Сири та кози. Як на фермі переселенців з Донбасу допомагають дітям

Родині переселенців Тетяни Страмнової та Романа Брюханя кілька разів доводилось починати все з нуля.
Тетяна родом з Херсона, але у 2003 році переїхала до Донецької області разом із чоловіком.
Жінка працювала дизайнеркою інтер'єрів, але після народження двох дітей з аутизмом від цієї роботи довелось відмовитись.
Тоді родина почала вирощувати птицю, аби годувати дітей домашнім м'ясом та лікувати їхню анемію.
У 2014 році вони планували офіційно оформити цей бізнес. Після початку війни Тетяна з дітьми переїхала до Херсона.
Її чоловік Роман залишився та прожив у селищі Старомихайлівка поруч з Донецьком ще два роки з надією, що родина зможе повернутись.
Селище опинилось біля лінії розмежування у "ДНР".

Але сподівання виявились марними. Нове життя сім'я почала будувати у селі Музиківка на Херсонщині. Тут Тетяна несподівано для себе й чоловіка купила козу на ім'я Амальтея. Вона і допомогла родині розпочати інший бізнес.
Кози замість птиці
Після переїзду на Херсонщину Тетяна та Роман вирішили продовжувати справу, якою почали займалися на Донбасі, та вирощувати птицю. Але бізнес йшов не найкраще. Тетяна вирішила поміняти частину курчат на корм. Але несподівано для себе і чоловіка поміняла їх на кіз.
Серед них була Амальтея, згодом саме на її честь назвали родинну ферму. Роман був не в захваті від ідеї дружини, адже тепер вони мали облаштовувати побут не тільки для себе, а й для кіз. Проте створив всі умови для того, аби тваринам було комфортно.
Пробувати готувати сири Тетяна почала з бринзи. Згодом перейшла на складніші сорти, вчилася самостійно і каже, що чимало молока псувалось.

"Є сир, який дозріває півтора місяця. Його треба обтирати, аби не було плісняви, тріщин, перевертати. Розрізаєш цей сир, пробуєш - а він в тебе не вийшов! Годувала і собак, коли вчилася, і свиней сусідських", - ділиться Тетяна.
Як ферма стала контактною
У теплу пору року родинна ферма Тетяни й Романа відкрита для відвідувань. Тут можна продегустувати сир і поспілкуватись з тваринами.
Дітей з інвалідністю приймають безкоштовно. Для них Тетяна розробила окрему екскурсію. Їм показують тварин і розповідають, як доглядати їх та спілкуватися з ними.
Господиня каже, що ці відвідини для неї дуже важливі, і якщо вони змінять на краще життя хоч однієї дитини, воно того варте.
Для жінки це особиста історія. З Романом вони виховують двох дітей з аутизмом. Подружжя планує, що їхні діти успадкують родинну справу, вони вже допомагають доглядати за хазяйством.
"Все і створено для дітей. Щоби вони могли працювати, заробляти, вони повинні якось прожити на цьому всьому. Навіть квіточку, якщо дитина виростить, вона зможе її продати".
"Українська порода"
Зараз родинна ферма - це кілька десятків кіз і шатер, у якому проходять дегустації сиру. Але незабаром все має змінитися.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Тетяна та Роман отримали від сільської ради півтора гектара землі. Там вони планують розгорнути повноцінне господарство та продовжувати безкоштовно приймати на екскурсії дітей з інвалідністю.
Також подружжя хоче розводити на більшій території власне українські породи худоби та птиці.
"Хочемо там завести сіру українську худобу, якою ще чумаки сіль возили на волах. Корів цієї породи дуже мало залишилось, близько тисячі голів. Шукаємо курей українських порід. Ми хочемо там відроджувати саме українську тематику".
Подружжя щодня працює для того, аби їхня ферма розвивалася. Крім великих мрій про майбутнє господарства, вони мають і менші. Одна з них - автомобіль. Так вони швидше зможуть добиратись з Музиківки до Херсона, де Роман працює, а діти навчаються в школі.
А ще - обладнати в себе на фермі повноцінний ветеринарний кабінет. "Як вже є ідея, то і боротись за нею будемо. Нічого страшного, що поступово. Крок за кроком, так і рухаємось", - каже Роман.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!