Що відбувається на кордоні Таджикистану і Киргизстану?
Конфлікт між Таджикистаном і Киргизстаном розгорівся з новою силоюЗбройні сутички на кордоні Таджикистану та Киргизстану розпочалися чотири дні тому. Обстріли відновилися вранці в суботу, попри домовленості про припинення вогню, що були досягнуті вчора, повідомляють із прикордонних служб обох країн.
Прикордонна служба Киргизстану в суботу заявила про стрілянину таджицьких прикордонників в бік її прикордонних загонів, а також в Ошській області. Влада Киргизстану повідомила про загибель 24 людей, про 121 постраждалого і 136 тисяч евакуйованих з прикордонних районів. У Таджикистані відомо про сімох загиблих та понад 14 поранених.
Обидві сторони звинувачують одна одну в ескалації конфлікту та використанні важкої військової техніки. Державний комітет національної безпеки Киргизстану назвав "віроломною атакою" обстріл своїх прикордонних нарядів та населених пунктів у Баткенській області (на заході країни). А таджицькі ЗМІ публікують інформацію про те, що Киргизстан перекидає військову техніку до прикордоння.
Вранці в Баткенській області оголосили надзвичайну ситуацію. Вчора по столиці регіону, місту Баткен, за 10 кілометрів від лінії кордону було завдано ракетних ударів з боку Таджикистану. Повідомляється про ушкодження цивільної інфраструктури. Таджицькі військові вийшли з усіх захоплених киргизьких сіл, повідомив постійний представник у Баткенській області Абдикарім Алімбаєв.
- Бої на кордоні Киргизстану і Таджикистану: що там відбувається
- Конфлікт Таджикистану і Киргизстану: чому воюють союзники Росії
Наразі сторони домовилися стежити за припиненням вогню у прикордонні. Президент Киргизстану Садир Жапаров звернувся до народу на своїй сторінці у Facebook.
"Як показує історія, питання кордонів потребують обережності та стриманості", - наголосив президент, при цьому зазначивши, що Киргизстан не віддасть "жодного квадратного метра своєї землі і твердо захищатиме національні інтереси".
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон поки що не коментував ситуацію на кордоні.
Примарна межа
Баткенська область - це найвіддаленіший регіон Киргизстану, який межує як з Узбекистаном, так і з Таджикистаном. На території області є сім анклавів (територій однієї держави, оточених іншою), і початок цього збройного конфлікту спалахнув поблизу другого за величиною анклаву в регіоні Воруха. Там мешкає 35 тисяч громадян Таджикистану.
Усі села, розташовані в цьому районі, оточені киргизькими населеними пунктами та посівними полями. Через ці ділянки біля Воруха часто спалахують конфлікти між місцевим населенням та прикордонниками.
Одним із каменів спотикання на цій ділянці є дорога, яка сполучає основну територію Таджикистану та Ворух. За ранніми радянськими картами (Киргизстан і Таджикистан спираються на карти різних років у переговорах про делімітацію кордону) Ворух належав до Таджицької РСР, а потім був переданий Киргизькій РСР.
Ця ділянка дороги - також єдиний спосіб дістатися з Лейлекського району до Баткенського району.
"Такими нападами таджикистанці намагаються відкрити шлях у Ворух і захопити цю ділянку, але у разі передачі цієї ділянки Таджикистану Лейлецький район Киргизстану, де мешкає близько 200 тисяч киргизстанців, стане анклавом, і це неприпустимо для нашої країни", - зазначив в інтерв'ю Киргизській службі ВВС колишній глава Лейлекського району Баймурат Бекмуратов.
Ця спірна ділянка - одна з 70 неописаних у Баткенській області, їхня сумарна площа становить 210 тисяч гектарів - територія трохи менша за площу Люксембургу. Складність ухвалення рішень щодо цих ділянок полягає в тому, що багато з них є критично важливими через доступ до посівних полів, пасовищ або води для прилеглих населених пунктів обох країн.
Між Киргизстаном і Таджикистаном залишилося ще 308 кілометрів неописаного кордону (32% усієї протяжності), щодо якого влада двох країн не може домовитися.
Попередній великий конфлікт на киргизько-таджицькому кордоні стався навесні 2021 року і забрав життя 55 людей, кількість постраждалих по обидва боки кордону досягла 205.
Багато місцевих жителів були змушені покинути свої будинки і повернулися до спалених жител. Уряди обох країн доклали всіх зусиль, щоб відновити зруйновану інфраструктуру, проте за останні кілька днів багато новозбудованих будинків знову спалили.
При цьому економічно як Баткенська область Киргизстану, так і Согдійська область Таджикистану (де проходить умовний кордон) є найвіддаленішими і економічно бідними регіонами, їх населення страждає від безробіття і частої посухи. Основне джерело доходу для мешканців обох регіонів - сільське господарство. Дозволити собі війну ні Киргизстан, ні Таджикистан не можуть, зазначає таджицький експерт Абдугані Мамадазімов.
"І у Таджикистану, і у Киргизстану є досвід вдалого вирішення прикордонних суперечок з іншими країнами, що демонструє, що за наявності політичної волі влада зможе за столом переговорів завершити процес демаркації та делімітації спірних кілометрів. І це на користь обох держав", - зазначив Мамадазімов.
Складні переговори
Процес демаркації та делімітації киргизько-таджицького кордону розпочався 2002 року після того, як Таджикистан впорався з наслідками громадянської війни в країні (яка йшла з 1992 до1997 року).
Переговори просуваються складно через те, що Таджикистан у своїй позиції спирається на карти 1924-1939 років, а Киргизстан - на карти 1958-1959 та 1989 років.
За 20 років на кордоні сталося майже 100 зіткнень, відносини жителів прикордоння погіршуються з кожним роком у зв'язку з тим, що жертви з обох боків зростають.
VYACHESLAV OSELEDKO / AFPБудь-які поступки влади та спроби знайти компроміс з обох боків гостро негативно сприймаються місцевим населенням. Науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ Темур Умаров зазначає, що поступитися або обміняти земельні ділянки є непопулярним рішенням як для Рахмона, так і для Жапарова.
"Як людина, яка постійно заявляє про захист таджиків по всьому світу, може "передати" Киргизстану землю з таджиками, які там проживають? І навпаки: якщо Жапаров зробить щось подібне, то може зустріти масові протести свого ядерного електорату. Це дуже непопулярне рішення - землі віддавати. А без цього неможливо вирішити територіальну суперечку, жодну", - наголошує Умаров.
У момент початку стрілянини на киргизько-таджицькому кордоні президенти як Таджикистану, так і Киргизстану прямували до Самарканда на саміт глав держав ШОС (Шанхайська організація співробітництва). Ця міжнародна організація однієї зі своїх ключових цілей проголошує зміцнення регіональної безпеки.
Багато аналітиків шукають відповідь на запитання, чи був такий збіг випадковістю.
"Якби нинішнє зіткнення було рядовим або побутовим, тоді б це можна було назвати просто збігом. Але те, що ми спостерігаємо, виглядає більше як запланований наступ з таджицького боку. Це, звичайно, потрібно довести і перевіряти ще раз, але ще один аргумент за те , що це не збіг - те, що велике зіткнення у квітні минулого року сталося під час засідання ОДКБ у Душанбе", - вважає Умаров.
Перестрілки тривали й у той час, коли президенти Узбекистану, Киргизстану та Китаю підписували угоду про будівництво залізниці, яка з'єднає ці країни з Європою в обхід Росії.
Наразі як Киргизстан, так і Таджикистан економічно дуже залежні від Росії, це їхній найбільший торговий партнер і країна, де працюють мільйон киргизьких та мільйон таджицьких мігрантів. Економіки як Киргизстану, так і Таджикистану сильно залежні від грошових переказів мігрантів, на них припадає майже 30% обсягу ВВП двох країн.
Вчора Росія запропонувала Киргизстану та Таджикистану (своїм партнерам по ШОС та ОДКБ) посередництво у ведені перемовин, у 2021 році така пропозиція вже надходила від президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва.
Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.