Російська окупаційна політика призводить до масштабного виснаження водних ресурсів Криму. Попри збільшення запасів у водосховищах завдяки опадам, водна криза на півострові продовжує поглиблюватися. Про це повідомляє пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України в четвер, 12 листопада.
Намагаючись компенсувати дефіцит, окупаційна адміністрація нарощує видобуток підземних вод, що посилює засолення та створює передумови для опустелювання земель.
На початку жовтня 2026 року водосховища півострова були заповнені в середньому на 45%. Завдяки опадам і таненню снігу запаси водосховищ природного стоку сягнули 148,4 млн кубометрів. Це більш ніж удвічі перевищувало показник за аналогічний період минулого року.
Однак із настанням посушливого сезону запаси почали скорочуватися. Щодоби до водосховищ надходить близько 138 тис. кубометрів води, тоді як витрати становлять 455 тис. кубометрів. Тобто воду споживають більш ніж утричі швидше, ніж вона поповнюється.
Ще складніша ситуація з наливними водосховищами, які залежать від зовнішніх джерел наповнення. За вересень їхні запаси скоротилися приблизно на 10% - із 35 до 31,6 млн кубометрів.
Щодоби з цих водойм відбирають близько 72 тис. кубометрів води, водночас притік майже відсутній через маловодність джерел живлення та сезонне зниження водності.
Показовим прикладом є Міжгірне водосховище, заповнене лише на 0,2% проєктного об'єму. Фактично воно втратило значення повноцінного джерела водопостачання.
Крім того, навіть наявні запаси не завжди вдається використати. Через низький рівень води ускладнюється її забір, а замулення та погіршення якості придонних шарів додатково обмежують можливості використання ресурсу.
Таким чином, сезонне збільшення запасів завдяки опадам не розв'язує проблеми. Система водопостачання Криму дедалі більше залежить від нестабільних природних чинників і виснаження резервних джерел.
Після руйнування російськими окупаційними військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року Каховське водосховище зникло, а Північнокримський канал втратив основне джерело наповнення. Замулення водозаборів, відсутність необхідного тиску та пошкодження інфраструктури істотно обмежили його експлуатацію.
Магістральна частина каналу та північна гілка до Джанкоя залишаються без води. Східну гілку окупанти використовують для транспортування води з артезіанських свердловин у напрямку Феодосії та Керчі.
Однак така схема є неефективною. Канал проєктували для транспортування великих обсягів дніпровської води, а під час перекидання менших обсягів підземної через випаровування та фільтрацію втрачається до 40-45% ресурсу.
У результаті значна частина дефіцитної води не доходить до споживачів. Щоб компенсувати втрати, окупаційна адміністрація змушена збільшувати водозабір, створюючи ще більше навантаження на підземні джерела.
За даними ГУР, спроби Росії подолати водний дефіцит шляхом нарощування видобутку підземних вод виснажують водоносні горизонти. Це посилює засолення та створює передумови для опустелювання кримських земель.
Отже, попри тимчасове поповнення водосховищ завдяки опадам, водні ресурси півострова продовжують виснажуватися. Збільшення водозабору для компенсації втрат у системі водопостачання лише посилює навантаження на підземні джерела.
Нагадаємо, на всій території окупованого Криму обмежили подачу електроенергії через її дефіцит у магістральних мережах. У Севастополі через перебої зі світлом у багатьох будинках та установах не працює опалення.