗКУ за неповних дванадцять років становить від’ємні 19,3 млрд грн.
В самій корпорації наголошують, що одна з основних проблем – в природі самого кредиту.
"Для ДПЗКУ ця сума початково була надлишковою і бралась державою для власних цілей, однак при цьому кредит був не пільговий (як для держави), а комерційний", – наголошується у звіті держкомпанії щодо фінансового стану і виконання зобов'язань перед Експортно-імпортним банком Китаю, який є в розпорядженні ЕП.
В документі, який датований жовтнем 2021 року, зазначається, що в своїй господарській діяльності компанія використала лише 450 млн доларів з кредиту, що "унеможливлювало обслуговування 1,5 млрд кредиту".
Решту суми поклали в державний Укрексімбанк, щоб депозитом перекривати відсотки за наданим кредитом. Але з 2017 року 2,5–3% депозиту не покривали ставку за кредитом у 6,5–7%. Остання зросла в результаті підвищення піврічної ставки Libor, до якої прив’язаний кредит.
Довідково: з кінця 2021 року світовий фінансовий ринок відійшов від використання індикаторів LIBOR через втрату репрезентативності. Він виявився вразливим до можливості змови посадових осіб банків з метою маніпулювання ставкою у своїх інтересах.
В держкорпорації також нарікають на вплив курсову різницю, яка мала негативний вплив – за це час гривня просіла з 8 до 27 грн за дол.
В результаті на сплату тіла та відсотків йшли всі кошти компанії, а згодом за кредит почали платити самим кредитом. Використання "бізнес-моделі Понці" вистачило до кінця 2021 року, а з 2022-го платити просто нічим.
За весь час виплати за кредитом становили 1 284,5 млн доларів. З них 600 млн доларів – тіло кредиту, 668,6 млн доларів – відсотки, комісійні та інші платежі – 15,8 млн доларів.
Скільки ДПЗКУ заплатила за кредитом
Відповідно, компанії ще до 2027 року треба заплатити 900 млн доларів тіла плюс невідому суму відсотків.
А далі дефолт та перспективне банкрутство
Напередодні народний депутат "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький повідомив на своїй Facebook-сторінці, що до кінця цього тижня компанія "може стати банкрутом".
За його словами, ДПЗКУ не зможе самостійно виплатити наступний транш за китайським кредитом, який за графіком погашень повинен бути сплачений не пізніше 21 січня.
Ціна питання – 96,4 млн доларів, але такої суми в корпорації наразі немає. На рахунках компанії, за даними ЕП, зараз близько 23 млн доларів – тобто чверть від потрібних для виплати грошей.
За даними співрозмовника ЕП в держкорпорації, компанія планує виплатити Експортно-імпортному банку Китаю лише 8,8 млн доларів.
"Допомоги від держави не буде. Її будуть зносити", – запевнив ЕП один з народних депутатів "Слуги", ознайомлений із станом справ. Джерело в Міністерстві фінансів також підтвердило, що плану порятунку держкорпорації немає і, скоріше за все, не буде.
А це означає, що ДПЗКУ входить в стан дефолту, чого в Україні з державними компаніями такого масштабу не було вже десятки років.
У держкорпорації, правда, ще є теоретичний шанс на спасіння. За умовами кредитного договору, у державного зернотрейдера є ще 10 додаткових днів, щоб закрити платіж, але в такому випадку включається штрафна санкція і умови змінюються – на залишок тіла кредиту буде нараховуватись не 4,5% + 6 місяців LIBOR, а 5,5% + 6 місяців LIBOR. А це додаткові витрати на рівні десятків мільйонів доларів.
Втім, на це сподіватися не варто. За даними співрозмовників ЕП в уряді та парламенті, Банкова підтримала "дефолтний" сценарій, який автоматично відкриває державну гарантію.
"Якщо ми не знайдемо вихід, то доведеться відкривати державну гарантію, тобто сплачувати з держбюджету. Тут можливі два сценарії: або держава оплатить черговий платіж по кредиту, а це 96 млн доларів, або ж, на вимогу банку, сплачує залишок кредиту 900 млн доларів, плюс відсотки", – пояснював раніше в інтерв’ю "Укрінформу" в.о. голови правління ДПЗКУ Василь Коваленко.
Якщо у середньому, наприклад, процентна ставка становитиме 5%, то до 900 млн доларів тіла треба буде додати ще близько 160 млн доларів нарахованих відсотків.
Тож йдеться про борговий тягар перед Китаєм на суму більше, ніж мільярд доларів. І тут ще не враховується інша складова – це потенційні втрати від судових суперечок з Китаєм через згадані кредитні угоди ДПЗКУ.
Поточні вимоги китайців до ДПЗКУ за арбітражним процесом в GAFTA – це ще 82 млн доларів. Втім, не виключено, що КНР піде в міжнародні суди з позовами на мільярди доларів. Про таку ймовірність ще влітку 2021 року ЕП розповідав один з членів Кабміну.
Ключових питання тут два. Як поведе себе ображений на Україну Китай за історію із "Мотор Січчю"? І звідки брати ці кошти для виплат в нинішній ситуації, коли з України тікають налякані Росією інвестори?