Україна без портів. Чим обернеться нова морська блокада від Путіна
Росіяни не лише вийшли із зернової угоди, але й почали завдавати ударів по портахПісля виходу Росії із зернової угоди та обстрілів Одеси і Миколаєва під загрозою опинилися судна у Чорному морі та продовольча безпека світу, а українська економіка зазнає нових втрат.
Ці дії росіян призведуть до того, щоу світі зросте ціна на збіжжя. І не всі країни зможуть дозволити собі купувати харчі. Подорожчає борошно, крупи, мʼясо, вважає міністр аграрної політики України Микола Сольський.
Він звертає увагу, що одночасно із виходом з угоди Росія почала обстрілювати українські порти. Лише через одну атаку на зернові термінали в Одесі та Чорноморську в ніч проти 19 липня знищені 60 тис. тонн зерна.
- Росія вийшла із "зернової угоди". Що це означає для України та світу
- "Ніж у спину". Чому бідні африканські країни розлютились на Росію
Але це не єдині втрати.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що під час атаки були пошкоджені резервуари та причали Одеського порту та зернова інфраструктура трейдерів і перевізників.
Якщо масштабувати ці втрати однієї ночі на майбутнє, якими можуть бути подальші збитки України від втрати морських портів і які є альтернативи для українського експорту?
Яка ціна питання?
До війни українська економіка була експортно-орієнтованою. Лідери продажів за кордон дещо змінювалися, цифри надходжень зростали, але незмінною лишалася спрямованість та залежність від експорту. І левова його частка йшла через порти. Це найдешевший шлях доставки товарів.
З початком великої російської агресії і захопленням чи блокадою портів на Азовському та Чорному морях експорт зупинився, проте аграрний - переважно зерна - вдалося відновити від серпня минулого року. Це сталося за посередництва Туреччини та ООН.
У відповідній угоді йшлося про "зерновий коридор". Відновлення експорту інших товарів не передбачалося. Тому експортна виручка українських металургійних підприємств, за даними Держмитниці, у 2022-му впала утричі, якщо порівнювати із довоєнним роком. Хоча звісно, тут також треба враховувати, що низка металургійних підприємств опинилися на окупованій росіянами території.
А от аграрний експорт приніс Україні у 2022-му 23 млрд доларів, що лише на 16% менше, ніж у 2021-му. І більша частина йшла саме через зерновий коридор.
Попри складності, які створювали для коридору росіяни, а також погрози вийти з угоди, першість морського шляху збереглася і у 2023 році. Хоча почали розвиватися інші шляхи - суходолом і через дунайські порти.
За даними аграрного міністерства, від червня минулого року до липня цього року через порти пройшло 54 млн тонн аграрної продукції, тоді як через залізницю - менш ніж 14 млн тонн, автотранспорт - трохи понад 6 млн тонн.
Що більше претензій створювали росіяни для чорноморського коридору, тим привабливішим ставав шлях через Дунай, де у розбудову інфраструктури почали інвестувати приватні компанії.
За даними Адміністрації морських портів, за підсумками 2022 року через дунайські порти пройшло понад 16 млн тонн продукції. Це зіставно із обсягами, які вдалося вивезти з 1 серпня минулого року через коридор у Чорному морі. Але так чи так, йдеться саме про перевезення суднами.
Головна причина, чому експортери за морські порти, - дешевша вартість та можливість транспортувати більші обсяги.
Річкове судно може взяти в рази менше зерна, ніж морське, але перевезення залізницею чи автотранспортом має ще більше обмежень і проблем.
Які ще проблеми?
Навесні на західному кордоні країни польські, румунські та угорські фермери почали блокувати українські поставки. Вони скаржилися, що продукція з України підірвала місцевий ринок і їхній бізнес. Результатом протестів стали односторонні рішення європейських сусідів заборонити ввезення українського зерна та низки інших продуктів.
У травні за ініціативою Варшави Європейська комісія заборонила експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію. Зараз ця заборона діє до 15 вересня. Але транзит української агропродукції до інших країн ЄС дозволений.
Польща, де перед осінніми виборами точиться політична боротьба, та інші країни-сусіди звернулися до Брюсселя з вимогою й надалі продовжити заборону, а список продукції розширити. Сталося це 19 липня, коли росіяни обстріляли порти Одещини.
В Києві такі наміри називають недружніми. Денис Шмигаль назвав це "популістським кроком, який сильно вдарить по світовій продовольчій безпеці й економіці України". Прем'єр закликав Єврокомісію втрутитися, щоб забезпечити експорт зерна до ЄС.
Натомість польський прем'єр Матеуш Моравецький закликає Брюссель розробити регламент, який продовжить заборону, або Польща та інші зроблять це самі. Він наголосив, що Варшава робить це "не проти українців", а "для польських фермерів". Саме в їхніх руках може опинитися "золота акція" на виборах.
Головний дипломат ЄС Жозеп Борель розповів, що Брюссель відповість на російський вихід з угоди і погрози ще більшою військовою підтримкою Україні. А от що ЄС робитиме з країнами-членами на своїх східних кордонах наразі невідомо. Попередня домовленість полягала у тому, що після 15 вересня український експорт не обмежуватиметься, а європейські фермери отримають компенсацію від ЄС на 100 млн євро.
Які наслідки?
Щоб відповісти на це питання, варто подивитися, як працювала зернова угода, каже Олег Нів'євський із Київської шкоди економіки (KSE).
З липня минулого року і до середини осені завдяки їй на експорт пішли нормальні обсяги продукції. Але "на другий-третій місяць з боку Росії пішли різні звинувачення, перешкоди, проблеми із перевіркою суден". В результаті довіра до цього шляху зменшувалася, а ризики зростали, нагадує економіст.
"Зараз тільки штрафи за добу за простій (судна) сягають 30 доларів на тонні, а до війни це була ціна всієї логістики - то виходить не дуже дешево вже".
Крім того, на погляд Нів'євського, сподівання на коридор відволікало від більш активних дій учасників ринку у розбудові альтернативних шляхів - через Дунай та західні коридори суходолом.
До того ж обсяг виробленої аграрної продукції зменшується, тому падає і експорт.
"Якщо взяти просто математично потенційний обсяг перевезень через Дунай і через усі західні коридори, то цього достатньо, щоб перевезти той обсяг експорту, який зараз є без зернового коридору", - вважає він.
А на розбудову альтернативних шляхів можуть віднайтися додаткові кошти.
"Як не парадоксально, але перехід від того болота, яким можна назвати зерновий коридор, в якому була велика невизначеність, до того, що ми бачимо: все, море закрилося, в нас є тільки альтернативні шляхи, - такий перехід від більшої невизначеності до меншої навпаки буде кращим", - каже економіст, посилаючись на дослідження KSE та розмови з фермерами.
Getty ImagesДенис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради вважає, що альтернативних шляхів може не вистачити, щоб вивезти весь обсяг продукції.
"Активно збираємо новий врожай, а в нас ще є перехідні залишки від попереднього, близько 9 млн тонн. Разом із новим врожаєм, який ми оцінюємо у близько 68 млн тонн, експортний потенціал буде десь на рівні 53 млн тонн", - подає він розрахунки.
Тому ставка на морські порти залишається, - у Чорному морі проробляються інші маршрути. Можливо, із залученням Румунії, розповідає Марчук.
Але шляхи не через море є реальними та ефективними. Це підтвердилося в останні місяці, коли проходження суден через Босфор у до українських портів фактично зупинилося.
За словами представника ВАР, найактуальнішим напрямком є річкові порти на Дунаї - до Румунії. Саме через них останніми місяцями транспортують до 2 млн тонн української продукції. Цілком реально збільшити ці обсяги ще на мільйон тонн.
Разом із залізницею та автошляхами щомісячний експорт може становити 4-4,5 млн тонн - що непогано, але недостатньо. Тому повноцінної альтернативи Чорному морю немає.
"З Одеси це один корабель відправити, а по Дунаю треба 6-7", - пояснює Марчук.
Варто очікувати, що альтернативні шляхи дадуть дорожчу логістику, а відтак менші прибутки виробникам. І це тоді, коли їм і без того нелегко.
Крім того, важливо, що альтернативні шляхи є ефективним "при їх правильному функціонуванні та діалозі з європейськими партнерами", дипломатично формулює Денис Марчук.
"Ми маємо експортувати, ми маємо заробляти. Бо весь той експорт, що іде зараз з України, це переважно аграрна продукція. Минулого року це принесло понад 20 млрд. Цього року є завдання, щоб було не менше", - каже представник ВАР.
Серйозність проблеми із сусідами на західних кордонах визнає і Олег Нів'євський. Він каже, що замість спровокованої Росією невизначеності на Чорному морі Україна отримала невизначеність через позицію Польщі.
Втім, сподівається Нів'євський, остаточне рішення Єврокомісії буде на користь України, і його можуть підтримати інші члени ЄС - Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Італія, які, на відміну від п'яти українських сусідів охоче імпортують українську агропродукцію.
"Біда з Росією показала, що в ЄС є попит на нашу продукцію, додатковий, більше, ніж ми до цього експортували", - називає він несподіваний плюс. - Це як живе дружина з якимсь чоловіком, він її б'є, а вона його ніяк не кине, все сподівається, що він зміниться, і якість життя в неї погана. А тут раптом кидає вона його таки чи в Польщу їде через війну, - і якість життя покращилася".