"Режим відповість силою". Західна преса про протести у Казахстані
Західна преса уважно стежить за подіями у Казахстані. Спостерігачі сходяться на тому, що масові протести, приводом для яких стало зростання цін на газ, мають насправді глибші причини - широке невдоволення владою, корупція, непотизм і авторитарна політична система, яка не залишила людям можливостей висловлювати свою незгоду законним шляхом.
Британська Guardian зазначає, що країни ОДБК (Організація договору про колективну безпеку — військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан - Ред.) швидко відреагували на прохання про допомогу президента Казахстану Токаєва, направивши до країни миротворчий контингент.
Однак незрозуміло, скільки військових надішлють до Казахстану і як довго вони там залишатимуться.
Увечері в середу, пише газета, Токаєв обговорював ситуацію телефоном із білоруським президентом Олександром Лукашенком, який у 2019 році жорстко придушив протести у своїй країні.
Перед цією розмовою Лукашенко говорив із Путіним.
Збройна агресія чи цивільні заворушення?
Президент Вірменії Пашинян заявив, що миротворців направили до Казахстану відповідно до статті 4 Статуту ОДКБ.
Як нагадує видання Eurasianet, ця стаття передбачає, що у разі агресії проти будь-якої держави-члена ОДКБ, на її запит, решта держав-членів мають негайно надати необхідну допомогу, зокрема військову.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Немає жодних ознак того, що протести у Казахстані мають зовнішнє походження, пише Eurasianet, але цієї лінії дотримується влада країни.
"Казахстан стикається зі збройною агресією з боку терористичних груп, що отримали підготовку за межами країни", - йдеться у заяві міністерства закордонних справ.
Це вперше, коли ОДКБ погодилася розгорнути збройні сили задля підтримки союзника. Вона відмовляла щонайменше двічі: Киргизстану під час заворушень у 2010 році та Вірменії у 2021 році.
В останньому випадку ОДКБ відповіла лише за три місяці й зрештою відхилила запит.
"Необхідно розуміти, що ОДКБ може діяти лише у разі агресії або нападу, - заявив щодо запиту Вірменії генсек ОДКБ Станіслав Зась. - Але тут ми маємо справу з тим, що, по суті, є прикордонним інцидентом".
Чому саме ситуація у Казахстані підштовхнула ОДКБ до дій, незрозуміло. Але попри те, що заяву зробив Пашинян, рішення, безсумнівно, ухвалили у Кремлі, робить висновок Eurasianet.
Guardian тим часом цитує депутата російської Держдуми Леоніда Калашнікова, який заявив, що миротворці залишатимуться там стільки, скільки президент Казахстану Токаєв вважає за потрібне. За його словами, вони здебільшого охоронятимуть інфраструктуру.
Безробіття, корупція, Назарбаєв
Гнів протестувальників у Казахстані багато в чому спрямований проти Назарбаєва, який зосередив у своїх руках за довгі роки правління величезну владу, пише Guardian.
До цього часу Назарбаєва офіційно визнавали "лідером нації" і вважали тіньовим керівником держави - попри транзит влади. Але, судячи з усього, це зміниться, пише New York Times. Вже звільнили першого заступника голови служби національної безпеки країни племінника Назарбаєва - Самата Абіша, а сам він втратив посаду голови Ради безпеки.
"Назарбаєв і його родина монополізували всі сектори - від банків до доріг і газу. Ці протести - проти корупції", - цитує Guardian учасницю протестів Зауреш Шекенову, 55-річну мешканку Жанаозена, міста у Мангістауській області Казахстану, де почалися всі ці заворушення.
"Все почалося зі зростання цін на газ, але справжня причина протестів - погані умови життя людей, високі ціни, безробіття, корупція", - стверджує вона.
Люди виходять на вулицю, тому що не мають інших способів висловити своє невдоволення владою"Влада намагається робити все можливе, щоб владнати ситуацію - і обіцянками, і погрозами, але поки що це не працює, - каже алматинський політолог Досим Сатпаєв. - Буде імітація діалогу, але режим переважно відповість силою, тому що вони не мають інших інструментів".
"Люди ситі по саме горло корупцією та непотизмом, а влада не слухає людей… Ми хочемо, щоб президент Токаєв провів реальні політичні реформи або пішов і провів чесні вибори", - цитує газета активіста громадянського руху "Прокинься, Казахстане" Дархана Шаріпова.
Казахстан охопило масове невдоволення, робить висновок Guardian, але багаторічна зачистка політичного поля призвела до того, що відомих політичних фігур, здатних об'єднати протестувальників, тут немає. Тому протести виглядають переважно безцільними.
Британська Times тим часом зауважує, що у середу з Казахстану до Росії вилетіло щонайменше 10 приватних літаків. За непідтвердженими даними, пише газета, члени політичної еліти втекли з країни.
Тривожний сигнал для Кремля
Для Кремля, пише американська New York Times, ці події є ще одним потенційним викликом автократії у сусідній країні. Це вже третє після України і Білорусі повстання проти авторитаризму в країні, що має союзницькі відносини з Росією.
Хаос тут загрожує підірвати вплив Москви у регіоні тоді, як Росія намагається утвердити свою економічну й геополітичну міць у Білорусі та Україні.
Гнів протестувальників багато в чому спрямований проти Назарбаєва (на фото зліва), який зберіг велику владу після того, як пішов з посади президентаІнші країни колишнього СРСР також уважно стежать за розвитком подій, що можуть активізувати сили опозиції в інших місцях.
Протести в Казахстані - це попереджувальний сигнал для Кремля, вважає російський експерт з питань Центральної Азії Аркадій Дубнов, який характеризує владу цієї країни як "зменшену копію російської".
"Немає сумніву, що Кремль не хотів би бачити приклад того, як такий режим починає говорити з опозицією та поступатися її вимогам", - цитує газета Аркадія Дубнова.
Багатство для обраних
New York Times цитує учасника протестів в Актау та активіста правозахисного руху Мухтара Умбетова, який вважає, що корінь проблеми у відсутності в країні демократичного процесу. Влада Казахстану, за його словами, відібрала у людей усі законні шляхи для участі у політиці.
"Люди не мають жодних політичних представників, які могли б вирішити проблеми, що є в країні, - сказав він у інтерв'ю газеті. - Казахстан багатий, але його природні ресурси не працюють заради добробуту всіх, вони працюють на користь маленької групи людей".
У міру поширення протестів розширилися вимоги демонстрантів, зазначає New York Times. Наразі люди вимагають, з-поміж іншого, проведення прямих виборів регіональних лідерів.
Насильство породжує насильство
Протести у Казахстані, найімовірніше, триватимуть ще довго, сказала німецькій телекомпанії Tagesschau Еріка Марат - ад'юнкт-професорка регіональних та аналітичних досліджень у Національному університеті оборони у Вашингтоні. Вона досліджує проблеми насильства, мобілізації та безпеки у Центральній Азії та на пострадянському просторі.
Протести почалися мирно, протестувальники ні на кого не нападали, стверджує Еріка Марат, але влада спровокувала ескалацію. На жаль, ми бачимо це знову і знову на пострадянському просторі та в інших частинах світу: автократи вважають, що вони можуть залякати демонстрантів водяними гарматами, сльозогінним газом та ОМОНом.
Дослідникам конфліктів добре відомо: застосування сили державою у такій ситуації веде лише до ескалації й зростання кількості протестів. Те саме було у Казахстані: демонстрантів намагалися придушити силою, внаслідок чого ситуація вийшла з-під контролю, і люди пішли на насильство проти влади.
До чого тут США
Але події у Казахстані важливі й для США, пише New York Times, оскільки це важлива країна для американських енергетичних інтересів. Компанії Exxon Mobil і Chevron вклали десятки мільярдів доларів у родовища на заході Казахстану - саме там, де почалися протести.
Уряд Казахстану, підтримуючи тісні відносини з Москвою, культивував такі ж тісні відносини з Вашингтоном, сприймаючи американські інвестиції як противагу російському впливу.
Своєю чергою, американський уряд, зазначає газета, вже давно менш критично ставиться до пострадянського авторитаризму в Казахстані, ніж у Росії чи Білорусі.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!