За рік переношу приблизно 5 тонн "заліза". Життя hardware-інженера
Хто такий hardware-інженер? Чим він займається та за що відповідає? У чому відмінність його роботи від роботи тестувальника чи кодувальника? Здається, у цій професії є лише робота з компʼютером та сервером і нічого більше, але це не так.
"Економічна правда" провела один день із Денисом – iнженером з обслуговування апаратного забезпечення хмарного оператора GigaCloud або, як кажуть самі айтівці, hardware-інженером і дізналася, що стоїть за професією "майстра із заліза".
Усе гуде, як на заводі. З чого все починається
Одноповерхове приміщення в одному з районів Києва здається непримітним, але насправді воно зберігає терабайти даних відомих українських приватних та державних компаній.
Просто так сюди не потрапити, на кожних дверях – магнітний замок. Пройти може лише співробітник зі спеціальною перепусткою. Далі – пропускний пункт, як у поліції чи на стадіоні.
Приміщення умовно поділяється на офіси та сховище даних. Поки журналістка все оглядає, Денис встигає зайти за своїми інструментами: ноутбуком, кабелем, викруткою і телефоном.
На здивований погляд авторки Денис спокійно відповідає: "Без викрутки в ЦОДі (центр обробки даних – ЕП) робити нема чого".
Професія hardware-інженера доволі закрита. Зазвичай Денис спілкується лише з кількома співробітниками компанії, інтерв’ю для нього – новий досвід, тож хвилювання є. Він легко та невимушено розповідає про складові частини хмарного сховища, але досить стримано – про себе.
Бути фахівцем з побудови та налаштування хмарних сховищ не вчать в університеті. Весь свій досвід Денис отримав у процесі роботи.
Може здатися, що в роботі Дениса немає ніякого "екшну", адже це лише робота з налаштування "заліза". Насправді ж від одного правильного чи неправильного кроку фахівця залежить "життя" компаній.
Під патронатом Дениса – понад 300 серверів, тобто кількасот компаній. Відповідно, від його правильного поводження із серверами залежить безпека даних сотень тисяч людей.
У кар’єрі Дениса було всяке: "Різні бували помилки. Одного разу не той кабель підключив, або банально комп’ютер не вмикався, бо мережевий фільтр був вимкнений".
Денис згадує, що в перший робочий день у дата-центрі мав дивне відчуття: "Усе гуде, як на заводі. Було все по-новому, страшно та незвично".
Зараз Денис – один із провідних фахівців GigaCloud, який "на пальцях" може пояснити, що таке хмарне сховище та як з ним працювати.
"Спочатку рейки, а далі "фарширую" шафу". Чим займається hardware-інженер
Зазвичай день hardware-інженера починається з обходу всіх серверів, які перебувають під його опікою, і далі протягом дня вирішуються нагальні питання щодо кожного з них.
Усі повідомлення приходять по захищеній системі зв’язку інженеру на телефон, тож Денис з ним не розлучається ні на хвилину.
Якщо десь у клієнта сталася помилка, він спочатку зв’язується з технічною підтримкою, де фіналізується запит, і до Дениса вже йде чітке завдання щодо усунення конкретної проблеми у хмарі.
На питання, як пояснити звичайній людині, що таке хмара, Денис усміхається: "Хмара потрібна, щоб в людини завжди був доступ до фото або пісні, яку вона, наприклад, запостила в соцмережі. Тобто це відмовостійка система, яка дає користувачу можливість мати доступ до своїх даних. У бізнесі так само. Але замість можливості переглянути фото користувач може підключитися до робочих програм і працювати з ними з будь-якого місця, де є інтернет".
Розповідаючи про свої дії, Денис веде у саме сховище, де зберігаються сервери. На вході – ще одна система безпеки та новий рівень доступу. Усі, хто заходять, обов’язково реєструються, а також одягають бахіли, щоб не заносити бруд.
Далі інженер показує місце роботи. У дата-центрі є кілька кімнат (модулів), у яких стоять шафи з підключеними дротами. Це і є хмарні сховища. На питання, як відбувається монтаж хмари, Денис чітко розповідає про кожен свій крок.
"Спочатку я отримую обладнання: сервери, СЗД – системи зберігання даних, комутатори. Розпаковуємо все, уважно дивимося, щоб не було жодних пошкоджень, і потім усе монтуємо в стійку.
Спочатку – рейки, те, на що кріпиться обладнання, а далі "фарширую" шафу: набиваю стільки обладнання, на скільки був запит.
Далі ставляться комутатори, і все маркується. Згодом налаштовуються всі системи та віддалений доступ. Потім залізо тестується. Далі передаю все колегам, щоб вони налаштували операційну систему".
Для звичайної людини це виглядає так, ніби монтується деко в духовку та під’єднується до електромережі.
У хмарах Дениса нема заплутаних дротів, усе під'єднане за кольором, послідовно та акуратно – перфекціонізм у дії.
Про безпеку даних клієнтів тут теж подбали.
Після того, як перевірений кожен сантиметр дротів та кожний індикатор, hardware-інженер все одно не байдикує. Адже крім термінових завдань, є поточні.
Зараз на одній поличці системи збереження даних може лежати інформація, яка вміщує 100 вантажівок, наповнених CD-дисками.
Хоча професії hardware-інженера не вчать в університеті, у здібного молодого айтівця є шанс навчитися всього на практиці. У Дениса є "падаван", якому вже досвідчений спеціаліст передає свої знання.
Наприклад, hardware-інженер має знати набір базових комп’ютерних команд для швидкого вирішення проблеми.
Для молодих фахівців Денис дає кілька ключових порад.
Про свій шлях до провідного фахівця інженер говорить так: "Коли вже не давав нікому працювати зі своїм обладнанням, сам усе комутував і знав, що і як робити, тоді, мабуть, і відчув себе фахівцем".
Як світ не стоїть на місці, так і професія hardware-інженера спонукає стежити за IT-новинками. За словами Дениса, він завжди готовий впроваджувати нові підходи.
Але не інноваціями єдиними. Фахівець має самостійно розпаковувати та збирати все обладнання. Денис порахував, що за рік переносить близько 5 тонн "заліза".
Комусь може здатися, що робота Дениса одноманітна та нудна, проте сам він ніколи не сумує. Про деталі побудови хмари та про роботу говорить з усмішкою, а про інновації розмірковує із запалом в очах.
Тож коли ви оплачуєте каву в ресторані чи завантажуєте новий додаток, пам’ятайте, що за цим стоїть якесь хмарне сховище – "залізо", а за "залізом" – людина, така, як Денис, без роботи якої ці прості операції були б недоступні.
Маргарита Рівчаченко, спеціально для "Економічної правди"
Про компанію
GigaCloud – хмарний оператор, що надає IaaS-послуги (Infrastructure-as-a-Service) та PaaS-послуги (Platform as a Service) клієнтам будь-якого масштабу – від малого бізнесу до великих корпорацій.
Сервісами на основі хмарної інфраструктури компанії щодня користуються мільйони українців.
Сертифікати про вакцинацію та державні тендери, медичні сервіси та швидкі допомоги, навчання в школі та будівництво доріг, купівля онлайн та оплата карткою в ресторанах – усе це неможливо уявити без GigaCloud.
В останні роки компанія інвестувала понад 5 млн дол у нове обладнання. GigaCloud – партнер провідних світових вендорів: VMware, Microsoft, Veeam, Lenovo, Cisco та Red Hat.