Росія розповість Україні, чому вона не повинна вступати до НАТО. Новий день перемовин
Низка міжнародних зустрічей, присвячених присутності російської армії на кордоні з Україною та вимогам Росії включно із відмовою від можливості членства у НАТО для України, завершиться у Відні.
Теми, які впродовж тижня обговорювалися під час американо-російської зустрічі у Женеві, а потім у Брюсселі на Раді Росія-НАТО, у четвер обговорюватимуться на засіданні постійної ради ОБСЄ.
Це засідання у Відні відбудеться із більшою кількістю учасників (усі 57 країн-членів), але на рівні послів.
І вперше на переговорах "про Україну" буде присутній її представник.
Головуватиме на зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау.
Хто кому загрожує
Після попередньої зустрічі у Брюсселі (перше засідання Ради Росія-НАТО від 2019 року) голова російської делегації заступник міністра Олександр Грушко заявив про "велику кількість розходжень із фундаментальних питань".
Показово, що російський представник не згадував про Україну, хоча назвав зустрічі цього тижня "дипломатичним тріатлоном". А на пряме питання журналістки про деескалацію навколо України, заявив, що Київ має виконати мінські угоди, і тоді не буде загрози безпеці України чи її територіальній цілісності.
"Щоб сприяти деескалації країни НАТО мають припинити військове сприяння Україні, припинити постачання зброї та відкликати інструкторів, офіцерів та солдатів", - заявив заступник міністра закордонних справ Росії.
Заступниця Держсекретаря США Венді Шерман, яка представляє своє країну на усіх трьох зустрічах, відзначила "цілковиту єдність" 30 країн-членів НАТО щодо неприпустимості російського вето на членство України чи будь-якої іншої країни в альянсі.
Вона також заявила, що триває робота з партнерами, щоб переконати Росію зменшити напругу та йти шляхом дипломатії і перемовин.
"НАТО не несе загрози для Росії. Пропаганда Росії каже, що це Україна загрожує Росії. Але це неправда. Все навпаки", - заявила вона.
Шерман розповіла, що на засіданні чітко сказали представникам Росії - "якщо Росія вторгнеться в Україну, то зіткнеться з відповіддю, яка буде набагато рішучішою за 2014 рік".
І додала, що жодного відкату безпекової ситуації в Європі до 1997 року, як хоче Росія, не може бути.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг також відкинув право Росії накладати вето на рішення інших країн бути членами організації:
"Тільки Україна та НАТО мають вирішувати, коли Київ може вступити в НАТО. Росія не має мати права вето", - повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Переговори у Брюсселі, як і в Женеві, тривали набагато довше запланованого.
Перед початком переговорів Москва пропонувала вести їх на двосторонній основі - лише із Вашингтоном.
Проте США послідовно підкреслювали, що не стануть обговорювати долю України чи своїх європейських союзників без їхньої участі. Проте погодилися на першу, женевську зустріч у форматі, запропонованому Росією.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!