Угорська політика блокування та ізоляціонізму стосовно України продовжується навіть після відставки колишнього прем'єра Угорщини Віктора Орбана. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в Х.

Комітет постійних представників ЄС (Coreper) пізно увечері у понеділок, 21 вересня, не зміг ухвалити рішення про продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України (т.зв. "санкцій проти Путіна") та призначив наступну зустріч на ранок 22 вересня.

  Посланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі планує наприкінці вересня відвідати Росію. Про це в понеділок, 21 вересня,  повідомляє Reuters.   Як зазначає агентство, під час візиту Дзуппі має зустрітися з радником президента РФ з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. За словами Ушакова, якого цитують російські ЗМІ, вони обговорять гуманітарні питання, пов’язані з війною в Україні. Він також зазначав, що під час переговорів порушуватимуться українські та політичні питання.   Кардинал Дзуппі очолює Конференцію єпископів Італії та є посланцем Святого престолу щодо України. Папа Франциск доручив йому дипломатичну місію, пов’язану з пошуком шляхів до миру та гуманітарними питаннями.   Востаннє Дзуппі відвідував Москву в жовтні 2024 року. Тоді він зустрівся, зокрема, з Ушаковим, главою МЗС РФ Сергієм Лавровим та російськими посадовцями, які опікуються питаннями дітей і прав людини. Серед тем переговорів були возз’єднання сімей, обмін військовополоненими та тілами загиблих, а також гуманітарна співпраця.   Зауважимо, що Дзуппі також проводив переговори в Києві з президентом України Володимиром Зеленським.   Нагадаємо, Володимир Зеленський повідомив, що Ватикан готовий стати майданчиком для зустрічі на рівні лідерів, яка могла б сприяти досягненню миру.   

  Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко остаточно залишив органи прокуратури. Він подав заяву про звільнення, після чого виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський підписав відповідний наказ. Про це увечері в понеділок, 21 вересня,  повідомила начальниця управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар'яна Гайовська, пише РБК-Україна.   Після звільнення з посади генпрокурора Кравченко продовжував мати статус прокурора Офісу Генерального прокурора відповідно до закону "Про прокуратуру". Його службове відрядження завершилося 18 вересня, однак 21 вересня він не прибув до ОГП.   В Офісі генпрокурора зазначили, що заява Кравченка про звільнення дала змогу припинити його роботу в органах прокуратури. Іншим варіантом було проходження процедури через Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів, що могло б затягнути його формальне перебування на посаді прокурора.   Ковальський підписав наказ про звільнення Кравченка з органів прокуратури 21 вересня.   Раніше Верховна Рада підтримала звільнення Кравченка з посади генерального прокурора 317 голосами. Президент Володимир Зеленський затвердив це рішення 15 вересня.   А 17 вересня Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського.    

  Російські війська увечері в понеділок, 21 вересня, атакували безпілотником маршрутку в Комишувасі Запорізької області. Загинула жінка, ще троє людей отримали поранення. Про це повідомив т.в.о. голови Запорізької ОВА Михайло Семікін.   За словами Семікіна, російські війська атакували звичайну маршрутку в селищі. Жінка загинула, троє людей зазнали поранень. Постраждалим надають медичну допомогу.   Також у Запоріжжі внаслідок нічної атаки РФ в Олександрівському районі пошкоджено понад 50 цивільних об’єктів. Серед них - 30 багатоповерхівок, дев’ять приватних будинків, дитячий садок і понад 10 нежитлових будівель та приміщень. П'ятеро людей травмовано.   Запоріжжя отримає 150 млн грн на відновлення 11 будинків

Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа опустився до 32% – що є найнижчим рівнем схвалення за всю його політичну кар’єру. Про це свідчать результати нового опитування Reuters/Ipsos , повідомляє "Європейська правда".

  Європейський Союз досяг попередньої домовленості про виключення російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку. Про це увечері в понеділок, 21 вересня, пишуть Le Figaro та Reuters із посиланням на європейських дипломатів.   За даними агентства Reuters, домовленість ще має бути остаточно підтверджена країнами-членами ЄС. Рішення набуде чинності, якщо протягом найближчих годин жодна з держав не висуне заперечень.   За даними  Le Figaro, проти скасування санкцій виступали кілька скандинавських і балтійських держав, зокрема Латвія. На їхню думку, виключення окремих російських бізнесменів зі списку може створити небезпечний прецедент. Однак, за словами дипломатів, ці країни зрештою погодилися на компроміс, щоб не допустити припинення дії всього режиму індивідуальних санкцій ЄС проти Росії.   Зауважимо, що Усманова пропонувалося виключити зі списку після відповідних дипломатичних зусиль Франції та Словаччини, тоді як Люксембург підтримував виключення Фрідмана. Reuters зазначає, що рішення щодо обох бізнесменів стало частиною ширшого компромісу щодо продовження санкцій проти інших російських фізичних і юридичних осіб.   Раніше Франція пояснювала свою позицію щодо Усманова міркуваннями національної безпеки. Дипломати пов’язували це, зокрема, з ситуацією навколо громадян Франції, яких утримують в Азербайджані.   Санкції ЄС передбачають, зокрема, заморожування активів та заборону на в’їзд до Євросоюзу. Чинний режим індивідуальних санкцій мав завершитися 22 вересня, якщо держави-члени не домовилися б про його продовження.   За даними Reuters, паралельно країни ЄС домовлялися про продовження санкцій щодо інших російських фізичних та юридичних осіб на три роки замість звичного коротшого терміну.   Сьогодні ми повідомляли, що країни ЄС обговорюють компроміс щодо продовження персональних санкцій проти Росії.   Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що виключення із санкційних списків ЄС російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана стане неправильним сигналом для Кремля. Навпаки - тиск потрібно посилювати.  

Заступник міністра оборони Польщі Станіслав Вжентек заявив, що країна планує розмістити загалом 15 000 американських військовослужбовців на свої території – з урахуванням контингенту на майбутній військовій базі та ротаційних сил.

  Литву не інформували про підготовку угоди між США та Білоруссю щодо закупівлі калійних добрив. Водночас Вільнюс не змінюватиме своєї позиції щодо санкцій проти Мінська. Про це  заявив голова Комітету Сейму Литви із закордонних справ Ремігіюс Мотузас, пише LRT у понеділок, 21 вересня.   "Ми не маємо жодних підстав сьогодні скасовувати санкції проти Білорусі. Це спільна позиція не тільки Литви, а й Європейського Союзу", - сказав Мотузас. За його словами, чинні санкції діють до кінця лютого.   Водночас депутат визнав, що Литва не може впливати на рішення Вашингтона щодо можливого придбання білоруських добрив. Він зазначив, що детально оцінювати майбутню угоду поки зарано.   Мотузас також заявив, що Литва не змінює ставлення до білоруської влади. Він нагадав, що Мінськ підтримує Росію у війні проти України, а Литва та інші сусідні держави стикаються з різними гібридними інцидентами з боку Білорусі.   Нагадаємо, 21 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон працює над великою угодою щодо закупівлі добрив із Білорусі. За його словами, це може дозволити американським компаніям купувати добрива дешевше, ніж у Канади.   Раніше США  пом'якшили санкційні обмеження щодо білоруських добрив, однак можливості їхнього імпорту залишаються пов'язаними з іншими обмеженнями, зокрема щодо транзиту.    

Вечір понеділка приніс не дуже приємні новини: Трамп готується закуповувати добрива в Білорусі, в ЄС попередньо погодили зняття санкцій з Усманова і Фрідмана, а Мадяр не приєднався до "Карпатської вісімки".

  Ще п’ятеро дітей віком від 10 до 17 років повернулися з тимчасово окупованої частини Херсонщини на підконтрольну Україні територію. Про це повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.   За його словами, серед повернутих - троє хлопчиків і дві дівчинки. Двоє підлітків, 17 і 14 років, зазнавали тиску, погроз і впливу російської пропаганди.   17-річного хлопця, за даними очільника ОВА, через погрози родині змусили відвідувати окупаційну школу. До будинку регулярно приходили озброєні російські військові, проводили обшуки та перевіряли телефони й техніку. У 16 років підлітка, як стверджує Прокудін, змусили підписати повістку до військкомату.   Родині 14-річного хлопця, за словами очільника ОВА, погрожували забрати дитину до дитячого будинку, якщо вона не відвідуватиме російську школу. Там підліток щодня стикався з російською пропагандою, а військові РФ, за словами Прокудіна, закликали дітей ставати операторами бойових дронів.   Наразі всі п’ятеро дітей перебувають у безпеці та проходять реінтеграцію в центрах Надії та відновлення . Там вони отримують психологічну підтримку, допомогу з документами та необхідний догляд.   Повернення відбулося в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA за сприяння благодійної організації Save Ukraine. За даними ОВА, від початку 2026 року з тимчасово окупованої частини Херсонщини на підконтрольну Україні територію повернули вже 190 дітей.   Раніше повідомлялося, що на підконтрольну Україні територію з ТОТ Херсонщини повернули шістьох дітей. Нагадаємо, в рамках ініціативи BringKidsBackUA  додому вдалося повернути більш ніж 2100 українських дітей, яких викрала Росія.  

Президентка Молдови Мая Санду під час засідання Національної ради безпеки заявила, що країна інвестуватиме кошти в оборону та налагоджуватиме обмін інформацією з сусідами для протидії російським дронам.

На Сумщині завершили зведення та облаштування п’яти підземних шкіл - чотирьох у Сумській громаді та однієї у Шосткинській. Нові освітні простори розраховані на 1 360 місць. Загалом у цих п’яти школах навчаються 1 944 учні. Про це повідомили у Міносвіти у понеділок, 21 вересня.

Візит віцепрем'єра та міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша до Пентагону, запланований на середу, не відбудеться, через термінове прохання американської сторони. Про це повідомляє RMF FM , пише "Європейська правда".

Президент Франції Емманюель Макрон звернувся до Єврокомісії з проханням послабити європейські правила щодо виробництва палива, щоб збільшити виробництво на континенті та послабити вплив енергокризи. Як пише "Європейська правда", про це повідомляє телеканал BFMTV , який ознайомився з листом французького президента.

  Московський НПЗ Газпромнефти повністю зупинив переробку нафтової сировини після атаки БпЛА 20 вересня. Про це в понеділок, 21 вересня, пише Reuters із посиланням на три джерела в нафтовій галузі.   За даними агентства, через падіння безпілотників на території підприємства загорілися обидві установки первинної переробки нафти. Йдеться про АВТ-6 потужністю 21,4 тис. тонн на добу, що становить 53% потужності заводу, та комбіновану установку ЄВРО+ потужністю 18,8 тис. тонн на добу.   З 21 вересня продукцію Московського НПЗ не виставляли на продаж на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі. Джерела Reuters зазначили, що на ремонт пошкодженого обладнання та відновлення роботи може знадобитися кілька тижнів.   Нагадаємо, у червні Московський НПЗ уже зазнавав атак БпЛА. Після ударів 16 та 18 червня підприємство отримало пошкодження і зупинялося на ремонт.   Потужність Московського НПЗ становить близько 14 млн тонн нафти на рік. У 2024 році підприємство переробило 11,6 млн тонн сировини, виробивши 2,9 млн тонн бензину та 3,2 млн тонн дизельного пального, за даними Reuters.   Московський НПЗ став одним із кількох російських нафтопереробних підприємств, роботу яких у вересні було порушено після атак БпЛА. Раніше про зупинку переробки повідомлялося на Сизранському та Саратовському НПЗ , а також на інших великих підприємствах.   Генштаб: РФ втратила 45% потужності нафтопереробки  

  Неприємна ситуація сталася під час матчу сьомого туру чемпіонату України, у якому зустрічалися київське Динамо і луганська Зоря.   Прямо під час протистояння посварилися вболівальники луганської команди і динамівський голкіпер.   Коли кияни забили гол, Бущан на радощах перед фанатською трибуною команди суперників зреагував у стилі, що їх, мовляв, зробили. Уболівальники розлютилися і кинулися закидати воротаря неприйнятними висловлюваннями, унаслідок чого на полі постала конфліктна ситуація.   Після матчу Бущан зізнався , що така його поведінка була викликана провокаційними висловлюваннями, які лунали з трибун. Це своєю чергою спровокувало у нього емоційний сплеск, що призвів до того, що він зреагував, як уважав за потрібне тієї миті. Голкіпер сказав, що він просто не витримав чути образи на свою адресу, а також на адресу своєї родини і своїх близьких.